Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Новак В.П. -> "Цитологія, гістологія, ембріологія" -> 17

Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.

Новак В.П., Мельниченко А.П. Цитологія, гістологія, ембріологія: Учебное пособие — Біла Церква, 2005. — 256 c.
Скачать (прямая ссылка): citologiya-2005.pdf
Предыдущая << 1 .. 11 12 13 14 15 16 < 17 > 18 19 20 21 22 23 .. 69 >> Следующая


*Цитологія, гістологія, ембріологія *

Із матеріалу вегетативного полюса розвиваються: внутрішнє вистилання шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові залози та органи дихання.

У кісткових риб, рептилій і птахів яйцеклітина містить велику кількість жовтка і належить до типу полілецитальних. Розвиток цих тварин проходить у зовнішньому середовищі і без личинкової стадії. Із полілецитальної яйцеклітини вилуплюється вже повністю сформована тварина. Окрім того, існують центролецитальні яйцеклітини, в яких жовток розміщений у центрі. Такі яйцеклітини характерні для членистоногих.

Для прикладу розглянемо будову оліголецитальної яйцеклітини ссавців і полілецитальних яйцеклітин птахів.

Яйцеклітини ссавців розміщені в яєчниках, усередині фолікулів. Ці фолікули перед виходом яйцеклітин із яєчника перетворюються в граафові міхурці, які видно на поверхні яєчника, і в яких можна помітити яйцеклітину у вигляді невеликих, видимих навіть неозброєним оком плям. Яйцеклітини ссавців досягають у діаметрі 200 мкм, тобто вони в декілька разів більші від сперміїв.

Як і будь-яка клітина, яйцеклітина ссавців вкрита плазмо-лемою, яку видно лише в електронний мікроскоп і яка називається первинною оболонкою. Зовні від неї розміщена добре помітна у світловому мікроскопі блискуча оболонка (zona pel-lucida), яка є вторинною оболонкою, оскільки вона виділяється клітинами фолікула, які оточують яйцеклітину. Вона сильно заломлює світло, і тому на препаратах дійсно є блискучою і зафарбовується кислими фарбниками. У цій оболонці є велика кількість канальців, через які проходять відростки фолікулярних клітин, що прилягають до неї. Ці ж клітини відрізняються призматичною формою і розміщуються відносно яйцеклітини в радіальному напрямку, утворюючи навколо неї променевий вінчик (corona radiata) — внутрішній шар клітин фолікула. їхні довгі відростки через канальці блискучої оболонки проникають усередину яйцеклітини і є для них живленням. У ссавців, за винятком яйцекладних, зародок отримує матеріал для живлення із материнської крові, завдяки чому він не потребує

51

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

52

жовтка, тому жовток знаходиться в невеликій кількості, і є не стільки важливим для живлення, як є свідченням того, що у предків ссавців його вміст був великим. Характерною особливістю зрілої яйцеклітини є відсутність у ній центросоми. Вона має мітохондрії, ендоплазматична сітка в ній редукована і майже повністю відсутня, а рибосоми повністю розосереджені в цитоплазмі. З інших органоїдів слід виділити лізосоми. Ядро яйцеклітини містить гаплоїдний набір хромосом, у якому є 22 аутосоми й одна статева Х-хромосома. Цитоплазма яйцеклітини багата включеннями запасного поживного матеріалу — жовтка. Останній являє собою ліпофосфопротеїдні комплекси високої енергетичної цінності, нагромаджені в мішечках комплексу Гольджі. За кількістю жовтка яйцеклітину людини відносять до вторинно-оліголецитальних (маложовткових), враховуючи цитотопографію жовтка щодо ізолецитальних, тобто яйцеклітин з рівномірним розподілом жовтка в цитоплазмі. Вторинна поява у процесі еволюції оліголецитальних яйцеклітин (людини і плацентарних ссавців) зумовлена тим, що в зв'язку з переходом зародка на живлення за рахунок матері, відпадає необхідність нагромадження значних запасів жовтка. У периферійних зонах цитоплазми (під плазмолемою) овоцита зосереджена значна кількість так званих "кортикальних гранул". Останні являють собою комплекси протеогліканів і гліко-протеїдів і містяться у складі мішечків комплексу Гольджі. Кортикальні гранули забезпечують утворення непроникної для сперматозоїдів оболонки запліднення, яка забезпечує захист овоцита від поліспермії (проникнення в цитоплазму більш як одного сперматозоїда).

Будова яйцеклітини птахів

Слід зазначити, що яйцеклітиною у птахів є лише жовток. Шкаралупа побудована з волокон і кристалів вапна, поміж якими знаходяться найдрібніші пори, необхідні зародкові для дихання. Шар слизу, що вкриває її зовні, запобігає висиханню яйцеклітини і захищає її від проникнення мікроорганізмів. Шкаралупа має здатність до власної флюоресценції завдяки

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

вмісту в ній овопорфорину. Зсередини зі шкаралупою тісно з'єднуються підшкаралупові оболонки, які також мають волокнисту будову. їх багато, вони з'єднані між собою неоднаково щільно, тому їх легко розділити на два шари. Біля тупого полюса яйця внаслідок часткового висихання білка шкаралупові оболонки розходяться, утворюючи камеру. Порожнина яйця заповнена білком, що оточує розміщений у центральній частині жовток.

Білок, являючи собою колоїдний розчин, є найбільш щільним біля жовтка, а в напрямку до шкаралупи він стає більш рідким. Із щільного білка також утворені халази, або градинки — закручені у вигляді штопора тяжі, які тягнуться від щільного білка до шкаралупових оболонок. За допомогою халаз жовток утримується в центрі яйця. Шкаралупа, її оболонки і білок є третинними оболонками, оскільки являють собою продукт секреції яйцепроводу. Жовток, незважаючи на свої значні розміри, — це тільки одна яйцеклітина, в якій є ядро, цитоплазма і включення. Зовні жовток вкритий жовтковою оболонкою, яка є межею між білком і жовтком, під якою знаходиться первинна оболонка. Цитоплазму і ядро видно неозброєним оком як світлу пляму на анімальному полюсі яйцеклітини, що називається рубчиком, або цикатрикулою. За кольором розрізняють більш темний, чи жовтий жовток, і більш світлий, або білий жовток. Різниця фарбування залежить від особливостей, колір жовтка може змінюватись. Центр жовтка представлений білим жовтком, який розміщений безпосередньо під рубчиком і має вигляд колбочки, яку називаємо latebra. Вона використовується, передусім, на живлення зародка. По боках і знизу від неї чергуються шари білого і жовтого жовтків. Таке чергування двох видів жовтка, що має різну питому вагу, призводить до того, що центр тяжіння жовтка в цілому зміщується в бік вегетативного полюса. Завдяки цьому, а також тому, що жовток підвішений на халазах, він при перевертанні яйця не опускається, і за будь-якого положення рубчика завжди розміщується зверху, тобто на боці, розташованому ближче до квочки, що створює сприятливі умови для прогрівання яйця. Цьому також
Предыдущая << 1 .. 11 12 13 14 15 16 < 17 > 18 19 20 21 22 23 .. 69 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed