Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому форму займенника треба узгоджувати з родом і числом іменника, замість якого цей займенник ужито: 1. Студентство виявляє дедалі більшу громадську активність. Воно об'єднується. Його цікавить політичне життя країни. 2. Студенти виявляють дедалі
100
Морфологія і правопис
більшу громадську активність. Вони об’єднуються. їх цікавить політичне життя країни.
Але не можна допускати, щоб займенник у реченні чи тексті співвідносився водночас із різними словами, як ось: І піснею сонце віта тракторист, що рідною лине землею. He зрозуміло, хто лине: пісня, сонце чи тракторист?
Правильно вжиті займенники, крім того, допомагають пов’язати речення між собою в тексті.
2. За значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів:
а) особові — вказують на особи: я, ми (перша особа), ти, ви (друга особа), він, вона, воно, вони (третя особа);
б) зворотний себе — вказує на ту особу, яка виконує дію;
в) присвійні — вказують на належність предмета першій особі: мій, наш; другій особі: твій, ваш; третій особі множини: їхній; особі, яка виконує дію: свій (на належність предмета третій особі однини вказують особові займенники в родовому відмінку: його, її);
г) вказівні — вказують на предмет: цей, той; на ознаку: такий; на кількість: стільки;
ґ) означальні: весь, всякий, кожний, інший, сам, самий;
д) питальні — являють собою запитання до іменника: хто? що?; до прикметника: який? чий?; до числівника: скільки? котрий?;
е) відносні — ті, що й питальні, але вживаються для приєднання підрядних речень до головних (Благословен же той, хто від грози не никне, і пісня, що летить до радісних небес.— В. Сосюра);
є) неозначені — утворюються від питальних за допомогою часток аби-, де-, -сь (пишуться разом) та хтозна-, казна-, бозна-, будь-, -небудь, невідь- (пишуться через дефіс): абиякий, дехто, щось, хтозна-скільки, казна-чий, бозна-що, будь-хто, котрий-небудь, невідь-скільки та ін.;
ж) заперечні — утворюються від питальних за допомогою частки ні- (пишеться разом): ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий.
3. У неозначених і заперечних займенниках, якщо в них між часткою і займенником є прийменник, усі частини пишуться окремо: в декого — де в кого, абиким — аби з ким, до будь-кого — будь до кого, про ніщо — ні про що, нікого — ні від кого.
Морфологія і правопис
IOl
§78. Відмінювання займенників
1. Частина займенників відмінюється, як прикметники, а саме: наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий (як прикметники твердої групи) та їхній (як прикметники м’якої групи): наш, нашого, нашому, нашим, наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим, нашими; їхній, їхнього, їхньому і т. д.
Займенники скільки і стільки відмінюються, як числівник два: скільки, скількох, скільком, скількома.
Інші займенники за особливостями відмінювання діляться на три групи: 1) я, ти, ми, ви, себе; 2) він, вона, воно, вони; 3) мій, твій, свій, чий, той, цей, весь, хто, що.
2. Особові займенники я, ти, ми, ви і зворотний себе відмінюються так:
Від- мін- ки Однина Зворотний Множина
1-а особа 2-а особа 1-а особа 2-а особа
Н. я ти — ми ви
Р. мене тебе себе нас вас
д. мені тобі собі нам вам
3. мене тебе себе нас вас
0. мною тобою собою нами вами
м. (на) мені тобі собі нас вас
3. Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в орудному відмінку початкового н:
Відмін- O д н и н а Множина
ки чоловічий і середній рід жіночий рід
Н. він, воно вона вони
Р. його, до нього її, до неї їх, до них
д. йому їй їм
3. його, про нього її, про неї їх, про них
0. ним нею ними
м. (на) ньому/нім ній них
102
Морфологія і правопис
4. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді і менше — у жіночому та в множині:
і Відмінки Чоловічий рід
У мій чий той цей весь
Р. мого чийого того цього всього
д. моєму чийому тому цьому всьому
3. Як у називному або родовому відмінку
°. моїм чиїм тим цим всім
І! М. її її (на) моєму/ моїм чийому/ чиїм тому/ тім цьому/ цім всьому/ всім
J1 . — ... j Відмінки Жіночий рід
н моя чия та ця вся
Ilp- моєї чиєї тієї/тої цієї всієї
І! д. моїй чиїй тій цій всій
!ІЗ. 1' мою чию ту цю всю
Ii 0. моєю чиєю тією/тою цією всією
М. (на) моїй чиїй тій цій всій
Відмінки Множина
Н. мої чиї ті ці всі
Р. моїх чиїх тих цих всіх
д. моїм чиїм тим цим всім
І 3. Як у називному або родовому відмінках
І! 0. моїми чиїми тими цими всіма
!; м. (на) моїх чиїх тих цих всіх
Займенники твій, свій відмінюються, як займенник мій. Займенники моє, чиє, те, це, все в середньому роді мають такі самі відмінкові форми, як і в чоловічому (за винятком лише називного й знахідного відмінків).
Займенники хто і що відмінюються, як той у чоловічому роді. Присудок після займенника хто стоїть в однині і в чоловічому роді: Всі, хто тільки міг, висипали з вагонів, вітаючи довгождану, рідну землю (О. Гончар). Присудок після питального займенника що стоїть в однині і в середньому роді (Що трапилося?), після відносного що —у будь-якому роді й чис-
