Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
За цілим рядом слів в українській мові радянського періоду закріпилося нове значення і зовсім утратилося старе (генерал, офіцер), або ж нове значення поширило й збагатило семантичний об'єм слова, яке існувало й раніше. До слів останнього типу належать, наприклад, іменники батьківщина, вітчизна, сім'я, дочкау брат, богатир, сокіл, месник, піонер, майстер, гвардія, зліт, бригада, фронт, університет, самодіяльний і под. Порівн.: дружна сім'я радянських народів, дочка Країни Рад, космічні брати,
85 партизани — народні месники, гвардії рядовий, зліт піонерів, радянські соколи (льотчики), народ богатир, місто-герой, майстри високих урожаїв, фронт весняних польових робіт, університет культури, університет колгоспного досвіду, дагогічний університет для батьків, самодіяльний художник, самодіяльний композитор.
Значно зросла і весь час зростає в літературній мові стилістична категорія загальновживаних слів. Серед нової загальновживаної лексики літературної мови можна виділити три групи. До першої з них належать радянізми, тобто загальновживані слова, які виникли в радянський період на базі існуючих в українській мові елементів або були запозичені з російської мови (деякі — шляхом калькування російських радянських слів). Ці слова відбивають поняття та явища дійсності, специфічні для життя радянських народів: УРСР, CPCP1 колгосп, радгосп,'десятирічка, підшефний, понадплановий, перевиконати, орденоносець, заочник, доповідач, звтг, залік, облік, обліковець, висотник. До другої групи належать загальновживані іншомовні слова, запозичені до української мови безпосередньо чи через посередництво російської мови (комбайн, телевізор, радіолокатор, пеніцилін, геноцид і под.). Такі слова переважно означають науково-технічні і виробничі поняття або ж соціально-політичні явища, специфічні для капіталістичного ладу. Серед нової загальновживаної лексики вони займають порівняно невелике місце. І, нарешті, третю групу слів, які стали в українській мові загальновживаними в післяжовтневий період, становлять такі слова, що існували в ній і раніше, але належали до спеціальної лексики й використовувалися обмежено лише в окремих стилях мови (електрика, клуб, газ, студент, технікум, інститут).
Українська літературна мова збагатилася радянізмами не тільки в галузі лексики, а й у галузі фразеології, як напр.: новатор виробництва, передати досвід, обмін досвідом, підвищити темпи, провести бесіду, молодіжна бригада, художня самодіяльність, народна ініціатива, почуття нового, бригада комуністичної праці і ін.
В українській мові є багато влучних народних фразеологічних виразів, прислів'їв, приказок, які відбивають несправедливість, гніт старого поміщицького ладу і царсько-бюрократичної системи управління, які показують ненависть народу до різних експлуататорів, напр.: Служив у дуки— натерпівся муки. Коли карман сухий, то і суддя глухий. Не підмажеш — не поїдеш і под. Прислів'я, приказки й інші вислови такого типу в умовах радянського життя перейшли до пасивного фразеологічного запасу мови. Зате нова, соціалістична епоха породила й нову фразеологію, в якій відбито нові умови життя народу, нові відносини між людьми, переможну боротьбу народу проти експлуататорів, соціаліс-
86 тичний побут, радянський патріотизм, безмежну любов народу до своєї влади й партії. Напр.: Від ленінської науки міцніють розум і руки. Позаростали дороги, де ходили панські ноги. Pad-влада — мати, не дасть трудящим погибати. Конституція нова дала щастя і права. У колгоспну пору пішло життя вгору. Ланкова гарна — її ланка ударна. Спасибі Іллічу — електрикою свічу.
Нові слова в українській мові пожовтневої доби творяться за допомогою тих морфологічних засобів, які властиві їй здавна, тобто за допомогою суфіксів, префіксів і словоскладання, напр.: недільник, висуванець, мічурінець, відмінник, масовик, молодогвардієць, ковпаківець, заочний, піонерський, цілинний, безперебійний, перепідготовка, перепідготовити, перевиконати, самокритика, а-возміна, вуглезбагачення і ін. Проте окремі словотворчі засоби в пожовтневий період виявляють значно більшу активність, ніж раніше. Якщо, наприклад, до Великої Жовтневої соціалістичної революції абревіатури траплялися в українській мові дуже рідко {ecde/c, есер), то після Жовтня вони в ній, як і в інших мовах Радянського Союзу, надзвичайно поширилися (сільрада, парторг, сільмаг, дитсад, КПРС, ВЛКСМ, вг/з). Творення складних іменників і прикметників шляхом звичайного з'єднання двох слів раніше належало до малопродуктивних способів збагачення лексики української мови, а в радянський час нові дексичні утворення такого типу виникають досить часто, як напр.: лш/ж-сизм-ленінізм, місто-герой, мати-героїняу фабрика-кухня, хата-лабораторія, ідейно-теоретичний, масово-політичний, робітничо-селянський, звітно-виборний, житлово-побутовий, професорсько-викладовський і под.
Активно творяться в сучасній українській мові нові іменники жіночого роду за допомогою суфікса -к-(-івк-) від прикметників, що виконують функцію означення в сталих словосполученнях, які виникли в радянський період: п'ятирічний план — п'ятирічка, багатотиражна газета — багатотиражка, врубова машина — врубівка, технічна робітниця — технічка, восьмирічна школа— восьмирічка, десятирічна школа — десятирічка, фугасна бомба — фугаска, бронебійна зброя—бронебійка, польова газета— полівка, стінна газета — стіннівка.
