История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
7. /ё/ — /ajV; /ё/ — /of/: сёпа — kajati, уёпъкъ--voj- (укр.
розвої). Перехід дифтонгів [ail, Eoi] перед приголосним в [ё] і розклад їх на два окремих звуки — [а] і [j], [о] і [j] — у позиції перед голосним відклались у спільнослов'янській мові як чергування [ё] — [aj], Iel-Ioj].
Оскільки давньоіндоєвропейські голосні Iel — [о] чергувалися і в дифтонгу, другим компонентом якого був [і], то слов'янські рефлекси такого чергування — [еі] — [оі] — могли поєднуватись в одній морфемі: gniti (ч- *gneiti) — gnevb (^- *gnoiv-) — gnojb (-?- *gnoii-); biti (ч- *beiti) — bbjQ — bojb *boi-); viti *vei-
132 ti) —VbjQ —уёпъкъ (ч- *voin-) —voji- ч- (voib). Отже, ряд голосних, що вступали у відношення фонемного чергування, таким чином, розширювався: /і/ — /е/ — Zoj/, /і/ — /bj/ — /oj/, /і/ — 1ь]1 — Iel — /oj/.
8. Iel — /а/: sesti (4-*sedti), sedeti — saditi, rezati — raziti, Iez-ti — laziti. Це якісне чергування розвинулось у спільнослов'янській мові на основі давнішого часокількісного [є] — [о], внаслідок зміни [ё] в [ё], а [5] — в [а].
9. Iul — /ov/, /u/,—lav/: kujg—kovati (пор. укр. коваль), *sujg— sovati; truti (годувати, пор. укр. отрута)—trava (пор. рос. отрава, отравить). Виникнення цього чергування зумовлено зміною дифтонгів [ou], [au] на [u] в позиції перед приголосним і розпадом їх на два окремі звуки [о] + [v] та [а] + [vi у позиції перед голосним. Оскільки дифтонг [ou] після палатальних приголосних розвинувся в [ей], то в процесі монофтонгізації дифтонгів виникло також чергування [u] — [evl: *kl'ujQ — kl'evati. На ступені редукції [ov], [evJ переходять в [bv], [bv], а на ступені подовження [bv] змінюється в [yv], внаслідок чого утворюється чергування /ov/ — IbvI — /yv/ — lew/ — /bv/; rovb — rbvati — ryti, zovb — zbvati — prizyvati, plevati, plbvati.
10. /g/— Iql: *trgsti*trgsiti, *trQSb; *zvgkati—*zvgkb; *zaprg-gati —*sQprQgb, *grezn<?ti —*grgziti. Чергування цього типу відбиває в спільнослов'янській мові давніше чергування [е] — ]о] у сполученні з носовим приголосним перед іншим приголосним: *trensti ->• *trgsti, *tronsiti trgsiti.
11. /g/—/en/, /ьп/, ІьтІ: *zvgkati—zveneti, -eg-—сьп- (ст.-сл. начАло — начьнЯ); pam§tb — mbneti, zgti — zhnj, zgti — zbmQ. Розвинулось це чергування внаслідок того, що сполучення голосного переднього ряду з носовим [n], [т] перед приголосним змінилося в [g], а перед голосним збереглося.
12. /9/ — /оп/, ІьтІ: *zvqкъ — zvonb, d<jti — dbm<j.
Основа цього чергування та сама, що й попереднього; відмінність його полягає лише в тому, що в сполучення з носовим приголосним вступав голосний непереднього ряду.
У кількох словах відбувалося чергування носового голосного з неносовим, а саме: *legti — 1??, sesti—sgdg. Воно виникло внаслідок інфіксації, тобто вставки в кореневу морфему афікса, в даному випадку -n-: *sedon ->• *sendon ->• *sgdg.
41. Чергування приголосних. У системі консонантизму спільнослов'янської мо^и пізнішого періоду її розвитку відбувались#такі чергування фонем:
1. Зумовлені палаталізацією задньоязикових /g/, /k/, Ixl: а) першою їх пддаїадізацією — Igl — /27, /к/ — /с7, Vx/ — /57:" noga — nozbka, gbnati - ^7Sip, Ibgati — bz'esi, mbnogb — mbnoz'iti, god—Zbd- (пор. укр. година —ждати); reka — гёс'ька, kosa — e'esati, копьсь — nac'glo, pokoj — poc'iti; straxb — stras'b-no, suxb — sus'iti, grexb — gres'iti, xodb — s'bd-, pbxati — pbs'eno;
133 б) другою палаталізацією: Igl — Izlj Vk/ — IcJ1 Ixl — IsI: duga — duze, drugb — druzi, mbnogb — шъпогё, г$ка — гдсё, otrokb — otroci, straxb — straso, strasi, grёxъ — gгёsё, gresi;
• в) третьою палаталізацією: Igl — /z7, /к/ — /с7; lbgota — роїь-z'a, dbrgati — dbrz'ati, kbnggini — kbngz'b, уёпъкъ — уёпьс'ь, Нкъ — lic'e.
2. Зумовлені впливом звука [j] на попередній приголосний;
а)7g/^/z7, IkI — Jc'і; Ы — /57: lbgati — 1ь2'а, plakati — plac'g, suxb — sus'a;
б) Izl — /27, IsI — Is9I: mazati — maz'Q, laziti — IazfQ, kositi — kos'Q, nositi — nos'Q, nos'a.
в) у .східних говорах — IdI /z7 і /dz7, у південних /2d/, /?/, /j7, у західних — /dz/, Izl\ у східних говорах — Itl — /с7, у південних —/st/, /Й/, IcIy західних — IcIt saditi—sa2'g (isad2'q), sa2'a, xoditi — xoz'q f(i xodz'o),| зуёШ! —svec'q, syec'a, leteti — lec'g;
r) Izgl — H9Z9U Izdl — Iiz9I і /2d2/; /sk/, Istl — /sc/: *vizgb — vi2'2'Q, ezditi — ez'z'q (i ez'dz'g), *piskb — piS'c'g, pustiti — puS'c'g;
д) /г/ — /г7, III — /17, Inl-In9I: orati—pr'Q (ст.-сл. opf&), xvala — xval'g, zena — zen'o;
е) /Ь/ — /Ы7, /p/ — IpVI9 Ivl — IvVl9 Iml — ImVh Tubiti — ГиЬГд (ст.-сл. люблен), sbpati—sbpl'g, loviti — lovl'g, lovl'a, lomiti — ІошГд, гетьпъ — zeml'a;
Зл /g/ — /с/, /k/ — /с/, викликані зміною Igtl9 /kt/ на /с/ у позиції перЄД голосними переднього ряду Iil та ІьІ: mogb — тосГ^інф.), рекъ <— ресї (інф.), ресь (імен.); 4
A._ldL=^Jsl9 /t[ — /s/jjixo є наслідком зміни Idtl9JHLb Istl під Ьпливом закону відкритою складу: *ved9 — vest і, Drodb^Hjresti, гоIetQ — рlesti, met? — mesti.
f 5. Проривтт^итрлощі^-' І0І9 /v/^/g/, що виникли внаслідок сщющенї^^ впливоїГзакону відкритого складу: gibelb — *gin<jti, Sbpati—бъпъ, blbskb — blbsngti, plbskb — plbsngti, kydati — Kyngti, vedati—уёть, Oda, obёdъ— ёть, plodb — рlern?; otvetb — obfctb; Vozb obozb.
