Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Внутрішня гармонія, згуртованість визначаються впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. До внутрішніх належать: взаємна любов, почуття обов'язку по відношенню до подружжя, дітей, взаємне прагнення до щастя, піклування один про одного, використання шлюбу для реалізації устремлінь особистості. Зовнішні фактори: тиск нормативних систем, які вимагають збереження сім'ї, турбота про дітей, вплив громадської думки, економічних умов.
Що ж є критерієм успішного шлюбу? Ян Щепаньський називає: 1) міцність шлюбу; 2) суб'єктивне почуття щастя у кожного з подружжя; 3) здійснення очікувань більш широких груп; 4) повний розвиток особистості кожного з подружжя, їхньої активності, здібностей, виховання здібних та активних дітей; 5) досягнення внутрішньої інтеграції, відсутність конфліктів [8, с. 147]. Проте не слід абсолютизувати ці показники, в повному обсязі вони майже ніколи не зустрічаються, можливі різні їх поєднання.
У сім'ї неминучі протиріччя, конфлікти, бо подружжя можуть відрізнятися за характером, за духовними запитами, рівнем емоційності, характером та рівнем культури. Напруга в сім'ї може виникати на підставі ведення домашнього господарства, виховання дітей, матеріальної забезпеченості сім'ї та ін.
139
СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
Соціологи класифікують сучасні сім'ї за фактом роботи дружини, за ставленням до цієї роботи, за участю чоловіка в домашніх справах. Американський вчений Джессі Бернард виділяє у цьому зв'язку такі типи сім'ї: 1) коли чоловік працює, дружина вдома;
чоловік та жінка задоволені цією обставиною; 2) і чоловік, і дружина працюють за необхідністю, жінка з радістю сиділа б вдома; поступово зростає почуття ураженості, у чоловіка навіть більше;
3) обидва працюють, дружина виконує всі домашні обов'язки, але обидва раді, що працюють; 4) обидва працюють та обидва ділять домашні обов'язки.
У літературі висловлювалася думка, що вихід у плані зміцнення сім'ї полягає у поверненні до материнського призначення жінки, в полишенні нею роботи. Джессі Бернард заперечує цей висновок, вона вважає, що це не вирішить проблеми, бо жінка, спробувавши волі, не відмовиться від вільного вибору трудової та суспільної діяльності. Перспективним їй уявляється спільне ведення домашнього господарства.
Конфлікти виникають не лише між подружжям, а й між батьками та дітьми. Їх складніше розв'язати, бо вони грунтуються на відмінності культур старих та нових поколінь.
Які ж шляхи подолання напруженості? Конфлікти долаються під впливом спільних прагнень досягнення гармонії, симпатії, любові членів сім'ї один до одного, під впливом установки на взаєморозуміння, терпимість, поблажливість, під впливом страху за розпад сім'ї, втрати прихильності. Якщо конфлікти, напруженість не припиняються, це призводить до розпаду сім'ї.
Контрольні запитання
1. Сім'я як складний соціальний феномен.
2. Методологічні підходи до соціологічного аналізу сім'ї.
3. Зв'язок сім'ї з іншими соціальними інститутами.
4. Історичний характер сім'ї як соціального інституту.
5. Функції сім'ї.
6. Структура сім'ї.
7. Тенденції розвитку сімейних стосунків.
8. Шляхи подолання напруженості, конфліктності в сім'ї.
140
Теми рефератів
1. Соціальні проблеми відносин між поколіннями.
2. Міжнаціональні шлюби.
3. Проблеми стійкості шлюбу.
4. Студентська сім'я, її проблеми.
Література
І. Голод С.И, Стабильность семьи: социологический й демографический аспек- тм. - Л.: Наука, 1984.
2. Гурко Б.Й. Стуленческая семья. - М.: Мьісль, 1988.
3. Мацковский М.С. Социология семьи. - М.: Наука, 1989.
4. Молодая семья. - К.: Украйна, 1991.
5. Смелзер Н. Социология. - М.: Феникс, 1994.
6. Харчев А.Г. Брак й семья в СССР.- М.: Мьісль, 1979.
7. Харчен А.Г., Мацковский М.С. Современная семья й ее проблемы.- М.: Наука, 1978.
8. Щепаньский Я. Злементарные понятия социологии. - М.: Прогресе, 1969.
9. Население СССР за 70 лет. - М.: Наука, 1988.
141
4. ОСВІТА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Освіта є одним з найдавніших інститутів. Вона виникає в силу потреби суспільства у відтворенні та передачі знань, умінь, навичок, підготовки нових поколінь до життя.
У сучасному суспільстві освіта набуває особливої ваги, бо покликана забезпечити підготовку суб'єктів соціальної дії до розв'язання глобальних завдань, які стоять перед людством. Освіта охоплює майже всі соціальні групи. Підготовка нових поколінь до здійснення соціальних та професійних функцій потребує все більш тривалого та складного навчання, виховання.
Освіта як складний феномен
Поняття освіти багатозначне. Його можна розглядати і як процес, і як результат засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок та розвитку особистості. Важливо при цьому розмежовувати формальний та реальний результати. Це і реальний рівень знань, якостей особистості, фактична освіченість. Це і формальні показники навчання (диплом, атестат, посвідчення), що свідчать про закінчення учбового закладу, захист дисертації і т. п.
Освіта як процес теж багатозначна, бо охоплює і навчання, і виховання. Іноді у сучасних працях процеси навчання та виховання розмежовують і навіть протиставляють один одному. А виховання розглядається як негативний процес ідеологізації освіти. В дійсності ж, це дві тісно пов'язані сторони єдиного процесу формування особистості. Корисно в цьому зв'язку звернутися до багатовікової історії освіти. Виховання завжди вважалося чи не найголовнішою місією навчання: і в епоху античності, і у вік Просвітництва, і в найновіші часи [7].
