Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Социология -> Кратко А.А. -> "Соціологія" -> 56

Соціологія - Кратко А.А.

Кратко А.А., Якуба Е.А. Соціологія: Конспект книги Якуба Е.А. Соціологія/ -Х.: Константа, 1996. -192c. — Київ, 1998.
Скачать (прямая ссылка): yakuba.rar
Предыдущая << 1 .. 50 51 52 53 54 55 < 56 > 57 58 59 60 61 62 .. 74 >> Следующая


146

дуже активно вивчалася дослідниками. Уявляється, що своєрідною є також і молодіжна субкультура 90-х років.
У сучасних умовах виконання функції освіти набуває специфічних рис. Зокрема, особливістю функціонування інституту освіти стає його зближення з наукою. Освіта й наука виконують функції розвитку одне одного. Саме їхній органічний зв'язок — запорука подальшого вдосконалення освіти. Між тим, у програмах не передбачається спеціально зміцнення наукової бази вузів, організаційне зближення вузів та академічних установ, використання наукового потенціалу останніх для розвитку освіти.
На сучасному етапі стає особливо очевидним слабкий розвиток гуманістичної функції. У програмі їй приділяється недостатньо уваги. Між тим, у зв'язку зі зміною глобальної мети освіти вона набуває особливого значення. Постановка питання про гуманітаризацію освіти не вирішує проблеми, оскільки гуманітаризацію часто трактують як просте розширення гуманітарного знання.
Вірогідно, що на практиці в окремих вузах гуманітаризація трактується ще вужче, бо все обмежується розширенням того чи іншого виду гуманітарного знання. Одні віддають перевагу історії та теорії культури, інші — етичному знанню або соціології та психології і т. ін. Та справа не в обсязі набору учбових дисциплін. Головне — сформулювати зміст та значення навчання, виховання. Стосовно учнівської молоді такою метою є формування системи якостей, що дає змогу особистості виконувати функції носія культури, духовності, творчо настроєного активного суб'єкта суспільних відносин. Хотілося б підкреслити, що особливе місце серед цих якостей посідає інтелігентність. Вона символізує найвищий рівень соціальності. Це розуміння інтересів інших осіб, спільнот. Це переважання загальнолюдських цінностей. Лише маючи таку мету, можна протистояти розвиткові бездуховності, цинічності та формувати цілісну позитивну соціальну активність.
Якщо метою гуманітаризації є формування інтелігентності, то особливо важливим є не так прилучення до знань про людину, людські взаємовідносини, моральні принципи і норми, як вироблення умінь та навичок гуманної взаємодії. Для інтелігентної людини характерна духовність, яка виражається в єдності, послідовності системи цінностей, поєднанні раціонального, емоційного та ролевого рівня їх прийняття.
Нарешті, критерієм інтелігентності є характер активності. Інтелігентній людині притаманна наднормативна активність, по-

147

слідовне відстоювання своїх позицій, моральна активність як рішуче обстоювання гуманних норм, боротьба з їх порушеннями, єдність цілей і засобів діяльності і запереченням при цьому насильницьких методів, засобів, як таких, що не відповідають високим гуманним загальнолюдським цілям.
Необхідно відрізняти інтелігентність від елементарної цивілізованості, котра, будучи пов'язана з визнанням плюралізму інтересів, цінностей, означає готовність до взаємодії, компромісів в ім'я утилітарних цілей.
Становлення інтелігентності як якості, що характеризує цілісність особистості, її гуманне творче ставлення до світу, вимагає не лише прилучення до етичного, соціологічного, психологічного та іншого знання, але й включення до різних видів діяльності, рухів, сповнених громадянського, морального смислу.
Думається, що в програмах вдосконалення системи освіти слід зробити одним з центральних питань — питання про якість особистості. Необхідно поставити питання про культуру ідеологічного впливу, про методи, способи залучення студентів до соціальної творчості.
Освіта як соціальний інститут розвивається в умовах постійних протиріч суспільних потреб і стану освіти, потреб і життєвих планів соціальних іруп відносно освіти. Звідси суперечливість самого інституту, розрив між його елементами, невідповідність рівня розвитку окремих функцій, суперечливість 'їх реалізації. Всі ці протиріччя загострюються у 90-ті роки у зв'язку із загальним кризовим станом суспільства, все більшим погіршенням матеріального становища, руйнуванням старих, усталених структур управління.
Найважливішим завданням соціології є вивчення внутрішніх і зовнішніх протиріч взаємодії освіти і суспільства.
Як складна інституціональна форма суспільства система освіти органічно пов'язана з такими соціальними інститутами, як політика, економіка, залежить від них і, разом з тим, здійснює на них зворотній вплив. У складні переломні епохи це особливо очевидно. Стан освіти відбиває стан суспільства, ті якісні зрушення, які в ньому відбуваються.
Розвиток освіти як соціального інституту тісно пов'язаний з загальним процесом демократизації суспільства. Позитивні кардинальні зміни школи стають можливими лише за умов розвитку демократії. У свою чергу, реформація школи впливає на процеси де

148

мократизації суспільного життя. Зв'язок з демократизацією суспільства можна простежити за соціальною базою освіти, за масовістю школи, її самостійністю, атмосферою всередині школи. Від рівня демократизації суспільства залежить реалізація програм удосконалення освіти. Це стосується і програм розвитку освіти в Україні. Думається, що джерелом протиріч і прорахунків у їхній реалізації перш за все є недооцінка вітчизняних традицій у розвитку освіти і специфіка сприйняття реформи освіти в умовах радикальної трансформації нашого суспільства.
Предыдущая << 1 .. 50 51 52 53 54 55 < 56 > 57 58 59 60 61 62 .. 74 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed