Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Рис. 14.2. Схема розвитку ока:
I—V— послідовні стадії розвитку; 1 — ектодерма; 2— ямка кришталика; 2 — кришталиковий мішечок; 2' — кришталиковий міхурець; 3— порожнина очного бокальчика; 3 — очний міхурець; 4— ніжка очного ий нерв; 5— сітківка; 6— пігментний шар сітківки; 7— зачатки повік; 8— епітелій
міхурця; 4 — зоровий нерв; 5 — сітківка; 6 — пігментний шар рогівки; 9— судинна і волокниста оболонки ока; 10— кришталик
527
Розділ 14
Зміна кривини кришталика регулюється війковим м'язом війчастого тіла. Під час скорочення війкового м'яза підвішуюча зв'язка кришталика розслаблюється, кришталик внаслідок своєї еластичності округлюється, фокусна відстань при цьому зменшується. Око при такому положенні кришталика пристосоване для розглядання близьких предметів. Під час розслаблення війкового м'яза підвішуюча зв'язка кришталика натягується, кришталик стає плоским, фокусна віддаль збільшується і око стає пристосованим для розглядання віддалених предметів. Такий механізм акомодації ока властивий рептиліям, за винятком змій, птахам і ссавцям.
Чіткість зору залежить від кількості світлових променів, що потрапляють в око. Цей процес регулює райдужка за допомогою своїх м'язів (звужувача і розширювача) та зіниці.
Для чіткості й рельєфності зображення, визначення форми предметів і відстані до них велике значення мають положення оптичних осей та функціональний стан м'язів ока. У хребетних тварин очі знаходяться в очних ямках. Оптичні осі очей розміщені одна відносно одної під кутом. Якщо цей кут великий (170°), кожне око має своє окреме поле зору. Такий зір називають монокулярним. Монокулярний зір характерний для зайців. При менших кутах розходження оптичних осей поле зору одного ока накладається на поле зору другого. Такий зір називають бінокулярним. Він забезпечує найкращу якість зору, дає можливість точніше визначати форму предметів і відстань до них.
Величина поля і чіткість зору залежать також від розміру й форми рогівки та рухливості очей. Рухливість очей забезпечується їх м'язами. М'язи ока сприяють потраплянню зображення предметів на найчутливішу частину сітківки.
У наземних тварин очі захищені повіками. Вони розвиваються зі складок шкіри. Верхня й нижня повіки тимчасово зростаються. Щілина між ними утворюється до народження, а у деяких тварин (кішки, собаки) на 9—14-ту добу після народження. Розвиток повік тварин залежить від екологічних умов. У ссавців верхня повіка більша за нижню. У рептилій і птахів добре розвинута третя повіка.
? будова органа зору
Очне яблуко — bulbus oculi — має кулясту форму, міститься в очній ямці (орбіті) (рис. 14.3). На ньому розрізняють екватор і полюси. Передній полюс — polus anterior — опуклий, а задній — polus porterior — сплюснутий. Між полюсами проходить оптична вісь ока. Очне яблуко складається з оболонок, світлозаломлювальних середовищ, кровоносних судин і нервів.
Очне яблуко має три оболонки: волокнисту, судинну і сітківку.
Волокниста оболонка — tunica fibrosa bulbi oculi — зовнішня оболонка очного яблука. Вона поділяється на дві частини: білкову оболонку і рогівку.
Білкова оболонка — sclera (див. рис. 14.3, 4) — займає 4/5 поверхні очного яблука. Вона щільна, непрозора, бідна на кровоносні судини. У ділянці заднього полюса склери є решітчаста пластинка — lamina cribrosa sclerae 4,
528
ОРГАНИ ЧУТТЯ
за винят-по-
через яку виходить зоровий нерв — n. opticus 8. Зовні до склери прикріплюються м'язи ока. На внутрішній поверхні склери, поблизу рогівки, є сплетення вен, через які відтікає рідина з камер очного яблука.
Рогівка — cornea 16 — знаходиться в ділянці переднього полюса і займає 1/5 поверхні очного яблука. Вона прозора, без кровоносних судин (за виї ком крайової зони), багата на безм'якушеві нервові волокна. Зовнішня верхня рогівки вкрита багатошаровим незроговілим плоским епітелієм, внутрішня — одношаровим плоским епітелієм. Рогівка не переходить безпосередньо в білкову оболонку. Її краї заходять під краї білкової оболонки, подібно до годинникового скла, вправленого в оправу.
Судинна оболонка — tunica vasculosa bulbi oculi 5 — середня оболонка очного яблука. Вона складається з райдужної оболонки, війкового тіла і власне судинної оболонки
Райдужна оболонка (райдужка) — iris 14 — розміщена позаду рогівки і спереду від війкового тіла й кришталика. Спереду від райдужки розміщена передня камера ока — camera anterior bulbi oculi, а позаду — задня — camera posterior bulbi oculi 13. Обидві камери заповнені внутрішньоочною рідиною — humor aquosus. Райдужка містить пігмент, який зумовлює колір очей. На поверхнях райдужки розміщені ніжні складки. Райдужка має два краї: зовнішній — війковий — margo cilliaris — і внутрішній — зіничний — margo pupillaris. Війковим краєм райдужка з'єднується з рогівкою і війко-тілом. Між райдужкою й ро-
вим
¦ г г і IVi її. і V / і»і . _і_ т і і /1 \ і / \ 4 г '1^ і \ V • IV/ г і і /
гівкою є гребінчаста зв'язка райдужно-рогівкового кута — lig. pectinatum anguli iridocornealis. Вона утворена перекладками, між якими є лімфатичні щілини (фонтанові простори). Зіничний край облямовує отвір у центрі райдужки — зіницю — pupilla 15.
