Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
З репродуктивною функцією тісно пов'язана виховна функція сім'ї. Сім'я забезпечує спадковість у розвитку культури, бере участь у збереженні та передачі молодому поколінню духовних цінностей та трудових навичок. Сім'я забезпечує первинну соціалізацію дитини, вводить її до складного світу соціальних зв'язків, прищеплює їй звички, навички, формує погляди, моральні установки, цінності. Сім'я виконує рекреативну, тобто відновлюваль-ну, або функцію емоційної стабілізації та психологічної терапії. У сім'ї ми одержуємо допомогу, підтримку, скидаємо ту напругу, яку набули в процесі соціальних контактів. Сім'ї властива також комунікативна функція, оскільки вона задовольняє потребу людини в спілкуванні на основі взаєморозуміння і взаємопідтримки, та, разом з тим, в ізоляції, усамітненні. Сім'я виконує регулятивну функцію, зокрема, здійснює функцію моральної регламентації поведінки членів сім'ї, у спілкуванні один з одним та з іншими людьми, функцію регуляції сексуальної поведінки. Саме тільки почуття належності до сім'ї корегує поведінку на роботі і в спілкуванні з іншими людьми. Іноді дослідники сім'ї називають також феліцітологічну функцію (від латин, слова/еіісіїе, що означає "щастя"). Однак точніше віднести її до індивідуальних функцій, що задовольняють особисті потреби індивідів.
Усі соціальні функції задовольняють також особисті потреби. Так, функція відтворення задовольняє потреби у дітях, у батьківстві, у вихованні дітей. Економічна та господарсько-побутова задовольняють потреби у господарсько-побутових послугах, матеріальній допомозі. Функція соціалізації виражається у таких індивідуальних функціях, як духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Функція дозвілля задовольняє потреби у спільному дозвіллі. Функція емоційної стабілізації та психологічної терапії забезпечує одержання психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї, вдоволення потреби в особистому щасті, коханні.
На реалізацію функцій впливають особливості періодів життєдіяльності сім'ї. Як правило, виділяють такі періоди життєдіяльності. Перший — від вступу у шлюб до народження першої дитини. Другий закінчується вступом дитини до школи, третій -- досягненням соціальної зрілості останньою дитиною. Останній, четвертий, розпочинається створенням власної сім'ї останньою дитиною.
135
Структура сім'ї
Структура сім'ї та її внутрішня організація залежать від багатьох факторів. Зокрема, вона визначається характером взятого шлюбу.
Історія знає різні види сім'ї, які визначаються за характером шлюбу (моногамні та полігамні). Моногамна сім'я складається з двох суб'єктів подружжя, полігамна мас два різновиди: полігінія (багатоженство) та поліандрія (багатомужжя).
Історично першим видом була полігамна сім'я, з розвитком суспільства їй на зміну приходить моногамна. У сучасному світі полігінія зберіглася, в основному, в країнах Арабського Сходу, поліандрія зустрічається у деяких племен Індії, Тібету, Південної Америки.
У сучасних країнах зустрічаються також нетрадиційні одностатеві сім'ї. Сексуальні меншини ведуть боротьбу за їх визнання, правове оформлення.
Значення шлюбу у визначенні характеру сім'ї ще не дає змоги зробити висновок про його первинність. Донині ведуться суперечки, що первинне — шлюб чи сім'я. Та відповіді не дають ні теорія, ні повсякденне життя. Кожний перепис населення, наприклад, показує, що кількість жінок, що перебувають у шлюбі, більше кількості одружених чоловіків. Це не означає, що у нас існує багатоженство. Очевидно, одне й те ж явище — фактичний брак — люди розцінюють по-різному: жінки вважають його реальним, справжнім, чоловіки — тимчасовим співжиттям, безшлюбністю.
З точки зору сфери вибору подружжя шлюби діляться на ендогамні (взяті у межах власної спільноти) та екзогамні (між представниками різних груп). Це призводить до виникнення двох видів сім'ї: соціально-гомогенної (однорідної) та соціально-гетерогенної (різнорідної). За даними соціологів, гомогенні сім'ї складають близько 70% від загальної кількості сімей. У таких сім'ях чоловік, жінка та їхні батьки належать до одних і тих самих соціальних груп, соціальних верств. Гомогенна сім'я, як правило, більш стійка, гармонійна, елітарна. Соціальне гетерогенних сімей до 36%. Належність до різних культурних, соціальних груп, різна освіченість, професії порушують гармонію, стійкість, тому тут переважають авторитарні стосунки. Проте ці особливості не слід абсолютизувати. Іноді існу-
136
ючі відмінності стимулюють більшу активність самоосвіти, самовиховання і т. п.
За типом верховенства, керівництва сім'єю визначають два різновиди сім'ї: егалітарна (рівноправна) сім'я та авторитарна. Авторитарні характеризуються жорстким підпорядкуванням одному з подружжя чи іншому членові сім'ї. Егалітарна сім'я основана на розподілі ролей у відповідності з особистими якостями та здібностями подружжя, на участі кожного у прийнятті рішень, виховання дітей спирається на переконання, а не на примус. Егалітарну сім'ю часто називають демократичною, маючи на увазі розподіл влади. У суспільствах панують при цьому патріархальні або матріархальні принципи. Це відбивається на розподілі влади та розселення членів сім'ї за місцем проживання батька чи матері. Як правило, більш стійкими є сім'ї, де головна роль належить жінці.
