Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
В сучасній українській мові категорія минулого часу дієслів твориться від інфінітивної основи суфіксами -л- та -в (фонет. у), що походить з -л-. Незалежно від якості кінцевого звука інфінітивної основи суфікс -л- завжди зберігається у минулому часі дієслів жіночого і середнього роду та в множині: нес-ти — несла, несло, несли; ходи-ти — ходила, ходило, ходили. У чоловічому роді суфікс -в зберігається тільки після основи на голосний (ходив, читав, жив, знав), після приголосної основи він втрачений (біг, віз, ніс, пік).
При творенні категорії минулого часу спостерігаються такі особливості:
1. Ненаголошений суфікс -ну- інфінітивної основи в минулому часі може зникати: мерзнути — мерз, мерзла; сохнути — сох, сохла; тиснути — тис, тисла; охлянути — охляв, охляла. Проте від більшості таких основ можливі і паралельні форми: мерз — мерзнув, сох — сохнув, тис — тиснув, зів'яв — зів'янув, пожовк — пожовкнув.
Коли наголос падає на суфікс -ну-, то у всіх формах минулого часу цей суфікс зберігається: повернути — повернув, повернула. Зберігається суфікс -ну- і тоді, коли дієслово має значення одноразовості чи раптовості дії: крикнути—крикнув, крикнула; ойкнути — ойкнув, ойкнула; моргнути — моргнув, моргнула.
2. Від інфінітивних основ на с (з колишніх т і д) форми минулого часу творяться без цього приголосного: брести,вести, красти, мести (з колишнього бредти, ведти, крадти, метти; порівн.: бреду, веду, краду, мету) — брів, брела, вів, вела, крав, крала, мів, мела. Пояснюється це тим, що в давньоруській мові сполучення приголосних дл і тл спростилися в л: ведла вела, ведлъ->велъ вів; плетла -> плела, плетлъ-> плель->плів. У інших дієслівних формах умов для такого спрощення не було, тому в них д і т збереглися (веду, плету); в інфінітиві вони ще раніше перед суфіксом ти замінилися на с (бредти-+ брести, плетти-+плести).
Давноминулий час
Форми давноминулого часу в українській мові аналітичні. Вони творяться від форм минулого часу відмінюваного дієслова, що виражає лексичне значення, і форм минулого часу допоміжного дієслова бути, які мають граматичне значення: був ходив,
365^ була ходила, було ходило, були ходили. Напр.: Зяов узялися за лопати всі чорнороби, цо в^ора була зовсім покинули цей котлован (Бат). Ви якось писали, ^o добре б*/ло б до третьої книжки додати автобіографічну замітку, і я був пристав на це (Коцюб.).
Давноминулий час може вживатися і з допоміжним дієсловом бути у формі середнього роду при відмінюваному дієслові всіх родів однини і у множині, напр.: Раніше вона було заходила до нас, а тепер щось її не видно. Сергій почав було щось швидко розповідати, але потім замовк.
Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою -вісти
Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою -вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. їх об'єднують в окрему групу, яку іноді називають архаїчною групою дієслів.
Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:
В сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживається звичайно лише одна форма є (я, ти, він є: ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Т.). Десь там за югою, за снігами єсть гора, занурена в туман (Дорошко).
У художній літературі з стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічная ти ж наша сило,— славна бо ecu (Т.). Ви — месники тепер за них, ви месники есте (Б.).
Дієслово їсти у теперішньому часі і утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з'їсти) у майбутньому часі відмінюються так:
Однина
Множина
1-а ос. єсмь
2-а ос. єси
3-я ос. єсть
єсьмо
єсте
суть
Однина
Множина
1-а ос. їм, з'їм
2-а ос. їси, з'їси
3-я ос. їсть, з'їсть
їмо, з їмо їсте, з'їсте їдять у з'їдять
366^ Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, лода-та, продати тощо, та дієслова, утворені від основи -вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони -в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.
Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти
Однина
1-а ос. дам, розповім
2-а ос. даси, розповіси
3-я ос. дасть, розповість
Множина
даліо, розповімо дасте, розповісте дадуть, розповідять
Вживання категорії часу
З формального погляду категорія теперішнього і майбутнього часу в сучасній українській мові різко відмінна від категорії минулого часу і протиставляється їй. Дієслова в теперішньому і майбутньому часі граматично оформляються особовими закінченнями, а в минулому — родовими закінченнями і спеціальними суфіксами.
Щодо значення і вживання ці категорії також відмінні. Граматичне значення минулого часу окреслено найчіткіше, тому він дуже рідко може виступати в значенні іншого часу. Форми ж теперішнього і майбутнього часу, навпаки, в живій мові досить, часто вживаються в функції інших часів, отже, їх граматичне значення окреслено не так чітко, як значення форм минулого, часу.
