Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
1 Порівн.: Л. А. Булаховський, Нариси з загального мовознавства, K., 1955, стор. 28—29.
79 ідіома пекти раки російською мовою перекладається краснеть, а не печь раков і т. д.
Під фразеологізмами розуміються такі стійкі мовні звороти, які становлять певну сталу змістову цілісність, хоча їх складові частини легко виділяються. До них належать прислів'я, приказки, влучні вирази, які походять з різних літературних джерел і стали крилатими словами, і под. Напр.: Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш. Без вірного друга велика туга. Громада — великий чоловік. Хто сміється, тому не минеться. Вовків боятися — в ліс не ходити. Гарно сміється той, хто сміється останній. Чуття єдиної родини.
В. В. Виноградов запропонував більш докладну класифікацію фразеологічних одиниць. Він поділяє їх на три основні групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення
Фразеологічними зрощеннями називаються такі стійкі сполучення слів, які складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові зовсім не можна пов'язати з тими словами, що входять до даного виразу. Напр.: дати гарбуза, бити байдики, скакати в гречку, у чорта на болоті, в цьому він собаку з'їв і ін. Отже, з погляду сучасної мови значення фразеологічних зрощень нічим не вмотивоване. Так, вираз дати гарбуза означає «відмову дівчини тому, хто до неї сватається», хоч такий зміст зовсім не випливає з лексичного значення слів, які входять до цього виразу. Вислів скакати в гречку означає «зрадити дружині», з'їв собаку — «досвідчений у якійсь справі» і т. д. Вловити якийсь безпосередній зв'язок між значенням наведених висловів і словами, які до них входять, також не можна.
В залежності від того, чим викликана або чим зумовлена неподільність фразеологічних зрощень, В. В. Виноградов визначає чотири типи їх:
а) фразеологічні зрощення, в складі яких є не вживані у сучасній мові вимерлі слова, вже незрозумілі для того, хто говорить, як напр.: байдики бити, теревені правити, на всі за* ставки;
б) фразеологічні зрощення, в складі яких є граматичні архаїзми, тому вони неподільні з синтаксичного погляду: бути притчею во язицех;
в) фразеологічні зрощення, неподільні лексично, які виражають емоції: ось тобі на! чого доброго;
г) фразеологічні зрощення, які становлять таку змістову єдність, значення частин якої байдуже для розуміння цілого: як
1 Порівн.: В. В. Виноградов, Об основных типах фразеологических единиц в русском языке, сб. «Академик А. А. Шахматов», М.—Л., 1947, стор. 345— 364.
80 пити дати, сісти в калошу, загнати на слизьке, {/ я&ого грошей кури не клюють.
Фразеологічними єдностями називаються такі стійкі і неподільні мовні вислови, загальне значення яких зв'язане з тими словами, що входять до їх складу, тобто воно більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням складових частин кожного вислову: пошитися в дурні, ні пари з усту п'ятами накивати, пальці знати, ні світ ні зоря і под. Так, вираз ні пари з уст означає «мовчати», «не говорити», його значення зв'язане із значенням іменників уста і парау бо коли з уст не виходить пара, то вони стулені, тобто перебувають у такому стані, як це потрібно, щоб людина мовчала, не говорила. Вислів пальці знати означає невмілу роботу, яка робилася невправними руками, отже, його загальний зміст зв'язаний із значенням слів пальці і т. д. Багато фразеологічних єдностей в своїй основі є образними виразами, і їх загальне значення мотивується образним значенням слів, які до них входять, як напр.: тримати камінь за пазухою, кров з молоком, молоти язиком, танцювати під чиюсь дудку і ін.
Каламбурні вирази, досить поширені в сучасній українській мові, за своїм змістом також становлять собою фразеологічні єдності, як напр.: Воно б дуже добре, та нікуди не годиться. Балакала, говорила — сім мішків гречаного Гаврила. На городі бузина, а в Києві дядько.
У фразеологічних єдностях не можна без порушення їх цілісності замінювати одну складову частину іншою, але один подібний фразеологічний зворот легко може бути замінений іншим синонімічним висловом або й окремим словом. Наприклад, мовні звороти тримати язик за зубами і ні пари з уст є синонімічними фразеологічними єдностями й можуть при певних умовах замінюватися один одним, а обидва вони своїм змістом дорівнюють лексичному значенню слова мовчати. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності, як і фразеологічні зрощення, «потенціальними еквівалентами слів»
Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово в фразеологічному сполученні становить його ядро, а решта від нього залежить, його характеризує. Центральне слово фразеологічно обумовлене й не може бути замінене іншим; ті ж слова, які його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставлення, напр.: порушити питання, порушити справу; взяти участь у чому-небудь; взяти до уваги, взяти в шори.
Найпоширенішими фразеологічними сполученнями в сучасній українській мові виступають такі групи слів:
