Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
в) Крилаті вирази українських письменників: Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити (Т. Г. Шевченко). Наша пісня, наша дума не вмре, не загине (Т. Г. Шевченко). Борітеся — поборете (Т. Г. Шевченко). Все йде, все минає, і краю немає (Т . Г. Шевченко). Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. І. Глібов). Послухали Лисичку — і Щуку кинули у річку 6*
83 (Л. І. Глібов). Хіба ревуть вола, як ясла повні? (П. Мирний). Убий — не здамся (Леся Українка). Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Стою, мов скеля, непорушний (П. Г. Тичина). Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Г. Тичина). Перемагать і жить (П. Г. Тичина).
г) Переклади крилатих виразів російських письменників: Сидіння між двома стільцями (М. Є. Салтиков-Щедрін). Як би чого не сталося (А. П. Чехов). Воно, звичайно, Олександр Македонський— герой, але для чого ж стільці ламати? (М. В. Гоголь). А судді хто? (О. С. Грибоедов). Герой нашого часу (М. Ю. Лєрмонтов). Людина — це звучить гордо (О. М. Горький).
д) Переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Залиш надію кожен, хто сюди входить (Данте). Бути чи не бути (Шекспір). Останній із могікан (Ф. Купер).
е) Переклади російських та іншомовних фразеологічних зворотів: Як з гуся вода. Діло табак. Як пити дати. І носа не покажуть (з російської мови). Апетит приходить під час їди. Бути не в своїй тарілці (з французької мови). Дивитися крізь пальці. Тут собака зарита (з німецької мови).
є) Переклади античних ходячих висловів: Розрубати гордіїв вузол (рішуче розв'язати заплутане і складне питання). Прокрус-тове ложе (штучна мірка, під яку щось підганяють). Чистити авгієві конюшні (наводити порядок у занехаяній справі, чистити від бруду). Прийшов, побачив, переміг (здобуття швидкої перемоги). Крокодилячі сльози (фальшива жалість). Альфа і омега (початок і кінець). Кінець — ділу вінець.
ж) Окремі біблійні і євангельські вислови, засвоєні з церковнослов'янської мови: Берегти, як зіницю ока. Стати притчею во язицех. Випити чашу до дна. Содом і Гоморра. Вавілонське стол-потворіння. Заблудша вівця.
В українській літературній мові поширена іншомовна фразеологія, переважно латинська, іноді використовується і без перекладу, хоч і рідко, напр.: Contra spem spero (без надії сподіваюсь). Omnia теа тесит porto (все своє ношу з собою). Aut Caesary aut nihil (або Цезар, або ніщо; або пан, або пропав) і ін.
Фразеологічне багатство української літературної мови повністю ще не зібране і достатньо не вивчене, хоч ряд цінних збірок українського фразеологічного матеріалу в різні часи було опубліковано. Серед них з дожовтневих видань варто згадати «Українські приказки, прислів'я і таке інше» М. Номиса, які вийшли друком в 1864 р. в Петербурзі.
Дуже важливою працею в цій галузі науки є «Галицько-руські приповідки» І. Я. Франка, надруковані у Львові в трьох томах: т. І, вип. 1 — 1901 р.; т. І, вип.2— 1905 р.; т. II —1908 р. і т. III — 1910 p. Ця праця містить багато прислів'їв, приказок, крилатих виразів і народних ідіоматичних зворотів, зібраних автором на
84 території Західної України. Матеріал у цій праці розміщений за алфавітом основного слова фразеологічного звороту, кожен зворот автором пояснюється, а до деяких із них наводяться подібні вирази й з інших мов, що полегшує їх розуміння.
З найважливіших видань української фразеології радянського періоду можна назвати: «Практичний російсько-український словник приказок» (1929 р.), в якому використаний матеріал, переважно зібраний раніше, в дореволюційний період; «Українська народна приказка» (1936 p.), що, крім старих приказок, містить багата нових, які з'явилися в радянські часи; «Українські народні прислів'я та приказки» й «Українські народні думи та історичні пісні» (1955 p.), видані Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, і ін.
§ 26. Розвиток української лексики і фразеології після Великої Жовтневої соціалістичної революції
Як словниковий склад мови, так і фразеологія безпосередньо зв'язані з суспільним життям народу. Зміни соціально-економічного ладу, політичного устрою, побуту, розвиток культури, виробництва, техніки викликають певні зміни у лексиці та фразеології мови. Корінна перебудова всього життя нашого народу, що відбулася після Великої Жовтневої соціалістичної революції, викликала величезне оновлення словника української літературної мови.
Процес лексичних змін в українській мові післяжовтневого періоду виявляється в тому, що: а) з її активного запасу вийшов ряд слів, які були зв'язані з старою політичною системою, дореволюційним побутом, віджилим виробництвом тощо і в умовах радянського ладу застаріли (урядник, стражник, становий, губернатор, земський, добродій, спас, пречиста, піст, аршин, саночник та ін.); б)* вона збагатилася значною кількістю нових слів, зв'язаних з новими формами суспільного життя, з технічними винаходами, науковими відкриттями, з удосконаленням виробничих процесів, з розвитком нових побутових явищ, змінами в свідомості радянських людей тощо (радянський, Верховна Рада, колгоспнику багатоверстатник, ланкова, яровизація, колбуд, культпохід, новатор, вертоліт, супутник, космонавт, газифікація, гербіциди і ін.).
