Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Морфологія і правопис
103
лі: Біля зборні товпились ті, що надійшли пізніше, і пхались у двері (М. Коцюбинський).
ДІЄСЛОВО
§79. Загальне поняття про дієслово та дієслівні форми
1. Дієслово називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?
У систему дієслова входять такі форми (дієслівні утворення):
а) неозначена форма (інфінітив): працювати, написати, розвиднятися;
б) способові форми (у дійсному, умовному й наказовому способах): працюю, напишуть, розвиднилося, працював би, написали б, працюй, напишіть;
в) дієприкметник; працюючий, написаний, забутий;
г) безособова форма на -но, -то: написано, зроблено, забуто;
ґ) дієприслівник: працюючи, написавши, зробивши.
2. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінна або незмінна і виступає тим чи іншим членом речення.
Форма дієслова На яке питання відповідає Як змінюється Яким членом речення виступає
1. Неозначена що робити? що зробити? незмінна форма будь-яким
2. Способові що роблю? що робив? що буду робити? що робив би? що роби? тощо за способами, часами, особами або родами, числами присудком
3. Дієприкметник який? за відмінками, родами й числами означенням, присудком
4. Форма на -но, -то що зроблено? незмінна форма присудком І
5. Дієприслівник що роблячи? що зробивши? незмінна форма обставиною j
3. Усі дієслівні форми мають доконаний або недокона-ний вид, є перехідними чи неперехідними. У них розрізняємо, крім того, дві основи: основу інфінітива і основу теперішнього часу.
104
Морфологія і правопис
§80. Види дієслова
Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою розрізняють два види дієслова: доконаний і недоконаний.
1. Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії і відповідають на питання щ о зробити?
Наприклад, дієслова заговорити, вилетів, рушимо, заспівавши вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетів, напишемо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; моргнув, гукнете, допоможуть, ударивши — на одноразовість дії. Це дієслова доконаного виду.
2. Дієслова недоконаного виду не вказують ні на початок, ні на кінець дії або ж означають повторювану дію і відповідають на питання що робити?
Наприклад, дієслова говорити, гуркочуть, летів, пишемо, розглядуваний, співаючий, сидячи не вказують ні на початок, ні на кінець дії; стукати, моргав, гукаєте, відвідуючи, ударяючи — вказують на повторюваність дії. Це дієслова недоконаного виду.
3. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:
а) додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити, дружити — подружити, вабити — привабити, ростити — виростити;
б) додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — повторити, допомагати — допомогти, грюкати — грюкнути, кінчати — кінчити, лишати — лишити;
в) чергуванням звуків у корені: збирати — зібрати, надсилати — надіслати;
г) зміною наголосу: розкидати — розкидати, скликати — скликати, вслухатися — вслухатися;
ґ) від інших коренів: брати — взяти, ловити — упіймати, заходити — зайти.
§81. Перехщні й неперехідні дієслова
Дієслова можуть означати дію, яка переходить або не переходить на інший предмет. Залежно від того вони поділяються на перехідні й неперехідні.
Морфологія і правопис
105
1. Після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: зустрічати (кого? що?) друзів, кладуть (кого? що?) асфальт, розглянувши (кого?що?) план, готуючи (кого?що?) питання, виконано (кого? що?) роботу.
Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і в родовому відмінку без прийменника:
а) якщо перед дієсловом є заперечна частка не: розроблено (кого? що?) заходи — не розроблено (кого? чого?) заходів, проклали (кого? що?) кабель — не проклали (кого? чого?) кабелю, посадили дерева — не посадили дерев;
б) якщо дія переходить не на весь предмет, а тільки на його частину: принеси сіль (усю) — принеси солі (частину), розвантажити цукор — купив цукру.
2. Дієслова, які не мають при собі такого додатка, належать до неперехідних: іти, працювати, дякувати (кому?), зустрічатися, турбуватися, ходити.
3. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними. Наприклад, у словосполученнях малює картину, вишиває рушник, співає пісню, пише листа усі дієслова перехідні (бо мають при собі додатки в знахідному відмінку без прийменника). А в реченні: Петрусь уже гарно малює й пише, а Наталя не гірше від нього співає та вишиває — ті самі дієслова неперехідні (бо не мають при собі відповідних додатків і не потребують їх).
§82. Дві основи дієслова
Усі дієслівні форми творяться від двох основ: 1) основи інфінітива; 2) основи теперішнього часу.
1. Основу інфінітива визначають, відкинувши від неозначеної форми дієслова суфікс -ти, -сти: працюва(ти), говорити), бра(ти), жи(ти), чу(ти), мог(ти), розцві(сти), опа(сти), але: нес(ти), рос(ти).
