Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
е) політична термінологія: клас, партія, нація, демократія, республіка, акт, пакт, нота, конгрес, віза, консул, посол, конвенція;
е) політико-економічна термінологія: товар, ринок, рента, прибуток, вартість, виробничі відносини, продуктивні сили;
ж) фінансова термінологія: башс, вексель, баланс, сальдо, дебетг кредит, дотація;
з) біологічна термінологія: плазма, клітина, тичинка, рецептор;
и) технічна термінологія: мартен, блюмінг, шатун, вал, шків, шестірня, бункер, хедер, бульдозер, екскаватор, ескалатор;
і) музична термінологія: гажа, октава, терція, соло, дует, квінтет, адажіо, скерцо, тенор, бас;
ї) військова термінологія: взвод, штаб, батальйон, ескадрилья» десант, лейтенант;
й) морська термінологія: каюта, камбуз, крейсер, лінкор, рубка> шкіпер;
к) медична термінологія: хірургія, гінекологія, стрептоциду пеніцилін, сульфідин, каверна, ін'єкція, ампутація;
л) шахова термінологія: шах, гарде, гамбіт, мат і ін.
Перелічити всі термінологічні групи слів дуже важко, бо кожна галузь знань і діяльності людей має свою термінологію. Є вона у мисливців, садівників, тваринників, рибалок, харчовиків, скульпторів; існує спортивна термінологія тощо. Кожна ширша термінологічна група в свою чергу може розпадатись на вужчі, спеціальні. Так, у технічній термінології легко виділити спеціальні слова-терміни, що властиві металургії (мартен, блюмінг), електротехніці (струм, кіловат-година), гірничій справі (лава, бремсберг), залізничному транспорту (роз'їзд, світлофор) і т. д.
Термінологічна лексика повинна забезпечувати точність у передачі певних наукових, науково-технічних, виробничих і інших спеціальних понять, а тому будь-яка образність або двозначність термінів зовсім неприпустима.
За своїм походженням термінологічна лексика неоднакова. В її складі є багато слів з походження українських, як дієслово, прикметник— у граматиці, зварювання, долото — у техніці; чимало слів, що утворилися шляхом калькування російських термінів, а іноді запозичених з інших мов, як заземлення (рос. заземление), стравохід (рос. пищевод), самовизначення (рос. самоопределение), правопис (рос. правописание, грецьке orthografia); але найбільше в ній інтернаціоналізмів, як фонема, логарифм, плеврит, репродуктор, телевізор, атом і ін.
Слова-терміни здебільшого вживаються в книжній мові, в якій вони і утворені. Проте чимало термінів виникло в розмовній мові; до таких належать, наприклад, давні терміни, властиві ремісництву
72 й сільськогосподарському виробництву (зубило, струг, дратва> строчити, волочитиу скородити, ярина, озимина). Термінологічні слова, хоч далеко й не всі, весь час поширюються в загальнонародному вжитку, одночасно й загальновживані слова можуть переходити в розряд термінів. Наприклад, загальновживане слово полотноу не втрачаючи свого попереднього значення, в техніці й мистецтві набуло спеціального змісту, перетворившись у термін: залізничне полотно, полотно конвейєра, полотно художника. Це ж можна сказати й про такі слова, як гніздо (гніздо стояка)у шийка (шийка вала), варити (варити сталь) і ін.
5. З стилістичного погляду в літературній мові виділяється й ділова лексика, що обіймає слова, вживані в канцелярській мові, в різних ділових паперах (довідках, протоколах, інструкціях, звітах), у державних і урядових актах та постановах: заява, довідкау відношення, кошторис, повістка, вироку свідок, розписка, платник, квартплата, страхування, рухоме й нерухоме майно, яо-ручителЬу доручення, наказ, указ і ін.
Слова, які належать до ділової лексики, також характеризуються точністю, їм зовсім невластива двозначність та емоційне забарвлення.
6. Окрему стилістичну категорію становить у літературній мові емоційно забарвлена лексика, тобто слова, які виражають різні почуття, а також емоційні відтінки в оцінці явищ дійсності, осіб, подій і т. д. В своїй переважній більшості емоційно забарвлені слова належать до фонду загальновживаної лексики, складаючи в ньому окреме нашарування.
Відомо, що не кожне слово збуджує почуття, настрій чи уяву читача або слухача. Існує багато таких слів, з якими всі звиклися і які сприймаються без будь-яких емоцій. Відсутність емоційного забарвлення характеризує, як уже згадувалося, термінологічну і ділову лексику, для яких властива точність у передачі понять і зовсім недоречна образність. У художній, публіцистичній, ораторській мові, навпаки, емоційне забарвлення певних слів є доконечною умовою, без цього неможливий глибокий вплив на читача чи слухача.
Деякі слова означають назви певних почуттів і є емоційними вже своїм лексичним значенням, напр.: радість, горе, журба, сум, туга, жаль, жах, гнів, ніжність, ненависть, гордість, любов, кохання, щирість і ін. Вдале використання їх надає емоційного забарвлення висловлюваній думці. Напр.: І жаль мені, і думаю-я з жалю: та чи не так, як от тепер весну, я бачила кохання й молодощі і все, чим красен людський вік убогий (JI. Укр.). І сум і мрії про минуле не обгортали марно нас... був тільки гнів старих образ... (С.).
