Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практикум по правописанию украинского языка" -> 34

Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практикум по правописанию украинского языка — К.: Образование, 2000. — 254 c.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка): praktikumpopravopisaniu2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 117 >> Следующая


І. Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий У поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонтова і схилявся перед Щ(е, є)д-РО» и)ним і Гоголем, з революційно-демократичною інтелігенцією того часу — Ч (е, є) рниш (е, є) вським, Добролюбовим, H (е, є) -кРасовим. 2. Гоголь був одним із найбільших в світі творців ти-JJOBHxt узагальнених образів. Ч(і, и)ч(і, и)ков, Хл(е, є)стаков, Co-^к(е, є) в (і, и)ч, Ноздрьов, Ман(і, и)лов, Коробочка, городничий Сквозн(і, и)к-Дмухановський, Держ(і, и)морда, Подкольос(і,и)н Давно стали у нас називними. 3. Для Пушк(і, и)на була глибоко Ненависна Росія царя, Росія грубого солдафона Аракч(е, є)єва

І Д.-Р. Веласкес (1599—1660) — видатний іспанський художник.

Я. А. Матейко( 1838—1893) — видатний польський художник.

75
і вишукано підлого «європейця» Воронцова,— але Росія Козьмн М(і, и)н(і, и)на і Степана Раз(і, и)на, Росія Рад(і, и)щ(е, е)Ва і Гр (і, и)боєдова, Росія, в якій жив і творив, знемагаючи під іГОм рабства, великий народ,— ця Росія була в душі поета найсвяті. шою святинею. 4. Навіть за часів чорної реакції не можна бул0 погасити полум’я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є) нова Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)ева. Т(і, и)м(і, и)ряз(є, е)Ba (З творів Al. Рильського.)

МИЛОЗВУЧНІСТЬ мови § 38. Основні закони милозвучності української мови

Звуки в мовному потоці поєднуються не будь-як, а за певними, властивими даній мові правилами, законами.

Звуки в словах та реченнях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає Це одна з найважливіших умов милозвучності мови.

Цій вимозі підпорядковані всі українські слова, і далеко не завжди їй відповідають запозичені слова. Щоб перекона тися в цьому, досить вимовити вголос українське і запозичене слова: повітряний і аероіонізатор (з грецької), спонукання і інстинкт (з латинської), крапка і пункт (з німецької), охорона і ар'єргард (з французької), розбійник і гангстер (з англійської).

1. Українська мова уникає збігу голосних: вона йде (пор. він іде)9 буду ввечері (пор. був увечері), павук (пор. рос. паук), руш (пор. рос. руина).

Збіг голосних в українських словах допустймий лише на межі префікса і твірної основи: виорати, приозерний, переінакшити.

2. Українська мова уникає важкого для вимови збігу приго лосних:

а) запорозький (запорож + ський), французький (француз + + ський), кравецький (кравець + ський), ткацтво (ткач + + ство) (див. § 12, п. 1);

б) їжджу (а не «їзджу»), щепа (а не «счепа»), козаччина (а не «козацьчина») (див. § 13);

в) радісний (радість + ний), проїзний (проїзд + ний), дошка

(а не ждощка») (див. § 14);

г) свято [с'в'ато] (а не «св’ято» [свйато]), цвях [ц'в'ах]

(а не «цв’ях» [цвйах]) (див. § 17, п. 1) ;

д) щастя (а не «щасття»), Поволжя (а не «Поволжжя»), жов•

чю (а не «жовччю» і не «жовч’ю») (див. § 20, п. 2);

76
е) розібрати (роз + брати), надіслати (над + слати), підігріви (під + гріти) (мв. § 31, п. 3);

е) сказав усе (а не «сказав все»), він іде (а не «він йде»).

3. Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних): росте вглиб і вшир (з не «росте углиб і ушир»), вірю в справедливість (а не «вірю у справедливість»).

Проте допускається збіг голосних, якщо між ними є пауза (тоді пауза важить, що й приголосний), а вони — утікати; а ти — Іди додому; роман /. С. Тургенева «Батьки і діти» (після слова батьки робиться пауза, бо ці поняття протиставляються); але: поема Миколи Бажана «Батьки й сини» (після слова батьки нема паузи).

4. Відхилення від цих правил допускається лише в художній літературі, де це зумовлюється вимогами ритму: 1 .Яка упевненість вході швидкій гримить. (В. Сосюра.) 2. Курява на вулицях вляглась. (7. Нечуй-Левицький.у

Але й тут порушення милозвучності мови небажане.

118. Подумайте і скажіть, чому в прислів’ї * Восени і горобець багатий» ужито ^се-таки і, а не й.

119*. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

І. Геть, (у, в)славлений спокою! Ми (у, в) труді, (у, в) боротьбі! (М, Рильський.) 2. Вірю я (у, в) правду свого ідеалу. (Леся Українка.) 3. Був початок березня, (у, в) день пригрівало сонце. (O* Донченко.) 4. Туман розтанув, садки стояли (у, в) миті (і, й) святково мовчазні. (Є. Гуцало.) 5. Роса світилас(ь, я) на свіжім бур’яні. (М. Рильський.) 6. Яблуко (у, в) пало м’яко (у, в) траву. (О. Довженко.) 7. Уже рудіють на газонах трави, (і, й) дощ (у, в) пертий по дахах шумить. (М. Рильський.) 8. Я повернусь, я) (у, в) вечері або (у, в) ночі. (ТО. Смолич.)

120*. Перекладіть на українську мову. Простежте, як реалізуються закони милозвучності в українській мові.

I. В воздухе уже не так сильно пахло,— в нём снова как будто Разливалась сырость. (I. Тургенев.) 2. Ещё нигде не румянилась заря, но уже забелелось на востоке. (Т. Тургенев.) 3. Уже кони, чуя рассвет, все полегли в траву и перестали есть. (М. Гоголь.)

§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 117 >> Следующая
Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed