Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
11. У ряді слів книжного походження і вивідних від них: закон, народ, народний, верховний, основний, словник, завод, вирок, прапор. Під впливом старокнижної вимови збереглися в закритих складах звуки о та б і в ряді прізвищ: Артемовський, Боровиков-ський, Котляревський, Назаревський, Петровський, Писаревський, але Дідківський, Голованівський і інші.
12. У деяких нових словах (частіше дієслівного походження), утворених суфіксом -ое- за зразком російської мови: командировкаг маршировка, формовка, перешихтовка, масовка. Але в переважній більшості слів з цим суфіксом о на і змінюється: т/-тівка, верхівка, гвинтівка, заготівля, Горлівка, Іванівка, Петрівка.
Зберігається о та в в закритому складі і в прикметниках, утворених від власних імен на -ов, -ее, -ее: Ворошилов — вороши-ловський, Ростов — ростовський, Соловйов—соловйовський, Kyй-бишев — куйбишевський, Колгуєв — колгуєвський. У прикметниках же, утворених від іменників на -/в, -fe або від іменників без перелічених вище суфіксів, у закритому складі буде і (ї): Фастів — фастівський, Мукачів — мукачівський, Мліїв — млі їв-ський, Київ — київський, Донбас — донбасівський.
Проте в аналогічних прикметниках, утворених від неукраїнських географічних назв, голосні о та в зберігаються: Горький — горьковський, Орел — орловський, Орджонікідзе — орджонікідзев-ський.
Звук /, що утворився з давніх о та ?, іноді може з'являтися не тільки в закритому, а й у відкритому складі.
136 Таке відхилення від закономірного чергування о та е у відкритому складі з / в закритому пояснюється різними причинами, найчастіше аналогією. Наприклад:
а) За аналогією до закритого складу, в якому закономірно вимовляється і на місці давнього о або е, голосний і розвинувся у відкритому складі іменників з випадними о й е в суфіксі: візок— візка (з возъка), кілок— кілка (з колька), стіжок — стіжка (з стожька), кінець — кінця (з коньця), стілець — стільця (з столь ця), верхівець — верхівця (з вьрховьця), рівень — рівня (з ро-вьня)> ніготь — нігтя (з ногътя), кіготь — кігтя (з когътя), ячмінець — ячмінця (з ячменьця), ремінець — ремінця (з ремень-ця)у припічок — припічка (з припечька).
Проте в окремих словах з суфіксальним випадним е давнє о на і у відкритому складі не змінюється, хоч у закритому така зміна й відбулася: боєць, гонець (але бійця, гінця).
Якщо в іменниках з випадними о та в в суфіксах давні голосні о й е в закритому складі у корені не змінилися на і, то зберігаються вони у відкритому складі: котка, носка, творця, гребця, лежня — коток, носок, творець, гребець, лежень. Певно, тут закритий склад підпав впливові відкритого.
б) За аналогією до тих форм, в яких о закономірно змінився на і в закритому складі (гір, шч, гір/са, ніжка, дзвінка, кілка), в іменниках, що означають здрібнілі назви, звук і поширився й у відкритому складі: гіронька, ніженька, пічечка, дзвіночок, к/ло-чок, стіжечок та ін.
в) У повноголосних звукосполученнях -оло-, -оро-, -ере-другий голосний історично новий, але він може змінюватися на і як у закритому, так і у відкритому складі. Така зміна буває в іменниках жіночого роду здебільшого з рухомим наголосом, але іноді й з постійним: боронй — борін — борінка, сторонй — сторін —; сторінка, голова — гол/е — голівка — голівонька, череда — черід — черідка, береза — бер/з — берізка — берізонька. Спостерігається вона й в окремих іменниках середнього роду (болб-то — боліт і болот — болітце, долото — доліт — долІтце, але джерело — джерел, дерево — дерев — деревце) та ^ в минулому часі окремих дієслів чоловічого роду однини (стеріг, в<шк, зберіг, але боров, nopoe і ін.).
Зміну о та е на і в повноголосних звукосполученнях деякі вчені пояснюють також аналогією до і з давніх о та е в інших словах (гора — гір — гірка — гіронька, слово — слів —слівце) але в останній час цю зміну зв'язують з спеціальними умовами наголосу слів з повноголоссям у минулому2.
1 А. М. Сел и ще в, Старославянский язык, M., 1951, стор. 170.
2 JI. А. Булаховський, Східнослов'янські мови як джерело відбудови спільнослов'янської акцентологічної системи, «Мовознавство», т. IV—V, 1947, стор. 11.
137 г) За аналогією до інших слів у закритому складі маємо зрідка голосний і, який розвинувся нефонетично на місці давнього ь: кріт (з крътъбрів (з бръвъ) — род. відмінок множини від іменника брова, бліх (з блъхъ), недокрів'я (у давньоруській мові в корені на місці сучасного і вимовлявся ъ--кръв-) та ін.
§ 43. Чергування о та е з нулем звука
Чергування о, е з нулем звука належить до поширених явищ в українській мові, як і в російській та білоруській: ставок — ставка, садок—садка, лікоть — ліктя, орел — орла, день — дня, хлопець — хлопця, справедливо — правда, свекор — свекра, вогонь — вогню, сестер — сестра, пісень — пісня. Воно, як і чергування О, е з і, виникло в зв'язку з занепадом у давньоруській мові зредукованих голосних ъ та ь. Але якщо з і чергуються давні О, е, то з нулем звука — лише нові.
Виникнення цього чергування обумовлене двома причинами.
1. У різних формах одного й того ж слова або в різних словах із спільним коренем чи основою зредукований у давньоруській мові міг стояти в неоднаковій позиції: в одній позиції він міг бути сильний, а в другій — слабкий. У сильній позиції зредукований ъ змінювався на о, а б — на е: садъкъ садок, дьнь-> день. У слабкій позиції той самий зредукований занепадав: садъка садка, дьня-> дня. Внаслідок таких змін відповідно до нових о, е, що розвинулись із сильних зредукованих, в інших формах слова чи в інших словах із спорідненою основою був відсутній будь-який голосний: вінок — вінка (з вЫъкъ — вЪнъка), весь — все (з вьсь — вьсе), темний — тьма, фонет. т'ма (з тьмь-ный — тьма).
