Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 68

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 62 63 64 65 66 67 < 68 > 69 70 71 72 73 74 .. 196 >> Следующая


Чергування, викликані різними фонетичними умовами, можуть поєднуватись у тій самій морфемі і становити ширший ряд фонемних відповідностей, наприклад, чергування задньоязикових приголосних з шиплячими і зубними, зумовлене їх першою і другою палаталізацією: Igl — /27 — /z7, IkI — Ic9I — /с7, /х/ — /$7 — /sV: noga—по2ька — no2e, reka — геська — гёсё, duxb — duse — dusi. Приголосний Idl у тих самих морфемах може чергуватись з Isl і з Iz9If як-от у словах voditi — vesti —vo2'q (і vodz'g); brodb — broditi — bresti — Ьго2'д. Отже, чергування IdI — /s/ — Iz9I9 викликані різними фонетичними умовами, теж поєднуються в один ряд звукових відповідностей і т. д.

- Чергування голосних і приголосних, що виникли в процесі розвитку спільнослов'янської фонетичної системи, були, природно, успадковані давньоруської мовою. Але тоді, коли на спільносло-

134 в'янському грунті виникли діалектні відмінності в еволюції якогось фонетичного явища, давньоруська мова засвоїла ті його рефлекси, які відклалися в східному діалекті спільнослов'янської мови.

§ 42. Фонетична система східнослов'янської мови раннього періоду (VI—VII ст.). Голосні, їх характеристика. Фонетична система спільнослов'янської мови за час її існування зазнала, як це випливає з попереднього викладу, помітних змін, кількісних і якісних перетворень. Тому східнослов'янський вокалізм і консонантизм раннього періоду, сформувавшись на основі спільнослов'янського, характеризувався значними відмінностями в порівнянні з тією системою вокалізму й консонантизму, яку успадкувала спільнослов'янська мова від давньоіндоєвропейської.

У складі східнослов'янського вокалізму раннього періоду (VI—VII ст.) нараховувалося одинадцять фонем, а саме: /і/, /е/, /§/, IhL /ё/, /а/, /о/, IqL /u/, /у/, HL Всі вони успадковані від спільнослов'янської доби.

Дві голосних фонеми — 7ь/ і ІьІ — реалізувались у звуках над-коротких, зредукований, або неповного творення, фонема /є/ — у довгому, а решта — у відповідних звуках нормальної довготи. Фонеми /§/ і Iql були носові, або назальовані, а всі інші — неносові, або неназальовані, ротові.

За положенням язика в горизонтальному напрямі при артикуляції звуків східнослов'янські голосні того часу поділялись на передні й непередні. До передніх належали — /і/, /е/, /є/, /ь/, /§/, до непе-редніх — /а/, /о/, IqIy /ъ/, /u/, IyL За ступенем наближення спинки язика до піднебіння вони поділялися на голосні високого, середнього і низького підняття. До голосних високого підняття належали — /і/, IuL IyL середнього — Iel7 /§/, /ь/, /e/, IoI9 IbI9 IqL до низького — /а/. Проте від цієї класифікації були й деякі відхилення. Так, голосні IeL ІЬІ і ІьІ творшщся як трохи вищі від інших голосних середнього підняття, їх можна назвати звуками середньо-високого підняття. Класифікацію голосних раннього східнослов'янського періоду схематично можна подати в такій таблиці;

За властивими голосний фонемам диференційними ознаками (часокількість, назальність — неназальність, характер артикуляції) кожна з них протиставлялася в системі вокалізму всім іншим десяти фонемам, наприклад:

/і / — /е/ /ё/ — /і/ /ь/ —

/і/ — /ь/ /е/ — /ь/ /ь/ — /е/

/і/ — /е/ /є/ — /е/ /ь/ — /є/

ПІ/ё/-/е/ /ь/-/§/

/і/-/У/ ІЦ-ІУІ M- /у/

/ІІ-М Iei-M M-M

Таблиця 1

Ступінь творення Сфера творення
передня непередня
Високий Середній Низький /і/ ?l, /ь/ /е/, /§/ /У/. /U/ N /о/, /?/ /а/

135 /і/ — /ъ/ /і/-/0/

/Є/ — / ъ/. /ё/ — /о/

N-N N-Iol

Артикуляція голосних звуків, у яких реалізувались відповідні фонеми, характеризувалася такими властивостями.

Голосний [і] був вузьким, закритим звуком переднього ряду високого підняття, нелабіалізованим, як і в сучасних східнослов'янських мовах. Крім [і], успадкованого від спільнослов'янської мови, на початку деяких східнослов'янських слів виник звук [і] із звукосполучення [jb], в якому зредукований [ь] розвинувся з [ї] на спільнослов'янському грунті, a [j] виник як протеза: igla (-?- *jbgia), imQ (ч- *jbmg).

Голосний [е] артикулювався як відкритий звук переднього ряду середнього підняття, нелабіалізований.

Звук [є] — голосний переднього ряду, дещо вище середнього підняття, нелабіалізований; при його артикуляції ступінь підняття спинки язика до піднебіння вищий, ніж при артикуляції [е], і нижчий, ніж при артикуляції [і]; за цією ознакою голосний [є] містився між [е] та [і], підтвердженням чого є.його подальша рефлексація

в сучасних східнослов'янських мовах та їх говорах як [е], [і] та [іе].

Звук [§] — голосний переднього ряду середнього піднесення, нелабіалізований, вимовлявся з сильним носовим призвуком.

Голосний [ь] — звук переднього ряду, дещо вище середнього підняття, дуже короткий, або голосний неповного творення.

Як можна припустити на підставі фонетичних відповідностей у словах, запозичених з мови східних слов'ян до мов фінської групи, зредукований [ь] у ранній період історії східнослов'янської мови вимовлявся десь близько до короткого [і], напр.: ст.-сл. лъжька, д.-р. лъжка — суомі lusikka, карельс. Iuzikka, ест. Iusikas; ст.-сл. крьстъ, д.-р. крьстЪ — суомі risti, ест. rist; *poltbno, д.-р. полотьно — суомі palttina та ін. Але пізніші рефлекси цього звука свідчать про розвиток у його артикуляції нахилу до короткого [е].
Предыдущая << 1 .. 62 63 64 65 66 67 < 68 > 69 70 71 72 73 74 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed