Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У великої рогатої худоби тверде піднебіння відносно широке (див. рис. 5.9, Б) з добре вираженим піднебінним швом. Обабіч шва розміщено близько 20 парних піднебінних валиків, вільні краї яких мають зазубринки і спря-
Рис. 5.9. Тверде піднебіння і верхня зубна дуга:
А — коня; Б— великої рогатої худоби; В— свині; Г— собаки; 1 — papilla incisiva; 2— ductus incisivus; 3— raphe palatini; 4— rugae palatinae; 5— papilla buccales
251
Розділ 55
шим
мовані назад. Задні валики виступають слабко і нечітко виражені. Різцевий сосочок округло-трикутої форми. В задній частині піднебіння розміщені слизові піднебінні залози — gll. palatinae.
У коня різцевого сосочка і різцевої протоки немає. Піднебіння надзвичайно багате на венозні сплетення, розміщені в кілька рядів (звідси схильність до значних набряків). Піднебінні валики (18—24) продовжуються до початку м'якого піднебіння.
У свині тверде піднебіння (цив. рис. 5.9, В) має добре виражений піднебінний шов 3, який розділяє піднебіння на дві половини, кожна з яких має 20—25 піднебінних валиків 4, більш високих у передній ділянці. Між перем і другим валиками розміщений невеликий різцевий сосочок 1. У собакитверде піднебіння (див. рис. 5.9, Г) каудально дуже розширюється від різцевих зубів і має до 10 дугоподібно вигнутих піднебінних валиків. Між основними валиками трапляються неповні валики. Спереду від перших валиків виділяється трикутної форми різцевий сосочок.
Нерви: n. palatinus major.
Судини: a. palatina major, a. sphenopalatina.
М'яке піднебіння — palatum molle, або піднебінна завіска — velum palatinum, — є продовженням каудально твердого піднебіння. Задній кінець м'якого піднебіння закінчується вільно. М'яке піднебіння рухливе і знаходиться на межі ротової порожнини і глотки, розділяючи їх. Вільний кінець м'якого піднебіння утворює піднебінну дугу — arcus palatinus, яка формує вихід з ротової порожнини в глотку — зів. Від піднебінної дуги відходить дві пари складок слизової оболонки. Одна з них спрямована на стінку глотки в бік стравоходу і формує піднебінно-глоткову дугу — arcus palatopharyngeus, а друга продовжується на корінь язика і на межі з його тілом утворює піднебінно-язикову дугу — arcus palatoglossus (див. рис. 5.11, 11). Слизова оболонка м'якого піднебіння з боку ротової порожнини вистелена багатошаровим плоским епітелієм, на якому розсіяні отвори слизових піднебінних залоз — gll. palatinae. Протилежний бік м'якого піднебіння, що контактує з повітрям, вистелений псевдобагатошаровим миготливим епітелієм, на якому відкриваються отвори невеликих серозних залоз.
М'яке піднебіння утворене двома шарами слизової оболонки, між якими лежить м'язовий шар,
Рис. 5.10. М'язи м'якого піднебіння великої рогатої худоби (за Г. О. Гіммельрейхом, 1980): .
1 — піднебінний апоневроз; 2 — серединний м'яз м'якого піднебіння (піднебінний м'яз); 3 — напружувач м'якого піднебіння; 4 — гачок крилоподібної кістки; 5— піднебінно-глотковий м'яз; 6— підіймач м'якого піднебіння; 7— щічно-глотковий м'яз
252
НУТРОЩІ
представлений цілою низкою м'язів (рис. 5.10), які викликають рухи, переважно напруження та підняття. Основою м'якого піднебіння є:
1) піднебінний м'яз 2— m. palatinus, що закріплюється широким пластинчастим сухожилком до краю хоан на піднебінних кістках і спрямовується до піднебінної дуги;
2) напружувач м'якого піднебіння 3 — m. tensor veli palatini, який починається на м'язовому відростку вискової кістки і прямує до гачка 4 крилоподібної кістки, перекидається через останній і спрямовується до передньої частини м'якого піднебіння. М'яз допомагає проковтувати харчову грудку;
3) підіймач м'якого піднебіння 6 — m. levator veli palatini — починається поряд з напружувачем, але медіальніше. Він підіймає м'яке піднебіння під час проковтування харчової грудки і одночасно розширює зів. Крім того, в м'якому піднебінні є піднебінний апоневроз 1і бере початок піднебінно-глотковий м'яз 5.
М'яке піднебіння не у всіх тварин однакове. У собаки воно коротке, і тварини можуть вільно дихати ротом, в інших, навпаки, воно довге (кінь) і може своїм вільним кінцем щільно прилягати до кореня язика, перекриваючи таким чином доступ повітря через ротову порожнину. М'яке піднебіння має своєрідну будову у верблюда — воно довге, спрямоване горизонтально назад зверху від гортані. У самців одногорбого верблюда в період парування м'яке
Рис. 5.11. Язик:
J. ні;. II. J.X. і/ЛлЗНХЧ.
А — коня; Б— великої рогатої худоби; В— свині; Г— собаки; 1 — apex linguae; 2— corpus linguae; 3 — radix linguae; 4 — torus linguae; 5— papillae fungiformes; 6— papillae vallatae; 7 — papillae foliatae; 8 —
rauix nn papillae coni tonsilare; 13
— iorus linguae; о — раршае iungiiormes; о — papillae vanaiae; / — papulae іоиаіае; о — ie; 9— tonsilla palatina; 10 — plica glossoepiglottica; 11 — arcus palatoglossus; 12— fossulae epiglottis
253
Розділ 55
піднебіння набрякає і випадає з ротової порожнини у вигляді міхура. Співвідношення твердого і м'якого піднебінь у свійських тварин різне: у жуйних— 2,7 : 1, коня — 2 : 1, свині — 2,6 : 1, собаки— 1,7 : 1 і верблюда — 1,9 : 1.
