Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
540
Розділ 14
слизової оболонки труби утворює повітроносний мішок, який лежить між основою черепа, глоткою і гортанню. Під'язиковим скелетом він поділяється на меншу латеральну і більшу медіальну частини. Латерально від повітро-носного мішка розміщені привушна слинна залоза і крилоподібний м'яз. Медіальні стінки правого й лівого мішків прилягають одна до одної.
У собаки барабанна порожнина велика. Слухові кісточки більші, ніж у інших тварин. Слухова труба довга.
Внутрішнє вухо — auris interna — лежить у кам'янистій частині вискової кістки. Воно складається з кісткового і перетинчастого лабіринтів (див. рис. 14.12). Перетинчастий лабіринт міститься в кістковому лабіринті. Між їхніми стінками є простір, заповнений перилімфою. Всередині перетинчастого лабіринту міститься ендолімфа.
Кістковий: лабіринт — labyrinthus osseus — складається з трьох частин: присінка, півколових кісткових каналів і кісткової завитки.
Присінок — vestibulum — утворює середню частину лабіринту. Це порожнина кулястої форми, діаметром до 0,5 см. Вона має латеральну, медіальну, каудальну і ростральну стінки. На латеральній стінці є вікно присінка, закрите стремінцем; на медіальній стінці розміщене перфороване дно внутрішнього слухового ходу; на каудальній стінці є чотири отвори трьох кісткових півколових каналів; на ростральній стінці бере початок спіральний канал стрижня кісткової завитки. Ростровентрально від останнього починається водопровід присінка.
Кісткових півколових каналів — canales semicirculares ossei — три: дорсальний, латеральний і каудальний. Вони розміщені дорсокаудально від присінка у різних площинах. Дорсальний — у сагітальній, латеральний — у фронтальній і каудальний — у сегментальній.
Кісткова завитка — cochlea — конусоподібна, розміщена ростровентрально від присінка. На ній розрізняють розширену частину — основу і звужену — купол (див. рис. 14.12, 12). Кісткова завитка складається із стрижня і спірального каналу стрижня. Стрижень 16 — modiolus, як і завитка, має конусоподібну форму. Основа стрижня спрямована до дна внутрішнього слухового ходу, а верхівка з куполом — до мису стінки барабанної порожнини. На стрижні є спіральна пластинка — lamina spiralis 11, яка над його верхівкою утворює гачок — hamulus laminaе spiralis. Біля основи пластинки лежить спіральний ганглій 17.
Спіральний канал стрижня — canalis spiralis modioli — утворює навколо осі стрижня від 1,5 до 4 обертів (у жуйних— 3,5, у коня— 2,5, у свині— 4, у собаки — 3). Спіральною пластинкою і перетинчастою протокою завитки спіральний канал поділяється на присінкові і барабанні сходи 14, 15. Присінкові сходи починаються з присінка, а барабанні — від вікна завитки. Поблизу вікна завитки від барабанних сходів починається водопровід завитки. Присінкові і барабанні сходи під куполом завитки переходять одні в одні.
Перетинчастий лабіринт — labyrinthus membranaceus — побудований з волокнистої сполучної тканини і так само, як і кістковий, складається з трьох частин: маточки (еліптичного мішечка) з трьома перетинчастими пів-коловими протоками, мішечка (круглого) з перетинчастою протокою завитки і ендолімфатичної протоки.
542
ОРГАНИ ЧУТТЯ
Маточка — utriculus — лежить у присінку (див. рис. 14.11, 9). Від неї беруть початок три перетинчасті півколові протоки — ductus semicirculares, які лежать у кісткових півколових каналах. Кожна протока біля маточки утворює розширення — перетинчасту ампулу — ampula membranaceae.
Мішечок — sacculus — лежить також у присінку (див. рис. 14.11, 11). Сполучною протокою — ductus reuniens — він з'єднується з перетинчастою протокою завитки. На стінках маточки, мішечка і ампул розміщений рецептор присінкового аналізатора у вигляді плям рівноваги (маточка, мішечок) і гребенів рівноваги (ампули).
Перетинчаста протока завитки— ductus cochlearis (див. рис. 14.12, 13) — має вигляд трубки зі сліпими кінцями. Вона розміщена всередині спірального каналу і повторює його хід. Протока на поперечному розрізі має трикутну форму і обмежена трьома стінками: зовнішньою, верхньою і нижньою. Зовнішня стінка (судинна смужка) прилягає до стінки спірального каналу (навпроти стрижня). Від неї відходять верхня (присінкова мембрана) і нижня (базилярна мембрана) стінки. Вони з'єднуються під кутом із спіральною пластинкою стрижня. Верхня стінка відмежовує порожнину протоки від присінкових сходів, а нижня — від барабанних сходів. На нижній стінці перетинчастої протоки завитки розміщений рецептор завиткового аналізатора — спіральний, або кортіїв, орган.
Ендолімфатична протока — ductus endolymphaticus (див. рис. 14.11, 10) — бере початок з маточки й мішечка і через водопровід присінка виходить на медіальну поверхню кам'янистої кістки. Тут протока розширюється, набуває вигляду мішечка і розміщується між листками твердої мозкової оболонки. Ендолімфатична протока через ендолімфу, яка її заповнює, бере участь у регуляції внутрішньочерепного тиску. Перилімфа внутрішнього вуха відтікає водопроводами присінка і завитки у підпавутинний простір головного мозку.
