Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Рудик С. К. -> "Анатомія свійських тварин" -> 234

Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.

Рудик С. К. , Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. Анатомія свійських тварин: Підручник — К.: Аграрна освіта, 2001. — 575 c.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка): anstr2001.pdf
Предыдущая << 1 .. 228 229 230 231 232 233 < 234 > 235 236 237 238 239 240 .. 255 >> Следующая


Слізна залоза третьої повіки— gl. lacrimalis palpebrae tertiae — розміще-хрящі третьої повіки. Залоза має 2—3 вивідні протоки, що відкрива-„„„ на внутрішній поверхні третьої повіки. У великої рогатої худоби зало™ завдовжки 5,5 см, має дві великі і кілька малих проток. У коня залоза завдовжки 3 см, завширшки 2 і завтовшки 0,75 см. У свині залоза поділяється на поверхневу й глибоку. Поверхнева залоза невелика, має 4—5 проток. Глибока залоза завдовжки 3 см, завширшки 1,5 і завтовшки до 1 см має одну протоку. У собакизалоза має 2—3 вивідні протоки.

М'язів ока сім: відтягувач, чотири прямих і два косих. Усі вони лежать всередині періорбіти (рис. 14.6).

Відтягувач очного яблука — m. retractor bulbi oculi 12— має конусоподібну форму. Він починається навколо зорового отвору клиноподібної кістки і закінчується на білковій оболонці навколо решітчастої пластинки. М'яз оточує зоровий нерв 10. По боках від відтягувача ока лежать дорсальний, вентральний, латеральний і медіальний прямі м'язи ока — mm. rectus bulbi oculi dorsalis, ventralis, lateralis et medialis 6, 11. Усі вони починаються навколо зорового отвору і закінчуються на відповідних їх назвам поверхнях білкової оболонки поблизу рогівки.

Дорсальний косий м'яз ока — m. obliquus dorsalis bulbi oculi — починається біля решітчастого отвору, прямує до медіального кута ока, переходить через хрящовий блок періорбіти і під дор-

сальним прямим м'язом переходить на латеральну поверхню ока, де й закінчується на білковій оболонці.

Рис. 14.6. М'язи ока (розріз):

I — верхня повіка; 2— нижня повіка; 3— очне яблуко; 4— слізна залоза верхньої повіки; 5— виличний відросток лобової кістки; 6— дорсальний прямий м'яз; 7 — підіймач верхньої повіки; 8 — екстраперіорбіта-льне жирове тіло; 9 — періорбіта; 10 — зоровий нерв;

II — вентральний прямий м'яз; 12— відтягувач ока; 13 — інтраперіорбітальне жирове тіло; 14 — верхня щелепа; 15— косий вентральний м'яз

533

Розділ 14

Вентральний косий м'яз ока — m. obliquus ventralis bulbi oculi 15 — починається у спеціальній ямці слізної кістки. Розміщений вентрально від очного яблука, переходить на його латеральну поверхню, де й закінчується.

Прямі м'язи ока під час скорочення повертають очне яблуко у свій бік. Косі м'язи повертають очне яблуко навколо оптичної осі. Відтягувач разом з прямими м'язами втягує очне яблуко в очну ямку.

Періорбіта — регіогЬйа 9 — це окістя очної ямки. Воно побудоване з щільної волокнистої сполучної тканини і має конусоподібну форму. Своєю верхівкою періорбіта починається навколо зорового отвору і закінчується по краях очної ямки. Всередині періорбіти міститься інтраперіорбітальне жирове тіло — corpus adiposum intraperiorbitalis 13, а зовні — екстраперіорбі-тальне жирове тіло — corpus adiposum extraperiorbitalis 8. Жирові тіла — це депо жиру. Вони запобігають також перегріванню очного яблука з боку жувальних м'язів.

Фасції поділяються на фасції очної ямки і фасції очного яблука. Фасцій очної ямки дві: поверхнева і глибока. Поверхнева фасція очної ямки — fascia superficialis orbitae — лежить на внутрішній поверхні періорбіти і повторює її форму. Вона починається від зорового отвору і закінчується в повіках. Від неї відходять міжм'язові перегородки до глибокої фасції. Глибока

фасція очної ямки — fascia

вкриває м'язи

profunda orbitae очного яблука.

Фасція очного яблука (Теноно-ва) — fascis bulbi oculi (Tenoni) — починається по краях рогівки. Вона вкриває око, формуючи його піхву — vagina bulbi, яка переходить у піхву зорового нерва — vagina nervi optici. Закінчується фасція очного яблука по краях зорового отвору. Простір усередині фасції називають епісклеральним (Теноновим). Він сполучається міжоболонковими просторами ловного мозку.

з го-

Рис. 14.7. Провідні шляхи зорового аналізатора:

1 — поле зору; 2 — кришталик; 3 — сітківка; 4— зоровий нерв; 5— перехрестя зорових нервів; 6 — зо_ровий шлях; 7 — каудальне ядро зорового горба; 8 — латеральне колінчасте тіло; 9 — ростральні горбки пластинки покрівлі; 10— центральні провідні шляхи; 11— потилична ділянка кори півкуль головного мозку

534

Розділ 14

У хребетних тварин, за винятком ланцетника, є парні статоцисти, які у наземних тварин з'єднуються з органом слуху і утворюють присінково-завит-ковий орган.

У процесі еволюції чутливі клітини, які були поширені по всій поверхні тіла, у водяних тварин сконцентрувалися і утворили бокалоподібні органи бічної лінії. Від кожного органа відходять нервові відростки, які формують нерв, що входить у задній мозок. Бокалоподібні органи сприймають рух води. У предків хребетних частина бокалоподібних органів, які були розміщені біля головного мозку у вигляді слухових плакод, заглибилась усередину тіла. Спочатку вони утворили ямки на шкірі. Краї ямок зімкнулися і сформували підшкірні міхурці, заповнені рідиною, — статоцисти. Нервові волокна окремих статоцистів відокремилися від нерва бокалоподібних органів і утворили окремі нерви, що призвело до формування нового рецептора, який сприймає механічні подразнення, — внутрішнього вуха і слухового нерва. Спочатку статоцисти сполучались із зовнішнім середовищем через ендолім-фатичну протоку. Ця протока у деяких риб(селахій) залишається відкритою впродовж усього життя. У більшості хребетних вона закінчується сліпо.
Предыдущая << 1 .. 228 229 230 231 232 233 < 234 > 235 236 237 238 239 240 .. 255 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed