Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
До непродуктивних класів належить обмежена кількість дієслів, значно менша, ніж до продуктивних. Однак система творення їх форм має багато специфічних рис. У сучасній українській мові непродуктивні дієслова також об'єднуються у п'ять основних класів.
До першого непродуктивного класу належать дієслова з непохідною основою інфінітива і теперішнього часу. Серед них розрізняються такі групи:
1) дієслова з основою на приголосний, що не змінюється в особових формах (везти — везуть, нести — несуть, скребти — скребуть, повзти — повзуть);
2) дієслова з основою на приголосний, що чергується з іншими приголосними в особових формах (могти — можуть, бігти — біжать, берегти — бережуть, стригти — стрижуть, текти — течуть, пекти — печуть);
3) дієслова з інфінітивною основою на а (з колишнього ?), який чергується з приголосним н або м в основі теперішнього часу (жати — жнуть, жати — жмуть, взяти — візьмуть, почати — почнуть);
4) дієслова, в основі яких відбувається чергування голосних (молоти — мелють у боротися — борються, вмерти — умруть у терти — труть).
До другого непродуктивного класу належать дієслова з інфінітивною основою на голосний і непохідною основою теперішнього часу на приголосний. У цьому класі розрізняються такі групи:
1) дієслова з інфінітивною основою на -а- (суфікс) без голосного в корені (брати — беруть у рвати — рвутЬу ткати — тчуть);
2) дієслова з інфінітивною основою на -а- (суфікс) з голосним у складі кореня (лизати — лижуть, мазати — мажуть, писати — пишуть у плакати — плачуть);
3) дієслова з інфінітивною основою на і (що походить з давнього *), а після j та шиплячих на а (горіти — горять, летіти — летятьу терпіти — терплятЬу мовчати — мовчать, стояти — стоять);
4) дієслова з інфінітивною основою на ja (віяти — віютьу діяти — діютЬу мріяти — мріютЬу сіяти — сіють);
5) дієслова з інфінітивною основою на ва і основою теперішнього часу на j (давати — дають, відставати — відстають, удавати — удають).
До третього непродуктивного класу належать дієслова з основами інфінітива і теперішнього часу на суфікс -ну- (-н-)у який втрачається в формах минулого часу: звикнути —
376^ звикнуть — звик, мерзнути — мерзнуть — мерз, осліпнути — осліпнуть — осліп, сохнути — сохнуть — сох.
До четвертого непродуктивного класу належать дієслова з непохідною односкладовою основою в інфінітиві на п або і та з основою в теперішньому часі на j. Серед них розрізняються такі групи:
1) дієслова з інфінітивною основою на п і основою теперішнього часу на j після твердого приголосного в сучасній українській мові: бити — б'ють (фонет. б/г/т'^), пити — п'ють, вити — в'ють. До цієї групи належить і дієслово лити, в якому в основі теперішнього часу j асимілювався звуком л, що зберіг свою м'яку вимову (лити — ллють — фонет. л'ут');
2) дієслова з основою інфінітива на голосний а, який зберігається перед j в основі теперішнього часу (вити — виють, мити — миють у рити — риють, шити — шиють);
3) дієслова з інфінітивною основою на і (спіти — спіють) ~ До п'ятого непродуктивного класу належать дієслова з інфінітивною основою на голосний і основою теперішнього часу на в, My н: жити— живуть, дути — дмуть, надіти — надінуть.
Крім того, в українській мові існують окремі дієслова непродуктивного типу з специфічними морфологічними ознаками, ща не дають можливості віднести їх до будь-якого з перелічених непродуктивних класів, напр.: хотіти — хочуть, іти—ідутьг їхати — їдуть і деякі інші.
§ 141. Творення дієслів
У залежності від словотворчої основи в сучасній українській мові розрізняється два типи творення дієслів: відіменний, тобто творення їх від основ іменників, прикметників і числівників, та віддієслівний. Від інших частин мови (займенників,, вигуків) дієслова творяться дуже рідко.
Відіменне творення дієслів
Від іменників та прикметників дієслова творяться засобами суфіксації. В цій функції використовуються такі суфікси:
-а (ти) — за його допомогою творяться неперехідні дієслова і лише зрідка від деяких іменників — перехідні: обід — обідати, світ — світати, стогін — стогнати, вечеря — вечеряти, кашель — кашляти, сідло — сідлати; ліпший — ліпшати, менший — меншати, дрібніший — дрібнішати, дужчий — дужчати, міцніший — міцнішати, кращий — кращати, більший — більшати. За допомогою суфікса -а- творяться дієслова від іменників та від прикмет-никових основ вищого ступеня;
377^ -и (ти) — цим суфіксом творяться перехідні дієслова: коса — косити, барабан — барабанити, верх — вершити, суд — судити, гш'в — гнівити, дріб — дробити, золото — золотити, ал& — солити, т'т — світити, лшр — мирити, білий — білити, зелений — зеленити, бадьорий — бадьорити, ліолодий — молодити, старий— старити.
У сполученні з префіксом без- невелика група дієслів з суфіксом -а-, як і з суфіксом виражає процес позбавлення когось або чогось тієї ознаки, яку називають іменник і прикметник, що від них утворене дієслово: безчестити. А в сполученні із складним префіксом обез- дієслова означають охоплення предмета дією, що виражає позбавлення його якоїсь ознаки: обеззброїти, обезводнити. У такій функції виступає і префікс зяє-: знесилити, знешкодити;
