Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
Розглядаючи таку ділянку при великому збільшенні, можна добре побачити мезенхімні клітини — мезенхімоцити, які мають овальну, веретеноподібну форму, поєднуються за допомогою своїх відростків у синцитій. Простір між ними заповнений гомогенною міжклітинною речовиною.
Замалювати при великому збільшенні — об. 40, ок. 15 — декілька таких мезенхімних клітин, які утворюють синцитій
(рис. 18).
102
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Препарат 15. Ретикулярна тканина лімфатичного вузла кішки (рис. 19).
Препарат являє собою розріз через лімфатичний вузол кішки, зафарбований гематоксиліном та еозином.
Оскільки в лімфатичному вузлі, крім строми з ретикулярної тканини, є у великій кількості різні види лімфоцитів, які там продукуються, а також перекладини зі щільної сполучної тканини, то сітку ретикулярної тканини за цими структурами майже не видно. Спеціальними гістологічними методами лімфатичний вузол попередньо промивається. Завдяки цьому, лейкоцити майже видалені з вузла, і залишається ретикулярна тканина, а також сполучнотканинні перегородки.
При малому збільшенні необхідно вибрати ділянку, в якій було б видно лише синцитій без клітин крові та перегородок. Крім того, потрібно вибрати не дуже перефарбовану ділянку, щоб краще розрізняти ядра клітин.
Знайдену ділянку розглянути при великому збільшенні. При цьому буде видно клітини (ретикулоцити), що мають досить багато відростків, тому форма їх дещо складніша, ніж у ме-зенхімоцитів та волокна (ретикулярні).
Замалювати при великому збільшенні — ок. 40, об. 15 — декілька клітин ретикулярної тканини (рис. 19).
Препарат 16. Жирова тканина сальника кішки (рис. 20).
Препарат являє собою плівку сальника кішки, зафарбовану спеціальним реактивом на жир — суданом-IV з дофарбуванням ядер гематоксиліном.
Сальник — складка серозної оболонки, тобто одношарового плоского епітелію, між листками якого є сполучна тканина з кровоносними судинами. В епітелії створюються вікна, внаслідок чого він втрачає свою безперервність, а в сполучній тканині розташовані жирові клітини.
При малому збільшенні потрібно розглянути ділянку, в центрі якої проходила кровоносна судина, краще така, яка розгалужується. До неї прилягають жирові клітини (мають ядро) та жирові тільця (без'ядерні крапельки жиру). Крім того, у тканині навколо кровоносних судин видно епітеліальні клітини, ядра фіброцитів та волокна.
103
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
104
Замалювати при великому збільшенні — об. 40, ок. 7 — жирові клітини та жирові тільця, розміщені по ходу кровоносної судини (рис. 20).
Препарат 17. Рихла сполучна тканина підшкірної клітковини кішки (рис. 21).
Це — найрозповсюдженіша тканина в організмі. Вона розташована між іншими тканинами й органами. В дорослому організмі розташовується там, де в зародка знаходиться мезенхіма. Вона представляє внутрішнє середовище організму, тісно зв'язана з кровоносною системою, а наявні в ній волокна виконують механічну функцію. Залежно від співвідношення волокнистих структур і малодиференційованих клітин, опорна і захисна функції цієї тканини можуть бути виражені по-різному.
Препарат являє собою тоненьку плівку підшкірної клітковини кішки, зафарбовану залізним гематоксиліном.
При малому збільшенні видно розміщені в різних напрямах волокна і більш темніше зафарбовані клітини.
При великому збільшенні видно поодинокі, добре зафарбовані еластичні волокна. Вони розгалужуються, іноді з'єднуючись з іншими волокнами, в деяких місцях звиваються у вигляді штопора. Друга група волокон — колагенові. Вони являють собою блідозафарбовані пучки тоненьких волоконець, які не розгалужуються і не анастомозують. Поміж волокнами знаходяться неправильної форми клітини. Вони досить крупні, мають по 2—3 відростки, прилягають до волокон і часто разом з ними витягуються в довжину. В цілому ряді випадків навіть непомітно, де закінчується тіло клітини і починається волокно. Ядро цих клітин світліше. Це — фіброцити. Другою групою клітин є гістіоцити. Вони менші від фіброцитів, головним чином, за рахунок цитоплазми. Форма та розміщення їх не пов'язане з волокнами, відростки коротші і фарбування інтенсивніше, особливо ядра. Замалювати препарат при великому збільшенні — об. 40, ок. 15. Спочатку зобразити волокна. Еластичні волокна повинні бути темнішими, проходити по одному та розгалужуватись. Колагенові потрібно замалювати у вигляді блідих смужок з поздовжньою штриховкою. Волокна повинні розміщуватись у різних напрямах і поміж ними потрібно намалювати клітини відповідної форми.
Рис. 18. Мезенхіма зародка свині.
Позначення: 1. Клітини мезенхіми (мезенхімоцити). 2. їх відростки. 3. Гомогенна міжклітинна речовина.
105
Рис. 20. Жирова тканина сальника кішки.
Позначення: 1. Жирові клітини (ліпоцити). 2. Жирові тільця. 3. Кровоносна судина. 4. Ядра фіброцитів. 5. Епітеліальні клітини.
Рис. 21. Рихла сполучна тканина підшкірної клітковини кішки.
Позначення: 1. Фіброцити. 2. Гістіоцити.
3. Колагенові волокна. 4. Еластичні волокна.
