Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У амфібій (рис. 5.4, А) від ротової порожнини за гортанною щілиною широким отвором починається короткий стравохід, який легко розтягується. Шлунок дещо вигнутий і має товсту м'язову оболонку. Дванадцятипала кишка переходить у кишку дещо меншого діаметра, яка розміщена у вигляді петель у правій половині порожнини тіла і переходить у коротку пряму кишку, що закінчується клоакою. Печінка велика і тонкою брижею підвішена до спинної поверхні порожнини тіла. В брижі тонкої кишки лежать підшлункова залоза та селезінка.
У рептилій у ротовій порожнині знаходиться плоский, звужений спереду язик, який допомагає захоплювати й проковтувати поживу. У багатьох ящірок і змій язик тонкий і довгий, роздвоєний на кінці, рухливий. Позаду гортанної щілини розміщений отвір стравоходу, який у вигляді м'язової трубки тягнеться над трахеєю і входить у шлунок (див. рис. 5.4, Б 7). Від заднього кінця шлунка починається дванадцятипала кишка, що переходить у тонку кишку 11. Остання робить кілька вигинів і переходить у товсту кишку 26. На межі тонкої й товстої кишок є невеликий сліпий виріст — зачаток сліпої кишки 27. Пряма кишка відкривається в клоаку. Між шлунком і дванадцятипалою кишкою розміщена компактна підшлункова залоза. Біля шлунка
243
Розділ 5
знаходиться невелика видовжена селезінка. Вся передня частина черевної порожнини заповнена великою печінкою.
Для птахів (див. рис. 5.4, В) та ссавців характерною особливістю є значний розвиток апарату травлення, поділ його на відділи, значна диференціація та спеціалізація окремих органів.
В онтогенезі більшість органів апарату травлення розвивається з ендоде-рмальної закладки первинної кишкової трубки і незначної ектодермальної частини первинної ротової порожнини. Кишкова трубка в ранній період розвитку замкнена і складається з ендодерми та пластинки мезодерми. В подальшому трубка з'єднується з ектодермальним випином ротової та відхідникової ямок. Там, де ротова ямка сходиться з кишковою трубкою, утворюється глоткова перетинка, яка збільшується і розвивається. Залишки перетинки йдуть на побудову м'якого піднебіння. Між ямкою відхідникового проходу і кишкою виникає затульна (клоакова) перетинка, яка також розривається. Дуже часто у тварин (свині) вона не розривається при народженні, що потребує оперативного втручання.
Дещо пізніше кишкова трубка видовжується, утворюючи вигини. Первинна ротова порожнина з боків обмежена двома парами відростків, що являють собою розщеплення третьої зябрової дуги на верхньощелепний і нижньощелепний відростки, які перетворюються на відповідні щелепи. Зверху отвір ротової порожнини обмежений лобовим відростком, який ділиться на середній і два бічних носових відростки, обмежуючи носові ямки. Зростання носових відростків з верхньощелепними й нижньощелепними формує лицевий відділ голови і забезпечує розділення первинної ротової порожнини на носову і власне ротову. В ділянці з'єднання тіл різцевих кісток зберігся різцевий канал.
244
НУТРОЩІ
По краях первинного ротового отвору в процесі змикання кутів рота й утворення щік сформувався епітеліальний валик з поздовжнім поглибленням. Із зовнішнього краю цього поглиблення розвиваються губи, а з внутрішнього — ясна. Саме поглиблення збільшується в розмірах і формує присі-нок рота.
У зачатки ясен вростає потовщена епітеліальна (зубна) пластинка, яка дає початок епітеліальним елементам зуба (рис. 5.5). Зубна пластинка має підковоподібну форму, і на ній розрізняють зовнішню (щічно-губну) та внутрішню (язикову) поверхні. На щічно-губній поверхні зубної пластинки з'являються виступи у формі ковпачків — емалеві органи 5, кількість яких відповідає кількості майбутніх зубів. Ділянка мезенхіми під емалевим органом ущільнюється і перетворюється на зубний сосочок. Навколо зачатка зуба з мезенхіми розвивається чохлик — зубний міхурець. Клітини емалевого органа дають початок емалі. Мезенхімні клітини зубного сосочка формують дентин та пульпу зуба, а з клітин зубного міхурця утворюються цемент і окістя альвеол, за допомогою якого зуб з'єднується з альвеолою (зубною коміркою).
Отже, зуби є похідними шкірного покриву. За будовою і розвитком вони мають багато спільного з примітивною плакоїдною лускою (див. рис. 5.5, ДД). Луска складається з дентинової пластинки з шипом, прикритим емалевим чохликом. Пластинка луски залягає в основі шкіри, а шип виступає назовні. В розвитку зуба ссавців і плакоїдної луски є багато спільного.
Одночасно з перебудовою зябрових дуг та їх м'язових елементів закладаються залозистий апарат ротової порожнини та язик з під'язиковим апаратом. Верхівку й тіло язика утворює ектодермальна ділянка дна ротової по-
Рис. 5.4. Загальний вигляд і розміщення внутрішніх органів:
А — жаби; Б— болотяної черепахи; В— голуба; (P— статева система самця, Д— самки); 1 — праве передсердя; 2— ліве передсердя; 3— шлуночок; 4— артеріальний конус; 5— легені; 6— стравохід; 7— шлунок; 8 — пілорична частина шлунка; 9 — дванадцятипала кишка; 10 — підшлункова залоза; 11 — тонка кишка; 12— пряма кишка; 13— ділянка клоаки; 14— печінка; 15— жовчний міхур; 16— жовчна протока; 17 — брижа; 18— селезінка; 19— нирки; 20— сечовід; 21 — сечовий міхур; 22— яєчник; 23— правий яйцепровід; 24— трахея; 25— бронх; 26— товста кишка; 27— сліпий виріст кишки; 28— зовнішній отвір клоаки; 29— сім'яник; 30— придаток сім'яника; 31 — відхідниковий мішок; 32— воло; 33— залозистий шлунок; 34— м'язовий шлунок; 35— клоака; 36— сліпі кишки; 37— надниркова залоза; 38— сім'япровід; 39 — сім'яний мішечок; 40— лівий яйцепровід; 41— лійка яйцепроводу; 42— залишок редукованого правого яйцепроводу; 43— сечовий отвір; 44— статевий отвір
