Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
3. Про правопис и, і в закінченнях іменників, прикметників і Дієслів див, відповідно § 49, 57, 73._________________________________
90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
бий — бій кишка — кішка
бик — бік кричить — кричіть
вигин — вигін пил — піл
виє — віє привид — привід
вирити — вірити рив — рів
виск — віск рий — рій
витати — вітати риска — ріска
гирка — гірка розвиватися — розвіватися
61
зеленити — зеленіти кинь — кінь кит — кіт
сильце — сільце
сичи — сичі
скрипка — скріпка
91. Щоб перевірити правильність написання і в поданих у першій частині словах, доберіть до них із другої частини споріднені. Підкресліть голосні, щ0 чергуються в коренях.
I. Щілина, кільце, кіптява, гірник, кінець, кірка, кішка, щітка, мітла, полукіпок, кістлявий, споріднений.
II. Ґора, закоптити, коло, кора, костистий, кошеня, мести, наконечник, півкопи, родич, ущелина, щетина.
92. Випишіть у ліву колонку слова із вставленою буквою /, у праву — із вставленою буквою и.
Щ..т, скиртоправ, сн..п, ч..тко, пок..с, ч..сто, ш..шкар, окр..п, др..жджі, заб..рати, слідоп..т, розк..ш, підп..рка, підп..рати, са-моск..д, кор.хно, погідний, гр..б [рослина], шістдесят, св..нар, ш..роко, застібайте [наказовий спосібJ.
Ключ. З останніх букв прочитаєте другу частину вислову О. Довженка: «гЖиття таке коротке...»
93*. Перепишіть, вставляючи пропущені и та і.
I.Л. Можна все на св..ті в..б..рати, сину, в..брати не можна т..льки Батьк..вщ..ну. (В. Симоненко'.) 2. П..д зорями тр..вожними‘щоночі я чую погляд предків на собі. (Д. Павличко.) 3. В роботі м..й день прол..тає за к..лька коротких хв..лин. (3. Гончарук.) 4. Г..рські верш..ни потопали в хмарах. (В. Кучер.) 5. Внизу темніла пр..рва, на дні якої ск..пала дніпрова вода. (С. Голованівський.) 6. Снігова вода ще пахла гострою св..ж..стю, як перші проліски. (О. Гончар.) 7. Р..дну землю ум..й люб..ти так, як любить мати д..тя. (В. Лучук.) 8. He гр..є сонце на чуж..ні. (Т. Шевченко.)
9. He журися, козаче, не пр..зв..ще прославляє чоловіка, а чоловік пр..зв..ще. (О. Стороженко.)
II. 1. Навіть того, ч..є ж..ття м..нає в небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпуч..стю. 2. Осторонь кошар, на белебні, в..сочить кущ..к тополь, б..ліють чабанські будиночки.
3. Тоня з розгону нал..тає на брата, к..дається йому на ш..ю. 4. Мати. Вона всміхається, губи її др..жать хвилюванням і шепочуть уже щось найпестливіше, найніжніше. 5. Однак це т..льки м.лтєве, пот..м знову все стає на свої м..сця, і він перед нею вже пр.Лжд-жий льотч.ж, майже г..сть, і мати, погамувавши к..п..ння своєї радості, терпляче жде, поки син здоровкається з чабанами та чабанками. 6. Наче в..дгом..н неспокійного синового ж.лтя, чує вона т..льки щоденний гурк..т у високості, гр..зний, могутній.
62
7 П~вДенні н04* майже без вечорів, тільки зах..д одпалав — темніє одразу. 8. Любить він такі ночі безвеч..рні, і цю тишу, . якусь таємничість, гармонію у всій пр..роді. (О. Гончар. JrТронка».)
94*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в ро-сійській і українській мовах.
1. За холмами глухо прогремел гром, подуло свежестью. (А- Чехов) 2. На небе водворялась торопливая тревога. (В. Короленко.) 3. Всё притаилось, всё изнывало под зловещим блеском последних солнечных лучей. (I. Тургенев.) 4. Матери ненавидят оружие нападения, признавая только то, которым защищается жизнь. (Максим Горький.)
§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.
І. Префікси від-, під-, а також прі- (який уживається лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва) пишемо завжди з буквою і. Звук [і] в них з’явився на місці колишнього [о], порівняйте: відразу — одразу, відхилити — одхилити; прізви-
ще — прозивати, прірва — прорвати.
1. Кожній людині відкрито [одкрито] в нас путь, якщо вона хоче трудящою буть. (77. Тичина.) 2. Віддавна [оддавка] сміливості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М. Рильський.) 3. Я й говорю — до людей підхід [рос. подход] треба мати. (Григорій Тютюнник.) 4. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами [прозивати] стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів. (О. Олесь.)
2. Префікси ви-, при- завжди пишемо з и: вийти, вибір, привабливий, прикрасити.______________________________________________
1. Країна вийшла на незмірні свої шляхи. (В. Собко.) 2. Вже прилетіли журавлі, весна в серцях розквітла. (В. Сосюра.) 3. Весна прийшла так якось несподівано. (JI. Костенко.)
3. Префікси з кінцевим приголосним часто перед двома або більше кореневими приголосними дістають у кінці голосний і: зібрати, розібрати, відімкнути, надійти, обігнати, підіпхнути.
1. Старий шахтар відімкнув [відмикатиJ двері і навшпиньках увійшов [йшовJ у кімнату. (О. Донченко.) 2. Звичайно, чув я,
63
то врожай зібрали [братиJ багатий. (М. Рильський.) 3. За дерев, цем деревце підвелося, сонцем південним ласкаво зігріте [грі. ти\. (П. Дорошко.) 4. В неділеньку рано розігралося [гратися\ море. (Народна творчість.)
