Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Від заднього відрізка симпатичного стовбура довузлові волокна (від VIII грудного до II—IV поперекових) йдуть до каудального брижового вузла. Вони утворюють міжбрижове сплетення — plexus intermesentёriсus, яке з'єднує сонячне і каудальне брижове сплетення. Крім того, довузлові волокна, починаючи з ІХ грудного і до І—ІІ поперекового сегментів, утворюють підчеревний нерв — n. hypogastricus, який іде через каудальний брижовий вузол і закінчується в підчеревному сплетенні — plexus hypogastricus (див. рис. 13.33, 8). Довузлові волокна Х грудного — II—IV поперекових сегментів утворюють попереково-крижовохвостову частину симпатичного стовбура. Отже, на всьому протязі симпатичний стовбур є сукупністю довузлових волокон, які йдуть у різні симпатичні передхребцеві вузли.
Крім біляхребцевих вузлів, що анатомічно входять до складу симпатичного стовбура, є дохребцеві (превертебральні) вузли. Це краніальний шийний вузол (описаний вище), півмісяцевий вузол сонячного сплетення, вузли
515
Розділ LS
ниркового сплетення, каудальний брижовий і вузли підчеревного сплетення. Завузлові волокна, що виходять з дохребцевих вузлів, утворюють симпатичні нервові сплетення, які здебільшого мають назву органів, які вони ін-нервують.
Півмісяцевий вузол — gnl. semilunare — непарний, розміщений позаду краніальної брижової артерії і складається з трьох частин. Дві з них лежать з боків від черевної артерії — це черевні вузли — gnl. celiaca. Третя частина — це краніальний брижовий вузол — gnl. mesentericum craniale. У півмі-сяцевий вузол входять парні черевні більший і менший нерви — nn. splanchnicis major et minor, які є довузловими (прегангліонарними) волокнами. Із вузлів виходять завузлові (постгангліонарні) волокна. Оскільки до-вузлові й завузлові волокна підходять до півмісяцевого вузла радіально, утворюється сплетення, яке називається сонячним — plexus solaris. Завузлові безм'якушеві нервові волокна з півмісяцевого вузла утворюють на гілках черевної й краніальної брижової артерій нервові сплетення — печінкове — plexus hepaticus, шлункове — plexus gastricus, краніальне брижове — plexus mesentericum craniale — та ін. (рис. 13.35; 13.36). Безм'якушеві за-вузлові волокна з ниркових і надниркових вузлів також утворюють нервові сплетення: ниркове — plexus renalis — і надниркове — р!ёхе suprarenalis.
Рис. 13.35. Вегетативне сплетення черевної порожнини:
1 — truncus symphathicus; 2— n. splanchicus major; 3 — plexus celiacus; 4 — rr. communicantes; 5— plexus renalis et plexus intermesentericus; 6 — n. hypogastricus; 7 — plexus mesentericus caudalis; 8 — truncus vagalis dorsalis et rr. celiaci; a — аорта; б— черевна артерія
516
НЕРВОВА СИСТЕМА
Волокна від цих сплетень йдуть у судини нирок і надниркових залоз.
Грудошошерековий відділ. Довузлові м'якушеві волокна від VIII грудного до II—LV поперекового сегмента проходять через черевне аортальне сплетення в каудальний брижовий вузол— gnl. mesentericum caudale. Вони відходять від III—IV поперекового сегмента і утворюють міжвузлові сплетення між сонячним і каудальним брижовими сплетеннями. Завузлові безм'яку-шеві нервові волокна утворюють на однойменних артеріях каудальне бри-жове сплетення, а частина волокон прямує в аортальне черевне сплетення. Завузлові безм'якушеві нервові волокна з підчеревних вузлів утворюють підчеревне сплетення на брижі прямої кишки або широкої маткової зв'язки (див. рис. 13.35). З нього беруть початок нервові сплетення для органів тазової порожнини і статевих органів — прямокишкові — pl. rectales cranialis, medii et caudalis, передміхурової залози — pl. prostaticus, міхурове — pl. vesicalis — та ін.
Попереково-крижовохвостова частина симпатичного стовбура утворена довузловими м'якушевими волокнами від Х грудного до II—IV поперекового сегмента спинного мозку. Завузлові нервові волокна спрямовуються в спинномозкові нерви, а по них — і в кровоносні судини. Каудально правий і лівий симпатичні стовбури об'єднуються і утворюють непарний симпатичний стовбур. На місці з'єднання стовбурів розміщений непарний вузол. Хвостова
Рис. 13.36. Вегетативне сплетення тазової порожнини:
1 — truncus sympathicus; 2— nn. pelvini; 3— n. hypоgastricus; 3 — plexus pelvinus; 4 — plexus testicularis; 5 — plexus mesentericus caudalis; 6— plexus intermesentericus; а — аорта; b — сечовий міхур; с— сім'яник; II, IV— крижові нерви
517
Розділ 13
частина симпатичного стовбура має 2—4 хвостових вузли, які з'єднуються з хвостовими спинномозковими нервами.
? ПАРАСИМПАТИЧНА (ВІСЦЕРАЛЬНА) ЧАСТИНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Парасимпатична частина нервової системи поділяється на середньомоз-кову, довгастомозкову і крижову частини.
Середньомозкова частина включає парасимпатичні шляхи в сфінктер зіниці ока і у війковий м'яз. їхній центр лежить в ядрі Якубовича медіально від ядра окорухового нерва (ІІІ пара). Довузлові нервові волокна йдуть у складі вентральної гілки окорухового нерва до війкового вузла (див. кольорову вклейку, рис. ХХ).
Війковий вузол — ganglion ciliare — невеликий, лежить на окоруховому нерві. З вузла виходять короткі війкові нерви — nn. ciliares breves, які складаються з завузлових парасимпатичних волокон, симпатичних волокон, що йдуть від краніального шийного вузла в судини райдужної оболонки, і чутливих волокон.
