Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
4. В інших випадках прикладки з означуваними іменниками, як правило, пишуться через дефіс — незалежно від їхнього міс-ця (учитель-фізик і фізик-учитель).
1. Козаки-запорожці своєю мужністю дивували світ. (Петро Панч.) 2. Над сивим Дніпром струнка береза розпустила зелені коси-віти. (А. Шиян.) 3. Милуйся, милуйся свічками-березами і прозорим воском кленів-шептунів. (М. Довженко.) 4. Немов вуж-велетень, плазує серед степу шлях. (М. Коцюбинський.) 5. Старий згадав свою Волинь святую і волю-долю молодую. (Т. Шевченко.)
250. Запишіть словосполучення в дві колонки: 1) ті, що пишуться через дефіс; 2) ті, що пишуться окремо.
1. Гігант (паровоз), меч (риба), плазун (удав), риба (івасі), учитель (фізик), негній (дерево), пан (директор), місто (воїн), красень (пароплав), месник (партизан), добротворець (сонце), трава (буркун), громадяни (глядачі), палаци (музеї), Люб’язь (озеро), квітка (нарцис), газ (азот), творець (народ), народи (брати), гриб (трюфель), вітер (пустун).
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитайте закінчення вислову М. Коцюбинського: *Дружба має рі ні вияви, але...»
251*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Мене Вітчизна (мати) колихала і піднесла до сонця на руках. (М. Стельмах.) 2. Нема краю можливостям матері (природи), як немає межі людському розуму. (О. Довженко.) 3. Час (шуліка) летить, і немає йому вороття. (Є. Гуцало.) 4. Травою (берізкою), немов павутинням, заплівсь квітник. 5. Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок (розмову), ниточку між нами слово (човник) тягне. (Д. Павличко.) 6. Я на палубі пароплава (Некрасов). (О. Довженко.) 7. Вечір (мисливець) підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. (77. Костенко.) 8. Жовтий-пре* жовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун (траву) й гойдається. (70. Яновський.)
§ 105. Зв'язок між словами І коми в простому реченні
Вживання коми в простому реченні залежить від характеру синтаксичного зв’язку між словами і групами слів.
Синтаксичний зв’язок буває підрядний, опосередкований, сурядний і позаграматичний.
192
1. При підрядному зв’язку одне слово виступає як головне, д ДРУге — як залежне, тобто від одного слова до другого можна доставити питання. Наприклад, у реченні: Над зеленими ярами ставав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький)—підрядним ^в’язком поєднані між собою такі пари слів: туман (що роби в?) вставав; туман (який?) легесенький; вставав (д е?) над Арами; над ярами (яким и?) зеленими.
Схематично ці зв’язки можна показати так:
У реченні між словами і групами слів, поєднаними підрядним зв’язком, коми не ставляться. Виділяються лише з обох боків комами відокремлені члени речення (докладно про відокремлення див. § 109—114)._______________________ ______
1. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. (70. Яновський.) 2. Виноград на зігнутих гілках гостинно простягає свої солодкі грона. (М. Рильський.) 3. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко.)
2. Нерівноправні слова і групи слів у реченні поєднуються між собою також опосередкованим зв’язком, тобто не безпосередньо, а через інші повнозначні слова. Наприклад, у реченні: Орли дивляться на сонце розплющеними очима (І. Драч.) — слова орли і на сонце, орли і розплющеними очима пов’язані не безпосередньо, а через слово дивляться.
Це легко простежити за схемою:
Слова і групи слів, поєднані опосередкованим зв’язком, комами одне від одного в реченні не відділяються.
I. В саду колгоспному допитливий юнак опилення тонкі досліджує закони. (M. Рильський.) 2. Яблука на голому гіллі світяться спокійно серед саду в сумовитій надвечірній млі в сумовиту пору листопаду. (Є. Гуцало.) 3. В далечінь холодну без жалю
193
за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра). 4. СірИм змієм плазує шлях з гори у долину поміж зеленою травою без крайого степу. (Панас Мирний.) 5. За селом на вечірній дороз* у промінні осіннього сонця я зустрів своїх батька-матіп1 (М. Вінграновський.)
3. При сурядному зв’язку слова поєднуються МІЖ собою як рівноправні. Наприклад, у реченні: На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В. Собко.) — слова свіже, молоде пахуче поєднані сурядним зв’язком (виступають як рівно* правні).
Це добре видно на схемі:
У реченні між словами, поєднаними сурядним зв’язком, коми можуть ставитися і можуть не ставитися (докладно про це див. §§ 106—І07).
4. При позаграматичному зв’язку повнозначні слова в реченні не відповідають на жодне питання і з іншими словами поєднуються тільки за змістом. Наприклад, у реченні: It може, в тихій твоїй хаті я буду знову розмовляти з тобою, друже мій (Т. Шевченко.)—до повнозначних сліз може і друже мій не можна поставити питання від інших слів, вони ніби випадають із тканини речення.
На схемі видно, що ці слова стоять поза граматичним зв’язком з іншими словами:
буду розмовляти
І Л. і
I в тихій твоїй хаті знову з тобою
може
друже мій
Повнозначні слова і групи слів, які стоять поза граматичним зв’язком у реченні, звичайно виділяються з обох боків комами (докладно про це див. §§ 115—118).
