Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Використовуючи семантичні архаїзми, сучасні письменники, щоб надати їм потрібного значення, вживають їх з відповідними означеннями, які й розкривають справжній зміст слова: В полі поїзд мчить весільний — бригадир наш жениться! (Hex.).
2. Неологізми — це нові слова (від грецьких neos — новий» logos — слово), вони з'являються в мові у всі періоди її розвитку. Процес їх виникнення цілком протилежний процесові появи архаїзмів. Якщо архаїзми виходять з ужитку, то неологізми поповнюють словниковий склад мови. Кожне нове слово, що з'являється в літературній мові, є неологізмом доти, доки воно не стає загальновживаним, загальнолітературним і перестає сприйматись як нове. Так, наприклад, такі загальновідомі слова, як комсомол, комсомолець, колгосп, колгоспник, зерносховище, тракторист, комбайнер і под., певний час були неологізмами, а в сучасній українській літературній мові вони вже є звичайними і до неологізмів не належать. Не сприймаються як неологізми і виділені слова в реченнях: їм швидко все розповіли в гуртожитку, де жили (Шер.). Вона у кожнім повороті землі радянської стерна (P.), а ще в двадцяті роки вони вважалися цілком новими словами.
Є в мові й такі неологізми, які ніколи не переходять до складу звичайних слів. До них належать всі назви установ, організацій, які існують дуже короткий час, взагалі назви короткочасних явищ, як робземліс (профспілка робітників землі і лісу), наркомюст (на* родний комісаріат юстиції), повітвиконком (повітовий виконавчий комітет), робфак (робітничий факультет), НЕП (нова економічна політика) тощо. Ці і подібні нові слова вже вийшли з ужитку й те-пер належать до лексичних історизмів, або матеріальних архаїзмів. Здебільшого не входять до активного лексичного запасу й індивідуальні неологізми, створені окремими письменниками, напр.: Проти мурів, проти молу в нас бадьорість комсомолу — ще й підмога йде: збільиіовиненої ери піонери, піонери — партія ведеf.. (Т.). Хіба не нам —краса багряна п'ятипро мінної зорі? (P.).
Причини появи неологізмів можуть бути різні. Багато з них з'являється в мові тому, що виникають нові предмети, явища, яким потрібно дати назву. Цією причиною викликані до життя
6% неологізми: цілинник, яровизація, багатоверстатник, висотник% земснаряд, самоскид, новатор, волгодонець, ракетник, атомник, атомохід, кібернетика і ін. Поява деяких неологізмів обумовлена потребою дати предметові нову, більш зрозумілу або більш точну назву. В українській мові, як і в російській, вживалося, наприклад, іншомовне слово аероплан. Поступово ввійшло в ужиток й нове слово літак, яке створене на основі власних словотворчих елементів і яке певний час сприймалося як неологізм. Цим обумовлена і поява в нашій мові іменника льотчик, який став уживатися в тому ж значенні, що й іншомовне слово пілот, і теж спершу сприймався як неологізм. І, нарешті, чимало неологізмів з'являється в художній літературі, особливо в поезії, щоб більш образно передати те чи інше поняття. Найчастіше неологізми цього типу, які можна назвати стилістичними, творяться шляхом словоскладання, напр.: Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий (Шевч.). Не дивися так при-вітно — яблуневоцвітно (Т.). Садками ходить брунькоцвіт, а в небі злотозор (Т.). Над довгогудучим простором, над арками через Дніпро блискучим промчав метеором розгонистий поїзд метро (Б.). Фортеця смілих, рушена в бої, залізнотіла і сталевосерда (Б.). Бачиш — руський з тобою, башкир і таджик, дрг/зг, браття твої, громоносна лавина (P.). Хмари, ліов крайсвітній вишневий розквітлий сад (Ян.).
Серед неологізмів, утворених словоскладанням, найпоширенішими в українській мові є прикметники, але зустрічаються й іменники, дієприкметники, прислівники і дієслова.
Індивідуальні стилістичні неологізми, вживані в літературній мові, можуть творитися й засобом афіксації, напр.: Нікого я так не люблю, як вітра вітровіння (Т.). Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (С.).
Виникнення неологізмів обумовлюється найрізноманітнішими Потребами життя й діяльності мовного колективу. Якщо неологізми створені за існуючими в мові словотворчими законами і задовольняють якісь потреби (називають нове відкриття, винахід, нову установу, річ, виконують художньо-образну функцію тощо), вони мають право на існування, незважаючи на те, чи ввійдуть до активного словникового складу, чи залишаться поза його межами.. Зайвими в мові є лише такі індивідуальні новотвори, які не виконують ніякої стилістичної або номінативної функції, засмічують, а не збагачують словниковий склад.
§ 22. Склад української лексики з стилістичного погляду
В залежності від поширення і вживання в різних жанрах літературної мови сучасну українську лексику можна поділити на кілька основних груп, або стилістичних категорій, відмінних одна-
6? від одної своїм складом, хоч справді чіткої межі між цими групами не існує, і те ж саме слово дуже часто може знаходити собі місце не в одній, а в кількох стилістичних категоріях.
1. Найбільшу групу становлять слова зстилістичного погляду нейтральні. Вони належать до загальновживаної лексики, якою користується кожний, хто володіє українською мовою. Стилістично нейтральними є, наприклад, такі слова, як батько, сан, рука, волосся, хата, вітер, дерево, залізний, зелений, три, він, ijetf, думати, бігти, там, далеко, радісно і под. Сфера їх вживання не обмежена усною чи письмовою формою або якимсь одним різновидом літературної мови, вони використовуються в усіх стилях її, бо такі слова всім зрозумілі й означають поняття, звичайні для кожної людини.
