Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
I. А над самою водою верба похилилась; аж по воді розіслала зеленії віти. (Т. Шевченко.) 2. Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ божий; тяжко зажурився. (Т. Шевченко.) 3. Розжеврене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах. (Леся Українка.)
Ta це ж просто...
Допитливий. Я чув, нібито між двома однорідними членами перед першим повторюваним сполучником кома не ставиться.
Кмітливий. Такого правила нема. Якщо сполучник повторюваний, то коми ставляться між усіма однорідними членами речення. А взагалі, кількість ком завжди на одну менше, ніж є однорідних членів, і ще на стільки менше, скільки C одиничних сполучників чи, або. та (-і), і (й). А щоб не забути цих сполучників, запам’ятай: чиаботаі коми ковтає.
256*. Подумайте, чому в поданих реченнях нема ком, хоч сполучник і в кожному з них вжито двічі.
1. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу на-* ливну. (А. Малишко.) 2. Дощ періщив з самого початку і досі не переставав і не зменшувався. (В. Гжицький.)
257*. Перепишіть, вставляючи, де треба, коми між однорідними членами речення.
I. 1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь іди дорогами земними і від людей візьми і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем несем вогні і творим блиск і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним а творчості дивом а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.)
5. Тільки млява боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові ні дружби ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.)
7. Є в коханні і будні і свята, є в ньому і радість і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)
II. 1. Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В. Сосюра.) 2. Радість і чудо найбільше для людини — її рука. Бере і дає карає і милує пестить і нищить будує і палить творить і любить. (П. Заеребельний.) 3. Промчав верхівець у вухатій насунутій на самі брови шапці. (В. Козаченко.) 4. He чужим
201
а своїм законом я на білім світі живу. (П. Дороиіко.) 5. Пере-можець лиш тоді похвалить, коли подоланий похилить чоло йому до ніг і порох поцілує з-під стіп його. (Леся Українка.) 6. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть. (Леся Українка.) 7. Людина вигадала себе і від того страждає. (Р. Іваничук.) 8. Коли б часом нам ті пироги та наїдки та напитки не вилізли боком. (І. Нечуй-Левицький.)
III. 1. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний.) 2. Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок. (Григорій Тютюнник.)
3. Довкола розкинулись мило барвисті дрібні береги домочки й садочки і люди отари і луки й луги. (Леся Українка.) 4. Вже сонце котилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани і веселую гору. (Леся Українка.) 5. Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусто хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна. (М. Стельмах.) 6. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря... (70. Збанацький.) 7. Дивлюся: так буцім сова летить лугами берегами та нетрями та глибокими ярами та широкими степами та байраками. (Т. Шевченко.) 8. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками, скаламутивши воду. (О. Довженко.)
258*. Перепишіть, вставляючи на місці рисок, де треба, тире або коми.
І. He вітер / буря над землею в замети клала білий сніг. (Л. Первомайський.) 2. Дужі хвилі ринуть / і ридають / і здіймаються все вгору. (Леся Українка.) 3. Хоч не зруйнована / руїна ся будова, з усіх кутків тут пустка вигляда. (Леся Українка.)
4. Шумів вітер за тином, по садках, поза хатами/листя жовте зривав. (А. Головко.) 5. Скільки дійсних випадків / і казок / і кривавих легенд було розказано цієї ночі. (А. Головко.) 6. Семен стояв ні в сих / ні в тих, тримаючи в руках торбинку. (М. Коцюбинський.) 7. Хмаривсь день якусь хвилину / потім знову заяснів. (П. Тичина.) 8. Рвонувсь гудок в безкрає небо / розлігсь по місту/і затих. (Р. Братунь.)
§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
У реченні при однорідних членах може бути узагальнююче слово, яке є тим самим членом речення, що й однорідні члени.
Узагальнююче слово виступає ніби замінником усіх однорідних членів. Найчастіше в ролі узагальнюючих вживаються слова все, всі, ніхто, ніщо, скрізь, усюди, завжди, ніколи, ніде і подібні.
Узагальнююче слово в реченні може стояти як перед одноріД' ними членами, так і після них.
202
Узагальнююче слово перед однорідними членами вимовляється З попереджувальною інтонацією, після — з підсумковою.
1. Якщо в реченні є узагальнююче слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире.
K Ранок зачинався тихий та лагідний, все наокіл: і трави, {дерева, і кущі— наче завмерло. (Ю. Смолич.) 2. Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу — росли молоді осокори, клени й каштани. (В. Собко.) 3. Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі. (Марко Вовчок.) 4. Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі. (В. Олійник.) 5. Луки, гори, пишні сади — все зелене і принишкле. (О. Гончар.) 6. Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз —люблю я ліс. (П. Воронько.)
