Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
I. 1. Рідний4 край? щиріш51 любити3 научав нас3 розлука'. (Леся Українка.) 2. Гори* наче линуть2 в небо52 чистим4, легким4 візерунком51. (Леся Українка.) 3. Вже53 міст* через Дінець4 давно53 прогуркотів?. (В. Сосюра.) 4. Для мене? радість1 інших4 як свої?. (В. Сосюра.) 5. Цей* хліб1, що1 світить2 на моїм4 столі5,2, поборюй мою4 печаль3 і7 втому3. (Д. Павличко.) 6. Ti1, Що1 творять2 добрей, мусять добрими буть2.;?0. Підсуха.) 7. Той1, хто1 вас обмине байдуже51, мабуть6, крем’ях3 у грудях52 нес^. (В. Симоненко.) 8. Дурний2, хто1, помилок лякаючись54, не сміє братись2 до діла3. (І. Франко.)
II. 1. Я1 той?, що1 греблР рвав?, а7 не сидів? у скелі52. (П* Воронько.) 2. Ми1 у грозах56 радісно51 зростали^, щоб7 у дні5і Uf сонячні4 прийти2.(В. Сосюра.) 3. Докласти треба2 руки3 Мозолясті4, щоб7 красувався2 вбогий4 переліг1 нечувано51 бага-тим4 урожаєм3. (М. Рильський.) 4. Це така4 невимовна4 радість5— бачити1 своє4 творінні, що1 збуджує2 в людин? прекрасне?. (О. Довженко.) 5. У всякому4 діл? ё свої4 майстри1
* своє4, так би мовите, натхнення1. (О. Гончар.) 6. В юності53 Ииг щедріш? на слова3, а7 тому54 Іноді53 здаємося F багатшР Діями5.— (І. Вільде.) 7. I7 в ноч? сил3 таких4 немае2, щоб7
181
сонце?* наше4 погасить2. (М. Рильський.) 8. Раз51 добром3 На гріте4 серце1 вік53 не прохолоне?. (Т. Шевченко.)
§ 98. Групи слів у реченні
Слова в реченні об’єднуються в смислово-граматичні групи; прості речення, групи підмета, присудка, додатка, означення, обставини. З членуванням слів на групи пов'язана постановка роз-ділових знаків.
1. Синтаксичний (підметово-присудковий) центр разом із залежними другорядними членами утворює просте речення. Напри-клад, речення: І скрізь, де генія сіяє слава, де світ новий підвівся із руїн, Франкові нашому — земний уклін! (M. Раль-ський.) — розпадається на три прості речення: 1. І скрізь... Франкові нашому — земний уклін! 2. ...де генія сіяє слава...
3. ...де світ новий підвівся із руїн...
2. Підмет разом із залежними другорядними членами утворює групу підмета, а присудок разом із залежними другорядними членами — групу присудка. Наприклад, у реченні: Молода уперше в небі ластівка ширяє (М. Рильський.) — група підмета: ластівка (яка?) молода; група присудка: ширяє (коли?) вперше (де?) в небі.
3. Другорядні члени разом із залежними від них іншими другорядними членами можуть утворювати групи додатка, означення, обставини. Наприклад, у реченні: На високій скелі ранньою добою кулею підбитий сокіл клекотав (О. Олесь.) — група обставини місця: на скелі (якій?) високій; група обставини часу: добою (якою?) ранньою; група означення: підбитий (чим?) кулею.
4. Щоб правильно визначити межі тої чи іншої групи слів, треба ставити питання від визначених членів речення, починаючи від підмета й присудка, до невизначених послідовно.
Наприклад, у складному реченні: Сині барви, якими пишалися гори ще вчора й позавчора, коли світило сонце, геть зблякли тепер (Є. Гуцало.) — визначаємо межі простих речень. До цього спочатку знаходимо синтаксичні (підметово-присудкові) центри: 1) барви зблякли, 2) гори пишалися; 3) сонце світило. Потім від кожного підмета й присудка ставимо питання до другорядних членів, доки можна: 1) барви (які?) сині; зблякли
(як?) геть; зблякли (коли 1) тепер; 2) гори — залежних слів немає; пишалися (чим?) якими (тобто барвами); пишалися (коли?) ще вчора й позавчора; 3) сонце — залежних слів немає; світило (коли?) коли.
Щоб у простому реченні: Троянди, гріючись на сонці неску* пім, нам серце радують відродженням своїм (М. Рильський.) визначити межі дієприслівникового звороту, ставимо від дієприслівника питання до залежних слів ланцюжком, доки можна: гріючись (як?) на сонці, на сонці (якому?) нес купім._____________
182
242*. Перепишіть подані складні речення. Поділіть Ix на прості і відділіть одне від одного комами.
1. Вставай хто живий в кого думка повстала година для праці Настала. (Леся Українка.) 2. Там де зорі імлисті мчить ракета
0 космічній імлі. (В. Сосюра.) 3. Небо вночі чисте і видно як падають зірки. (Є. Гуцало.) 4. В повітрі дощ і гречка пахне тепло демов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.) 5. Дрімає сад
1 гостро пахне м’ята. (В. Сосюра.) 6. Приємно коли яблуко про яке думали що кисле виявляється солодким. (О. Довженко.) 7. Було тихо і сонце мирно лежало на водяних галявинах. (О. Гончар.) g. Осінь стояла така гарна що жаль було засмічувати її пустим словом. (М. Стельмах.)
243*. Перепишіть подані прості речення. Визначте межі груп слів, у яких центральним є виділене слово, і відокремте їх з обох боків комами.
1. Ти пливеш моя країно мила до безмежних обріїв ясних. (ft. Рильський.)2. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленим маючи гіллям. (At. Рильський.) 3. Пасма гір чергуючись з долинами затаюють далечінь. (At. Коцюбинський.) 4. Скелі розкидані купами понад берегом під кручами далеко розсипаються в морі, j(f. Нечуй-Левицький.) 5. Верби схилившись над тихим Дінцем розчісують коси зелені. (В. Сосюра.) 6. Тільки з піснею друзі кохані я залишусь завжди молодим. (В. Сосюра.) 7. Любив їдучи на возі з лугу дивитися лежачи на зоряне небо. (О. Довженко.) 8. Восени перед відльотом у вирій тривожиться і табунами збирається птаство. (М. Стельмах.)
