Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
53
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
54
сприяє наявність рідкого білка під шкаралупою. Так побудована незапліднена яйцеклітина. Незапліднені яйцеклітини краще переносять тривале зберігання і транспортування, що в запліднених яйцеклітинах може викликати подовження інкубаційного періоду.
Препарат 10. Яйцеклітина ссавців у яєчнику кролиці
(рис. 12).
Препарат являє собою зріз через яєчник, зафарбований гематоксиліном та еозином.
При малому збільшенні в різноманітних структурах тканини яєчника необхідно знайти яйцеклітину, її можна визначити за відносно великими розмірами та яскраво зафарбованим блискучим обідком — блискучою оболонкою. Зі знайдених яйцеклітин потрібно вибрати таку, де в розріз потрапило ядро.
При великому збільшенні потрібно розглянути знайдену яйцеклітину. В ній буде видно світле ядро з невеликою кількістю хроматину, помітне ядерце. В цитоплазмі міститься включення жовтка, а яйцеклітина оточена поверх плазмолеми блискучою оболонкою, що має відносно велику товщину.
Навколо яйцеклітини розташовується досить багато фолікулярних клітин. Фолікул — це тканинне утворення, в якому знаходиться яйцеклітина. Серед багатьох клітин фолікула виділяють внутрішній шар, що безпосередньо прилягає до блискучої оболонки. Клітини внутрішнього шару розташовані більш-менш правильно в радіальному напрямі і утворюють променевий вінчик. На препараті меж клітин не видно, тому потрібно орієнтуватись, знаходячи променевий вінчик за радіальним розташуванням ядер. Світлий простір між ним та блискучою оболонкою складається з відростків клітин променевого вінчика.
Замалювати препарат при великому збільшенні — об. 40, ок. 15; показати одну яйцеклітину з двома оболонками (рис. 12).
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Рис. 12. Яйцеклітина ссавців у яєчнику кролиці.
Позначення: 1. Цитоплазма. 2. Включення жовтка.
3. Блискуча оболонка. 4. Променевий вінчик.
5. Простір, заповнений відростками клітин променевого вінчика.
Повне рівномірне дроблення яйцеклітини ланцетника
Предметом наших досліджень є розвиток домашніх тварин. Однак, для того, щоб мати загальне уявлення про ембріогенез високоорганізованих форм, потрібно ознайомитись, передусім, з основними закономірностями розвитку якогось одного типу тварин. Тільки після цього можна буде зрозуміти, як і у зв'язку з якими обставинами змінювався цей тип у процесі еволюції.
Сучасна морфологія в основу порівняльної морфології бере розвиток ланцетника. Хоч ланцетник і не є хребетним, але він належить до тієї ж групи хордових, в яку входять всі хребетні. Ембріональні процеси ланцетника є порівняно простими і схематичними. Тому з давніх часів він є тією формою, яка є похідною в ембріології хребетних і на якій визначаються всі основні ембріологічні поняття.
Разом з цим, необхідно врахувати й те, що в останні роки з'явилась велика кількість нових даних, які свідчать про складні процеси ембріогенезу ланцетника.
55
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
56
Ланцетник — це невелика (3—5 см завдовжки) морська тварина рибоподібної форми, що живе в піску. Він має всі ознаки типу хордових. Головна з них — наявність спинної струни чи хорди, яка є скелетом ланцетника. Над хордою розміщена нервова трубка, під нею — кишкова трубка. Ланцетник має ротовий і анальний отвори, зябра, статеві клітини, сегмен-товану мускулатуру.
Запліднення відбувається у воді. Яйцеклітина ланцетника належить до типу оліголецитальних. При її дозріванні перше редукційне тільце виділяється на анімальному полюсі до запліднення. Під час (чи після) запліднення виділяється друге редукційне тільце.
Після проникнення спермія жовток осідає, визначаючи цим вегетативний полюс, а периферичний шар цитоплазми (без жовтка) концентрується у вигляді клина на поверхні жовтка, що опустився у вегетативну частину клітини. При розгляді яйцеклітини з боку полюса ця цитоплазма має вигляд півмісяця і через жовтуватий відтінок називається жовтим півмісяцем. Середина цього півмісяця є місцем проникнення спермія і визначає майбутній задній бік зародка.
Дроблення. Запліднена яйцеклітина починає дробитись таким чином, що перша борозна, що поділяє його на два бластомери, проходить через три точки: анімальний та вегетативний полюси і місце проникнення сперматозоїда (власне, середовище жовтого півмісяця). Вона поділяє зиготу на праву і ліву половини і відповідає майбутній медіанній площині.
Друга борозна також проходить через обидва полюси, в напрямку меридіана, але перпендикулярно до першої борозни. Вона поділяє зиготу на дві, не зовсім симетричні половини, спинну та черевну, у результаті чого утворюються чотири бластомери.
Третя борозна дроблення, перпендикулярна до двох перших, проходить одночасно у всіх чотирьох бластомерах і є майже екваторіальною. Цією борозною зародок поділяється на передню та задню частини, після чого складається з восьми бластомерів. Потім з'являються дві взаємно перпендикулярні меридіальні бо-
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
розни, які проходять через кожну з восьми клітин, у результаті чого утворюється 16 бластомерів. Після цього з'являються знову дві борозни, паралельні екваторіальній, які ділять зародок на 32 бластомери. Згодом виникає вже 4 меридіальні борозни, що утворюють 64 клітини, потім 4, які є перпендикулярними до них, що розділяють зародок на 128 клітин і т. д.
