Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Спеціальної форми третьої особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати її значення, то використовується описова форма, яка твориться від дієслів теперішнього та майбутнього простого часу в третій особі однини й множини за допомогою частки хай (нехай). Напр.: Хай буйно родиться пшениця, щоб кожен був за неї рад, усяка хай росте пашниця, та щоб її не вибив град (Павл.). Нехай щастя зазнає людина, як розквітне в ній творче усе. Нехай кожна у світі країна в справу дружби й своє принесе (Т.). Хай живуть наші прикордонникиІ
373^ Вживання форм одного способу в значенні іншого
В українській мові форми одного способу іноді можуть вживатися в значенні іншого.
а) Умовний спосіб може вживатися в значенні наказового. Так висловлюються, коли хочуть пом'якшити тон наказу або виражають прохання, побажання, пораду тощо: Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (Коцюб.).
б) Якщо є потреба підсилити наказ, виразити його в категоричній формі або висловити заклик до чогось, тоді дуже часто вживають інфінітив: Раптом ранило їй в руку... Пересилюючи муку, крикнула: — Не відступать! (Т.).
в) У значенні наказового способу може виступати також і дійсний спосіб у формі другої особи теперішнього часу або майбутнього доконаного виду: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (Коцюб.).
г) Форми наказового способу можуть вживатися у значенні умовного: Прийди я сюди вчасно, нічого б цього не було. Дай він Петрові чітке завдання, той би ніколи не відмовився.
д) Наказовий спосіб може мати значення дійсного способу. Його вживають тоді, коли бажають виразити доконану дію минулого часу, що відбулася несподівано, часто навіть протилежну тій, на яку чекали: Невкипілий на те тільки чвиркнув крізь зуби. Тоді з лави старий Муха і порадь,— що там морочитись, зв'язати його на цю ніч і край (Гол.).
§ 140. Класи дієслів української мови Поняття про дієслівні класи
Основа інфінітива і основа теперішнього часу дієслова взаємно залежні і співвідносні. В різних групах дієслів ця залежність між ними неоднакова. Наприклад, в одних дієсловах інфінітивна основа на а співвідносна з основою теперішнього часу на J (сп'іва-ти — cn'ieaj-ym'), в інших інфінітивна основа на і співвідносна з основою теперішнього часу на j (мл'і-ти— мл'і\-ут'), ще в інших — інфінітивна основа на а співвідносна з основою теперішнього часу на приголосний (жй-ти — жн-у) і т. д.
В залежності від співвідношення основ при творенні різних дієслівних форм всі дієслова діляться на декілька груп, або класів. До одного класу належать дієслова з однаковою співвідносністю інфінітивної основи з основою теперішнього часу при творенні всіх дієслівних форм.
374^ Класи дієслів поділяються на продуктивні і непродуктивні. Продуктивними вважаються такі класи, які в процесі розвитку мови активно поповнюються новими словами, а непродуктивними — ті, що вже новими словами не поповнюються, тобто такі, які вже не можуть бути зразком для творення нових дієслів.
Продуктивні класи дієслів
Переважна більшість дієслів сучасної української мови належить до п'яти продуктивних класів.
Перший продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на а і основою теперішнього часу на J після а: знати — знають (фонет. зна}ут'), літати — літають, читати — читають, вітати — вітають, замітати — замітають, загрібати — загрібають, висівати — висівають.
Другий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на і і основою теперішнього часу на j після /: біліти—біліють (фонет. o'U'ijym'), чорніти — чорніють, червоніти — червоніють, гріти — гріють, володіти — володіють, тліти — тліють, уміти — уміють, марніти — марніють.
Третій продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на -ну- (суфікс), що зберігається в минулому часі, і основою теперішнього часу на н: в'янути — в'янув — в'януть, крикнути — крикнув — крикнуть, майнути — майнуть, минути — минуть, махнути — махнуть, сіпнути — сіпнуть, штовхнути — штовхнуть.
До цього ж класу належать і дієслова з суфіксом -ону-: садонути — садонуть, сіпонути — сіпонуть, трусонути — трусонуть.
Четвертий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на -ува- (-юва-) і основою теперішнього часу на -уй- (-юй-) — фонет. yj, jyj: годувати — годують (фонет. годуіут'), кувати — кують, купувати — купують, клювати — клюють, диктувати — диктують, мандрувати — мандрують, малювати — малюють, електрифікувати — електрифікують, яровизувати — яровизують.
У більшості дієслів четвертого класу -ува- (-юва-) є суфіксом, але в кількох із них це звукосполучення суфікса не становить (блювати, жувати, кувати, клювати, плювати, скувати).
П'я тий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на a (Y) і основою теперішнього часу на приголосний перед закінченням третьої особи множини -а/тіб (-ять): вчити — вчать, водити — водять, носити — носять, косити — косять, ловити — ловлять, любити — люблять, топити — топлять, гноїти — гноять, доїти — доять.
375^ Непродуктивні класи дієслів
