Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
Лізосоми
Пухирці, оточені мембраною, містять до 60 різних гідролі-зованих ферментів, що діють у кислому середовищі. Вони здатні розщеплювати білки, вуглеводи і нуклеїнові кислоти. Утворюються лізосоми в пластинчастому комплексі. В міру їхнього старіння розрізняють чотири типи лізосом: 1) первинні лізосоми, чи гранули, що запасають, які ще не беруть участі у розщепленні; 2) вторинні лізосоми, чи травні вакуолі, утворені злиттям первинної лізосоми з фагосомою чи з піноцитозним пухирцем; 3) залишкові тільця; 4) цитолізосоми, тобто лізо-соми-санітари, які автолізують клітину, що гине, чи звільняють клітину від структур, що відмирають.
Мітохондрії
Форма цієї органели є дуже різноманітною не тільки у різних клітин, але й у межах однієї клітини, що характеризує фізіологічний стан останньої. Мітохондрії надзвичайно поширені і є силовою станцією клітини, що дає необхідну для життя енергію. Особливо їх багато в м'язовій і нервовій тканинах, які відрізняються високою активністю обміну речовин і багатим кровопостачанням. Мітохондрії мають форму ниток, паличок
37
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
38
чи дрібних зерен. Електронна мікроскопія показує, що вони складаються з двох мітохондріальних мембран, вставлених одна в одну, а проміжок між ними заповнений рідким вмістом — мітохондріальним матриксом. Внутрішня мітохондріальна мембрана утворює численні гребені (кристи), чи трубчасті вирости, що вдавлюються в порожнину мітохондрій.
Основна функція мітохондрій — це клітинне дихання, тобто окислення вуглеводів чи жирів, пов'язаних з фосфорилю-ванням, у результаті якого створюються запаси АТФ макроергічної речовини, що є джерелом енергії, необхідної для клітини. Близько 90% енергії, яку споживає клітина, утворюють мітохондрії, а також вони беруть участь у переносі іонів і води.
Клітинний центр чи центросома
Ця органела притаманна тваринним і багатьом рослинним клітинам. Основна і постійна її частина — центріолі, які побудовані з дев'яти триплетів мікротрубочок та функціонально зв'язані з рухом клітини, що особливо видно на прикладі розподілу клітини. Навколо центріолей розташована центросфера — скупчення безструктурної цитоплазми, часто оточене цистернами пластинчастого комплексу. Іноді навколо центріо-лей утворюються трубчасті нитки, що розходяться радіально в усі сторони — промениста сфера (стан клітини при мітотичному розподілі).
Цитоплазматична (ендоплазматична) сітка
Представлена ця органела трубками і пухирцями, не зв'язаними між собою. Вона дуже мінлива, що пов'язано з регулюванням площі активних поверхонь, на яких відбуваються важливі біологічні процеси. Цитоплазматична сітка — транспортна система клітини, на мембранах якої адсорбуються різні речовини, що вступають у хімічну взаємодію.
Розрізняють два типи цитоплазматичної сітки: гранулярну й агранулярну. Перша на своїй поверхні містить особливі гранули РНК — рибосоми, а інша їх не має. Гранулярна сітка бере участь у синтезі білків, агранулярна — у синтезі вуглеводів.
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Рибосоми — складова частина гранулярної цитоплазматичної сітки, мають неправильно округлу форму і складаються з двох нерівних частин — субодиниць. Попарне з'єднання їх залежить від наявності в цитоплазмі достатньої кількості іонів магнію. Рибосоми звичайно розташовуються групами — полісо-мами чи полірибосомами. їхню функцію пов'язують із синтезом білків клітини.
Пластинчастий комплекс
Внутрішньоклітинний сітчастий апарат, особливо виражений у залозистих клітинах і взагалі в клітинах з інтенсивним синтезом речовин (нервові, яйцеві клітини). Розташований він навколо ядра чи між ядром і полюсом клітини, що виділяє секрет.
Пластинчастий комплекс складається з цистерн, мікро-пухирців і вакуолей. За допомогою мікропухирців, вкритих мембраною, здійснюється зв'язок цієї органели з цитоплазматичною сіткою. Пластинчастий комплекс — активна органела, тісно зв'язана із синтезом речовин, особливо в тих випадках, коли вони синтезуються у великих кількостях.
Препарат 5. Пластинчастий комплекс в нервових клітинах спинального ганглія (рис. 7).
У підручниках існує декілька назв цієї органели: зона Гольджі, апарат Гольджі, сітчастий апарат та ін. Препарат являє собою гістологічний зріз через спинальний ганглій, оброблений складним методом імпрегнації азотнокислим сріблом.
При малому збільшенні потрібно відшукати нервові клітини між нервовими волокнами. Клітини найчастіше круглої, овальної або ж багатогранної форми, досить великих розмірів. Потрібно в центрі поля зору поставити декілька клітин. Вивчаючи різні клітини при великому збільшенні, можна впевнитись у наявності в цитоплазмі дуже ніжної сітки навколо ядра. Вона має вигляд малих паличок, ком та ін. Це і є пластинчастий комплекс. У різних клітинах вигляд цієї органели не зовсім однаковий, що залежить від функціонального стану клітини.
39
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
40
Замалювати при великому збільшенні — об. 40, ок. 15 — декілька нервових клітин з пластинчастим комплексом. У деяких клітинах каріоплазма може бути відсутньою тому, що зріз пройшов нижче або вище ядра (рис. 7).
