Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Підборідно-під'язиковий м'яз 2— m. geniohyoideus — має веретеноподібну форму і починається довгим сухожилком вентральніше підборідно-язикового м'яза. Поряд з однойменним м'язом, від якого його можна відділити штучно, він спрямовується до язикового відростка, де закінчується довгим сухожилком (жуйні, кінь). М'яз може закінчуватись сухожилком на ба-зигіоїді і передній третині тиреогіоїда (свиня або м'язово на базигіоїді (собака).
Шилопід'язиковий м'яз 11 — m. stylohyoideus — у великої рогатої худоби розміщується латерально від двочеревцевого м'яза. Починається м'яз довгим і тонким сухожилком від латерокаудальної поверхні м'язового відростка стилогіоїда і закінчується на базигіоїді та язиковому відростку.
У коня шилопід'язиковий м'яз починається від латерокаудальної поверхні м'язового відростка стилогіоїда і закінчується довгим сухожилком на нижній половині тиреогіоїда й базигіоїда. Кінцевий сухожилок роздвоюється і пропускає сухожилок двочеревцевого м'яза. Закінчення м'яза зливається з підборідно-під'язиковим, лопатково-під'язиковим та під'язиково-язиковим м'язами, створюючи єдине ціле.
У свині м'яз бере початок довгим сухожилком на проксимальній частині стилогіоїда і прилеглої частини тимпаногіоїда. М'яз закінчується на базигіоїді та передній половині тиреогіоїда.
У собаки м яз лежить зовні від двочеревцевого м'яза. Він починається коротким і тонким сухожилком на латеральній поверхні стилогіоїда й прилеглої частини тимпаногіоїда і у вигляді тонкої м'язової стрічки спрямовується до базигіоїда, де закінчується сухожилком.
Потилично-під'язиковий м'яз 17 — m. occipitohyoideus — у свійських тварин починається на ростролатеральній поверхні яремного відростка потиличної кістки. М'язові волокна спрямовуються ростровентрально і закінчуються на м'язовому відростку та тілі стилогіоїда, зливаючись з початком шилоглоткового м'яза (жуйні, кінь), чи на проксимальній частині стилогіоїда і прилеглої частини тимпаногіоїда (свиня, собака).
Ріжково-під'язиковий м'яз— m. ceratohyoideus — у вигляді тонкої й відносно слабко розвинутої пластинки тягнеться від ростромедіальної поверхні тиреогіоїда до каудальної поверхні кератогіоїда, епігіоїда та прилеглої частини стилогіоїда (жуйні, кінь) чи каудолатеральної поверхні додаткового членика й прилеглої частини епігіоїда (свиня) або кератогіоїда і нижньої третини епігіоїда (собака).
Ріжково-язиковий м'яз — m. ceratoglossus — починається на латеро-ростральній поверхні всього епігіоїда, верхній половині кератогіоїда. М'язові волокна спрямовуються до кореня язика, переплітаючись з волокнами підборідно-язикового м'яза, або з'єднуються з волокнами м'яза протилежного боку (жуйні, кінь). У собаким'яз у вигляді тонкої, що чітко виділяється, пла-
258
НУТРОЩІ
стинки лежить на ростролатеральній поверхні проксимальної половини ке-ратогіоїда і спрямовується до бічної поверхні кореня язика. У свині цього м'яза немає.
Щитопід'язиковий м'яз 13 — m. thyrohyoideus — у вигляді тонкої стрічки тягнеться від задньо-верхнього кінця щитоподібного хряща до каудомедіа-льної поверхні тиреогіоїда й прилеглої частини базигіоїда (жуйні, свиня) або лише тиреогіоїда (кінь, собака).
Під'язиково-надгортанний м'яз — m. hyoepiglotticus — починається від каудомедіальної поверхні всього кератогіоїда (жуйні, собака), дорсальної поверхні базигіоїда й задньої третини язикового відростка (кінь) чи дорсальної поверхні базигіоїда (свиня) і закінчується в основі надгортанника.
Під'язиковий поперечний м'яз— m. hyoideus transversus — тісно контактує з ріжково-язиковим м'язом і розміщується більш медіально, сполучаючи медіальні поверхні верхніх половин правого й лівого епігіоїдів (кінь), у свині м'яз заміщується еластичною зв'язкою. У великої рогатої худоби і собаки м'яза немає.
Грудцшно-пщ'язшсовий м'яз 15 — m. sternohyoideus — у вигляді довгої й вузької стрічки тягнеться від ручки груднини разом з однойменним м'язом протилежного боку (у свині починається від першого реберного хряща) і закінчується на базигіоїді.
Груднино-щитоподібний м'яз 14 — m. stеrnothyroideus — бере початок там, де й попередній, і закінчується на щитоподібному хрящі гортані.
Лопатково-під'язиковий м'яз — m. omohyoideus — у вигляді пластинки бере початок від підлопаткової фасції в її дистальній третині (свиня, кінь) або на глибокій шийній фасції на рівні 3—5-го шийних хребців (жуйні) і закінчується на базигіоїді. У собаки м'яза немає.
Найбільш об'єктивно роботу м'язів можна оцінити за їх електричною активністю (рис. 5.13). Так, під час взяття їжі й початку жування у кози (їжу тварина отримувала з рук) першим включається в роботу підборідно-під'язиковий м'яз. Разом з ним включається і груднино-під'язиковий м'яз, хоча і з невеликою біоелектричною активністю. Однак зі збільшенням активності першого зростає активність і груднино-під'язикового м'яза. У цей час у стані активності перебувають під'язиково-язиковий та шилоязиковий м'язи. Підборідно-язиковий м'яз починає працювати лише через 3 мс. Жувальний м'яз не активний, а висковий м'яз перебуває в стані слабкої активності (див. рис. 5.13,
