Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
У прикметниках буквений, казармений, формений вставний е з’являється між твірною основою й суфіксом -H-.
2. У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан (-ян-), буква н не подвоюється: дерев’яний, олов’яний, солом’яний, вітчизняний, весняний, горілчаний, дощаний, кожушаний, піщаний.
3. Велика група прикметників, що вказують на відношення предмета до дії, твориться за допомогою суфікса -льн-, який додається до основи неозначеної форми дієслова (частина дієслова без -ти): копіювати — копіювальний, освітлювати — освітлювальний, наступати — наступальний, навчати — навчальний, свердлити — свердлильний, живити — живильний, місити — місильний.
4. Відносні прикметники від іншомовних назв часто творяться за допомогою суфікса -ичн- (-ічн-): історія — історичний, циліндр — циліндричний, атлет — атлетичний, ідеологія — ідеологічний, хімія — хімічний, алгоритм — алгоритмічний.
5. Багато відносних прикметників твориться за допомогою суфікса -ов- та його варіанта -ев-: зимовий, лісовий, фірмовий, овочевий, полудневий.
У вживанні варіантів суфікса -ов- та -ев- має значення наголос:
а) якщо наголос падає на закінчення, завжди вживається варіант -ов-: нульовий, польовий, крайовий, бойовий, сторожовий, грошовий, ключовий;
б) якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шип-
Морфологія і правопис
87
лячих вживається варіант -ев-: травневий, емалевий, корене-вий, насіннєвий, стронцієвий, життєвий (але: життьовий), взуттєвий (але: взуттьовйй), грушевий, плюшевий, обручевий, борщевий (але: борщовий); після твердих вживається варіант -ов-: кварцовий, липовий, службовий.
§68. Творення прикметників від географічних назв
1. Прикметники від географічних назв творяться звичайно за допомогою суфікса -ськ-: Святошин — святошинський, Яготин — яготинський, Харків — харківський, Клавдієве — клавдіївський.
Причому, відповідно до правил, стаються такі зміни:
а) г, з, ж + ськ = зьк: Острог — острозький, Лейпциг — лейпцизький, Санкт-Петербург — санкт-петербурзький, Кавказ — кавказький, Запоріжжя — запорізький, Лютеж — лю-тезький;
б) к, ц, ч + ськ = цьк: Кременчук — кременчуцький, Хрещатик — хрещатицький, Вінниця — вінницький, Дарниця — дарницький, Кролевець — кролевецький, Гадяч — гадяцький, Новобіличі — новобілицький, Гринвіч — гринвіцький;
в) х, с, ш + ськ = ськ: Глеваха — глеваський, Карабах — карабаський, Одеса — одеський, Черкаси — черкаський, Золотоноша — золотоніський;
г) суфікс -к- випадає: П’ятихатки — п ’ятихатський, Py-санівка — русанівський, Бородянка — бородянський, Боярка — боярський; іноді випадає суфікс -ц-: Васютинці — васютин-ський, Капустинці — капустинський;
ґ) якщо відкритий склад з о, е стає закритим, то голосні
о, е чергуються з і: Гуляйполе — гуляйпільський, Лозове — ло-зівський, Берегове — берегівський, Жердове — жердівський, Мукачеве — мукачівський, Хмелеве — хмелівський; але в прикметниках, утворених від інших слов’янських назв, о, е зберігаються і в закритому складі: Ростов — ростовський, Іваново — івановський, Габрово — габровський, Ченстохова — ченстоховський, Сараєво — сараєвський, Воропаєво — воро-паєвський, Кричев — кричевський.
д) при збігу приголосних у твірній частині між ними може з’являтися вставний о або е: Москва — московський, Лубни — лубенський, Гречинці — гречинецький, Драбівці — дра-бовецький.
Перед суфіксом -ськ- м’який знак не пишеться: Оболонь — оболонський, Ірпінь — ірпінський, Прип'ять — прип’ятський,
88
Морфологія і правопис
Бершадь — бершадський; але після л м’який знак пишеться завжди: Поділ — подільський, Ворзель — ворзельський, Трипілля — трипільський, Сімферополь — сімферопольський.
2. Іноді, щоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса -ськ- недостатньо. Тоді використовують складні суфікси:
а) -івськ- додається переважно до назв, що мають форму множини: Вишняки — вишняківський, Москаленки — моска-ленківський, Семипілки — семипілківський, Півні — півнів-ський, Загальці — загальцівський, Турбаї — турбаївський;
б) -анськ- додається до деяких назв на -а: Биківня — би-ківнянський, Рогізна — рогізнянський, Рудня — руднянський, Будища — будищанський, Ружа — ружанський, Залуччя — за-лучанський;
в) -енськ- додається до багатьох назв на -е: Рівне — рівненськийу Красне — красненський, Підлісне — підліснен-ський, Ставище — ставищенський; Городище — городищем-ський;
г) -инськ- іноді додається до іншомовних назв: Ялта — ялтинський, Баку — бакинський, Караганда — карагандинський, Аляска — аляскинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Амудар ’я — амудар Інський.
3. Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться теж через дефіс: Пуща-Водиця — пуща-водицький, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбин-ський, Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Bima-Поштова — віта-поштовий, Київ-Товарний — київ-товарний, Нью-Йорк — нью-йоркський, Ла-Манш — ла-маншський.
Прикметники, утворені від географічних назв, що складаються з прикметника та іменника, пишуться разом: Біла Церква — білоцерківський, Гостра Могила — гостромогиль-ський, Вітряні Гори — вітряногірський, Західна Європа — західноєвропейський.