Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
1. Певне, в світі ніхто живий без мрії не прожив. (Леся Українка.) 2. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої. (Т. Шевченко.) 3. Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу. (Т. Шевченко.) 4. Довго в землі визрівають алмази, синок. (7. Жиленко.)
194
252 *. Перепишіть. Поставте коми лише між словами, пов’язаними рядним зв'язком, та виділіть з обох боків комами лише слова, які стоять доза граматичним зв’язком.
1. У небі сонце і весна і журавлиний крик. (О. Підсуха.)
2, І дивиться на обриси планети з висот космічних перший космонавт. (Л. Дмитерко.) 3. Осінній холодок над спраглою землею ліатро гаптоване широко розіп’яв. (М. Рильський.) 4. Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною прозо-дотою на білому тілі беріз. (О. Донненко.) 5. Під самою хатою росли червоні білі рожеві маки. (І. Нечуй-Левицький.)
6. Над ґанком висіли важкі кетяги пов’язаної в пучки калини. (M. Стельмах.) 7. Без мови рідної юначе й народу нашого нема. (В. Сосюра.) 8. Гірських вершин досягають на жаль не тільки орли. (О. Довженко.)
ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
§ 106. Поняття про однорідні члени речення
Однорідні члени в одному плані стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.
Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.
Наприклад, правильно сказано:
1. Тут були і авіатори, і танкіст, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку Fie можна додати: «... і офіцери» — бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви.
2. Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу. (А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: «за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга» — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні.
3. Наш обов'язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: «...сумлінно вчитися і допомога батькам» — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.
Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:
а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени (7. Драч.);
б) за допомогою одиничних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи (такий сполучник вживається тільки один раз між двома однорідними членами речення): 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра. ) 2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється (П. Тичина.);
195
в) за допомогою повторюваних сполучників /... і, та... та, або... або, чи... чи, то... то, ні... ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й{ день, і вишня в цвіті, і творчості крилата нить (П. Тичина.);
г) за допомогою парних сполучників не тільки... а й; як... так і; хоч... але; якщо не... то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом)-і поширені (виражені групою сліч).
1. Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.) 2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. 3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали. 4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З те. Т. Шевченка.)
2. Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).
Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують предмет (безмежний золотий пшеничний лан); однорідні — якщо характеризують предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).
Однорідні означення звичайно можна замінити одним сложим (важка, чорна хмара — гнітюча). І вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні] пасма снувались над горами. (І. Цюпа.) 2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В. Козаченко). 3. Якось раз над містечком стояла тиха, місячна [погожа] літня ніч. (І. Нечуй-Левицький.) 4. У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі [привабливі] фіалки. (О. Гончар.) 5. Як гостро свистить гострокрила, примхлива, одважна, бездумна, безумна, розумна [перелік ознак], як світ і життя, ластівка! (М. Рильський). 6. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні: у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
7. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)
1 Треба мати на увазі, що / та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.
