Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
19
^3. Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене значення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день). JJ1OUO ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем гітній день).
1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене + поширені степ одразу принишк. (О. Гончар.) 2. Ніч розкидала над се-JiQjf своє темне, всипане зорями [непоширене + поширене] шатро. (І. Цюпа.) 3. З ластівками прокидався яблуневий, у білих накрапах [непоширене + поширене] сад. (М. Сингаївський.)
4. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні: поширене + непоширене] суниці. (О.Донченко.) 5, У стомлених від безсоння голубих [неоднорідні: поширене + непоширене] очах хлюпнула радість. (І. Цюпа.)
4. Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні._________________________________________________________
1. Бідні люди хотіли собі побудувати дім — тривкий, кам’яний, вигідний. (І. Франко.) 2. Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.) 3. У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я. (М. Рилыький.)
5. Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).
Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці у парку радісно). Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині
в ЛІСІ).
Наприклад, у реченні: Шумлять сади над берегами в моєї юн сті краю (В. Сосюра.) — обставини місця над берегами і в моєї юності краю неоднорідні, бо вони по-різному вказують на місце і від однієї до другої можна поставити питання: над берегами (якими?) в моєї юності краю (остання група слів, крім обставинного, має ще й означальний відтінок). Так само в реченні; Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка.) — обставини після бурі і у місячну ніч хоч ївідповідають на те саме питання коли?, проте не в одному пла-яї стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання
* Зворотному порядку: у місячну ніч (яку?) після бурі—або !Де; у місячну ніч (а коли сам е?) після бурі. А можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після ІР г о?) після бурі (коли?) у місячну ніч._________________________
1. [де?] Над тихою святковою землею [як?] зсло~ими мазями починається ранок. (М. Стельмах.) 2. [де саме? на
197
чому?] На темнім матовім листі [д е?] в гаю [як ч а с то?) де-не-де видніє осіння позолота. (Леся Українка.) 3. ід' саме?) Широкою долиною [якою? де?] між двома рядка. ми розложистих гір тече [де?] по Васильківщині невелич" ка річка Раставиця. (І. Нечуй-Левицький.) 4. І [коли?] вдень, і [коли?] ввечері [однорідні] там соловей співав (Jl. Глібов.)
Ta це ж просто...
Допитливий. Виходить, у реченні: / котилось над містом пахуче, високе рожеве, тепле сонце, HK MariptK) спечений хліб (Б. Олійник.) — між означеннями я можу поставити коми і можу не поставити — і помилки не буде?
Кмітливий. Ні, не буде. Але тоді по-різному читатимуться означення: у першому разі — з інтонацією переліку, в другому — без пауз. І в першому pa3j сонце сприймається як щось приємне, рідне, у другому ж — просто як висока рожева тепла пляма, яка пахне.
Допитливий. Ab реченні: Сонце сміялося серед чистого, безхмарного неба (І. Франко.)?
Кмітливий. Тут уже без коми не обійтися, бо чисте й безхмарне — це синоніми, слова з однаковим значенням; у різних планах Ix аж ніяк не вживеш.
253*. Знайдіть однорідні означення і поставте між ними коми.
I. 1. Червоним великим колом заходило сонце. (С. Васильченко.) 2. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки. (І. Франко.) 3. Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли. (М. Коцюбинський.) 4. Хто хоч раз на віку бачив такі болючі смертельною вогкістю обведені пташині очі, той ще більше має шанувати усе живе. (М. Стельмах.)
5. Промерзлі до темного дрожу блакитні каштани в руках задубілих тримають погаслі свічки. (JI. Первомайський.) 6. На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті персні з дорогими блискучими камінцями. (І. Нечуй-Левицький.) 7. Чумаки їдуть з Криму в темних просмолених сорочках. (О. Довженко.) 8. Полилися веселі хорові народні пісні. (І. Нечуй-Левицький.)
II. 1. Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли в ряд в урочистих позах ковалі. 2. Навіть у підполковника Ca-мієва смуглява старанно виголена щока була вкрита темною плівкою запеченої крові. 3. Стояло сухе осіннє надвечір’я. 4. Все було окутане чорною непроглядною тьмою. 5. Воронцова IUyPa впізнала відразу. Ti ж сірі завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. Спокійні врівноважені рухи. 6. Будь вона не єдиною дівчиною в батальйоні, Черниш, здається, однаково впізнав би її. Довгообраза білолиця з примруженими великими очима. 7. Якось на подвір’я, де зупинився Багіров із своїми бійцями, зайшов високий інтелігентної зовнішності дідуган з паличкою в руці у широкому кофейного кольору макінтоші*
