Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
Якщо порівняти описану вище періодизацію розвитку ссавців з тими закономірностями появи у зародка нових структур, які сформулював К. Бер у своєму законі ембріогенезу, то ми побачимо наступне. В зародковому періоді з'являються ознаки, характерні для всіх хребетних, — розвиток осьових органів. У цьому ж періоді з'являються ознаки класу — розвиток молочної залози, потім ознаки родини, наприклад у коня — ознаки однокопитних. У плідному періоді формуються ознаки виду, породи та індивідуальної особливості.
Такими є загальні закономірності розвитку ссавців. Розвиток окремих систем та органів звичайно розглядається при їх описі.
Завершуючи характеристику загального ембріогенезу, слід сказати про подальший розвиток зародкових листків.
Зовнішній листок — ектодерма — є первинним покривом тварин. За рахунок ектодерми розвивається епідерміс та його похідні — залози та рогові утворення шкіри. Ектодерма бере участь в утворенні зубів. Шляхом випинання в напрямку до переднього кінця кишки з ектодерми утворюється ротова порожнина. Таким же чином відбувається розвиток і заднього проходу. За рахунок ектодерми у хребетних розвивається вся нервова система та сприймаючий апарат органів чуття (за винятком органа смаку).
Ентодерма дає початок епітелію органів шлунково-кишкового тракту, за винятком частини ротової порожнини та задньої частини прямої кишки. У вигляді жолобоподібного виступу вентральної стінки дванадцятипалої кишки утворюється печінка. З випинання стінки цієї кишки утворюється і підшлункова залоза.
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
За рахунок ентодерми відбувається розвиток епітелію органів дихання, закладаються та розвиваються такі залози, як зобна та щитоподібна.
Мезодерма дає початок багатьом тканинам — скелетній, м'язовій, крові.
За рахунок зародкового листка утворюється скелет (строма) органів, відбувається розвиток сполучнотканинної частини шкіри.
Проміжна частина між сомітом та спланхнотомом (сегментна ніжка) дає початок нирковим канальцям; за рахунок прилеглої до зачатків первинної нирки мезодерми розвиваються зачатки статевих залоз. Мезодерма і мезенхіма, розвиваючись із неї, дають початок серозним оболонкам та їхнім похідним. З них утворюються оболонки кишкової трубки, кровоносні і лімфатичні судини.
Таким чином, на основі ембріогенезу різних видів тварин можна простежити, як із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок, диференціюються утворені структури, яким чином складаються взаємовідносини між структурами, що розвиваються.
Зародкові листки
Препарат являє собою поперечний розріз зародкового диска курчати, зафарбований гематоксиліном і еозином.
Оскільки зародок на цій стадії розвитку має вигляд пластинки, то форму пластинки мають всі зародкові листки і на поперечному розрізі їх видно у вигляді тоненьких смужок. При малому збільшенні потрібно препарат розмістити так, щоб нервова трубка, яка ще повністю не замкнулась у дорсальній частині і має досить товсті бокові стінки, знаходилась зверху в центрі поля зору, а хорда, що прилягає до неї з вентральної сторони і має вигляд невеликого кільця, була внизу. Після цього можна розібратись у всіх зародкових листках. Ектодерма є тоненькою оболонкою, що вкриває зародок зверху, її тканина переходить у нервову трубку. Нижня тоненька оболонка зародка — ентодерма, яка, не перериваючись, проходить під хордою. Між цими листками на боках від хорди і нервової трубки видно темніше зафарбовану тканину, що знаходиться у великій
87
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
кількості, — мезодерму (рис. 13, д). У деяких місцях у ній видно темніше зафарбовану порожнину — вторинну порожнину тіла. Між цими трьома зародковими листками знаходиться тканина, представлена клітинами зірчастої форми, які з'єднуються своїми відростками в синцитій і розміщені досить рихло. Це родоначальниця всіх типів сполучної тканини — мезенхіма.
У міру відходження від хорди і нервової трубки мезодерма стає тоншою і, нарешті, переривається. Інші зародкові листки продовжуються у плодові оболонки.
При великому збільшенні потрібно розглянути тканинний склад всіх зародкових листків. Замалювати центральну частину препарату при великому збільшенні — об. 40, ок. 7.
СПЛ СЕГМ МНХ
Рис. 13, д. Диференціювання та сегментація мезодерми зародка амфібій.
Позначення: ЕКТ — ектодерма (епідерміс шкіри); МЕЗ — мезодерма; ВЛ — вісцеральний листок; ПЛ — парієтальний листок мезодерми; КИШ — кишечник; НТ — нервова трубка; X — хорда; СЕГМ — сегментна ніжка; ДЕРМ — дерматом; СКЛ — склеротом; МНХ — мезенхіма; СИЛ — спланхнотом; М — міотом; С — соміт.
88
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Розвиток позазародкових плодових оболонок у ссавців
Плаценти
Внаслідок швидкого розростання ектодерми зародкового диска остання починає вигинатись, утворюючи амніотичні складки, які потім зростаються у амніон. Зовнішні листки складок, що прямо переходять у трофобласт, також змикаються над зародком в одну оболонку, яка нагадує серозну оболонку у птахів. До цієї оболонки зсередини підростає мезодерма, яка дає початок кровоносним судинам. Так виникає досить складно побудована зовнішня зародкова оболонка — хоріон. У хоріоні розвиваються ворсинки, які мають кровоносні судини (рис. 13, е).
