Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
5. Гвинти: макрометричний (макрокремальєра) та мікрометричний (мікрокремальєра) — служать для переміщення тубуса відносно до колонки штатива. Макрометричний гвинт служить для приблизного наведення мікроскопа на різкість. Для точного наведення при великому збільшенні користуються мікрометричним гвинтом, що є значно меншим за своїми розмірами (діаметром) від кремальєри. В деяких моделях мікроскопів він являє собою диск чорного кольору, розташований на основі мікроскопа (під колонкою штативу).
У деяких системах мікроскопів (у комплекті) використовуються спеціальні освітлювальні пристрої, які часто повністю замінюють дзеркало, а також пристрої механічного чи оптичного типу, що використовуються для спеціальних досліджень.
Використовуючи будь-який мікроскоп для роботи, необхідно однією рукою тримати його за колонку штатива, а другою обов'язково підтримувати під основу. Мікроскоп потрібно
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
поставити перед собою так, щоб він стояв прямо перед дослідником, недалеко від джерела освітлення. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність та стан всіх механізмів і, особливо, оптичних частин. Після цього при малому збільшенні за допомогою дзеркала та конденсора досягають найкращої освітленості поля зору.
Одержуючи препарат, потрібно впевнитись у тому, що він не пошкоджений, визначити, де знаходиться покривне скельце. Зважаючи на те, що при великому збільшенні фокусна відстань між об'єктивом та препаратом завжди є меншою від товщини предметного скла, препарат потрібно класти завжди покривним скельцем уверх, щоб уникнути пошкодження гістологічних препаратів або руйнування фронтальної лінзи об'єктива. У ряді випадків мікроскопічному дослідженню передує вивчення гістологічного препарату неозброєним оком. Коли препарат розташований на предметному столику, навести мікроскоп на фокус при малому збільшенні. Для цього необхідно за допомогою ма-крокремальєри підняти тубус на таку висоту, щоб відстань між препаратом та об'єктивом дорівнювала 1-1,5 см. Після цього, розглядаючи препарат під мікроскопом, потрібно повертати кремальєру в тому чи іншому напрямі доти, поки зображення не буде найбільш чітким. Розглядаючи всю площину препарату, завжди потрібно пам'ятати про те, що мікроскоп дає не тільки збільшене та явне, але й обернене зображення. Тому для того, щоб повернути зображення вверх, потрібно препарат розмістити внизу і, навпаки, якщо потрібно переставити в центр поля зору праву частину, то препарат потрібно переміщати в ліву сторону. При роботі з великим збільшенням спочатку за допомогою малого збільшення знаходять найбільш типову ділянку на препараті та її якісне зображення. Не міняючи фокус, повернути револьвер на об'єктив більшого збільшення, перевіривши його замикання засічкою револьвера. Однак, в умовах студентської аудиторії при масовому користуванні мікроскопом можуть виникнути відхилення від звичайного стану (наприклад, недогвинчений до кінця об'єктив). Деякі мікроскопи можуть бути збірними з частин різних мікроскопів, що
27
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
призводить до зміщення об'єктива і разом з ним фронтальної лінзи, а при обертанні об'єктива роздавлюється гістологічний препарат або ж пошкоджується фронтальна лінза. Під час роботи як при малому, так і при великому збільшенні потрібно регулювати силу освітлення. Надмірне освітлення погіршує чіткість зображення, тому завжди потрібно регулювати силу освітлення діафрагмою або ж конденсором, піднімаючи чи опускаючи їх. Категорично забороняється користуватись для освітлення прямими сонячними променями. Потрібно впродовж декількох перших занять набути певного навику — дивитися у мікроскоп одним оком, не затуляючи друге (як правило — лівим оком, не затуляючи праве). У протилежному випадку стомлюється зір, збільшується навантаження на очні м'язи. Швидко розвивається втома, з'являється головний біль. Одну руку завжди потрібно тримати на гвинті (ліву). Це має особливо важливе значення при роботі з великим збільшенням, адже повертаючи мікрометричний гвинт мікроскопа, ми розглядаємо препарат углибину.
28
ЦИТОЛОГІЯ
В основі будови та життєдіяльності всього живого лежить клітина. Цитологія (citos — клітина, logos — слово, навчання) як наука існує після робіт Т. Швана, що створив клітинну теорію, в якій були встановлені загальні закономірності морфології, фізіології і життєдіяльності клітини. Клітинам притаманні всі загальні властивості живої речовини — обмін речовин, ріст, дихання, розмноження тощо. Клітину багатоклітинного організму визначають як саморегульовану елементарну живу систему біополімерів, що обмежена в просторі біологічною мембраною та входить до складу тканин і органів систем цілісного організму (рис. 2).
Клітини різних тканин однієї тварини значно відрізняються одна від одної хімічним складом, характером обміну речовин, величиною, будовою і зовнішньою формою. Однак це не означає, що не можна говорити про загальні риси будови клітин. Клітинна теорія дозволила узагальнити невичерпну розмаїтість клітинних форм, розкрити загальні закономірності клітинної будови організмів. У сучасній клітинній теорії відображено все краще, що було досягнуто вченими минулого, поглиблені уявлення про клітину і критично переглянуті ті положення, що не витримали іспиту часом. Сучасна цитологія розвивається у співдружності з молекулярною біологією і це дозволяє глибше розібратися в життєдіяльності клітини:
