Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
1 — трофобласт, 2 — сполучна тканина хоріона з судинами, 3 —
епітелій матки, 4 — сполучна тканина слизової оболонки матки
з судинами, 5 — кровоносні лакуни.
З опису гістологічних типів плацент можна зробити висновок, що їхні морфологічні елементи змінюються у процесі розвитку. Тому на різних стадіях плодоношення може змінюватися і тип плаценти, а також можуть зустрічатися ознаки кількох її типів.
Одночасно з амніотичними складками закладається тулубна складка: зародок піднімається над жовтковим мішком, кишкова ентодерма згортається у трубку, що з'єднується з жовтковим мішком вузькою протокою. Ентодерма задньої частини кишечнику утворює випинання — алантоїс, його мезодерма дає початок кровоносним судинам, що підходять до хоріона.
95
ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ
У зародка на початку розвитку всі клітини однакові, оскільки вони наділені одним і тим же генетичним апаратом, який одержала зигота від сперматозоїда та яйцеклітини. У період гістогенезу в результаті адаптації до певних умов відбуваються внутрішньоклітинні процеси, що ведуть до подальшої спеціалізації клітин для виконання певних функцій (секреції, скорочення, сприйняття та проведення подразнення, формування хімічних зв'язків) та зміни їхньої структури. Відбувається процес дивергенції в генезі тканин.
Клітини кожної тканини мають однакове походження, але спеціалізовані для виконання певних функцій організму. Однак, морфологічний склад тканин не завжди однорідний, оскільки це не тільки спеціалізовані клітини (клітинний диферон), а єдина система, що займає певне місце в цілісному організмі.
У процесі гістогенезу основне диференціювання клітинного матеріалу призводить до утворення покривних тканин та тканин внутрішнього середовища, першою з яких є епітелій, а друга — сполучна тканина, що виконує опорнотрофічну функцію. Наявність цих двох тканин характерна для всього органічного світу. У тваринному світі виникли ще дві спеціалізовані тканини — м'язова та нервова.
Загальна характеристика епітеліальної
тканини
Епітеліальна тканина, розміщуючись на поверхні тіла або органів, виконує бар'єрну функцію між внутрішнім та зовнішнім середовищем організму, забезпечує підтримку гомеостазу внутрішнього середовища, а також певний рівень обміну мінеральних солей та води в організмі. Епітеліальна тканина здатна синтезувати мінеральні речовини та нейтралізувати за рахунок біологічно активних речовин мікробні частинки. Розміщу-
96
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
ючись на поверхні внутрішніх органів і формуючи серозні вистилання, епітеліальна тканина здатна всмоктувати певні речовини шляхом піноцитозу, а також локалізуючись у межах епітеліального шару або, занурюючись у глибше розміщені структури, формувати залози.
Для цього виду тканини характерні загальні морфофунк-ціональні ознаки:
1) мають чисто клітинну будову, тісне розташування клітин, що утворюють шар;
2) клітини носять назву — епітеліоцити;
3) не мають власного гемомікроциркуляторного русла;
4) добре виражена полярна диференціація (базальний і апікальний полюси);
5) розташування на базальній мембрані, що відокремлює епітелій від рихлої сполучної тканини;
6) мають добре розвинений рецепторний апарат.
За фізіологічними властивостями епітелій розділяється: на покривний і секреторний (залозистий). Морфологічна класифікація покривного епітелію заснована на розходженні форми його клітин і кількості шарів, а секреторного — форми секреторних відділів і способів секреції (мерокринний, апокринний, голокринний).
За морфологічною класифікацією епітелії є одношаровими (плоский, кубічний, призматичний, багаторядний миготливий) та багатошаровими (зроговілий, незроговілий та перехідний).
За гістогенетичною класифікацією розрізняють епітелій ектодермального, ентодермального, мезодермального, нейраль-ного та ангіодермального походження.
Препарат 11. Одношаровий плоский епітелій шкіри жаби
(рис. 15).
Препарат являє собою плівку шкіри жаби, відшаровану під час линьки і зафарбовану гематоксиліном та еозином. Оскільки відшаровується лише один ряд епітеліальних клітин, то й препарат є одношаровим плоским епітелієм.
97
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Рис. 15. Одношаровий плоский епітелій шкіри жаби.
Позначення: 1. Епітеліоцити. 2. Інтерцелюлярні проміжки. 3. Цитоплазма. 4. Ядро. 5. Стома
98
При малому збільшенні видно клітини полігональної форми із заокругленими кутами та ледь овальними ядрами. У великій кількості видно дрібненькі світлі отвори — стоми.
При великому збільшенні, перш за все, відразу видно першу ознаку епітеліальних тканин — щільне розташування клітин одна біля одної. Границі між клітинами — це тоненькі міжклітинні щілини, заповнені рідиною, яка забарвлюється інтенсивніше, ніж цитоплазма клітин. Отвори або стоми завжди розташовуються між клітинами і бувають різної величини. У шкірі жаби вони є отворами вивідних проток шкірних залоз.
Замалювати препарат при великому збільшенні — об. 40, ок. 15, причому спочатку необхідно показати контури клітин, потім ядра та стоми, а після цього затушувати цитоплазми та ядра (рис. 15).
