Основы расчета, проектирования и эксплуатации технологического оборудования - Максимов В.Г.
Скачать (прямая ссылка):
Будова канав залежить вГд конструкцГ! автомобГля, технологГчного обладнання i призначення постГв, довжина канави повинна бути не менше до-вжини автомобГля.
Глибина канави з урахуванням дорожнього просвГту автомобГля повинна бути для легкових автомобшв 1,4______1,5 м, а для вантажних 1,2____1,3 м.
Ширина вузьких канав не бГльше за 0,9 м при залГзобетонних ребордах i 1,1 м при металГчних. Вузью канави при простота пристрою е найбшьш ушвер-сальними, тобто придатнГ для всГх типГв автомобГлГв (крГм малолГтражних). БГчш канави виконуються глибиною не бГльше за 0,8...0,9 м при шириш не менше за 0,6 м.
Канави повиннГ мати вхвд зГ ступГнчастими сходами, що розташову-ються за межами робочо! зони канави. Для безпечного за!зду автомобшв канави збоку огороджуються направляючими ребордами, а з торця (з боку за!зду) ввдбшником, що вирГвнюе напрям колю. Реборди можуть бути ме-талевГ i залГзобетоннГ висотою не бГльше за 15 см. Для фГкса-цГ! юнцевого положення автомобГля при повздовжньому його перемГщеннГ вздовж тупи-ково! канави з боку ввдкрито! транше! роблять упори. ПаралельнГ вузью канави сполучаються ввдкритою траншеею або тунелем. Ширина транше! (ту-нелю) може бути 1_2 м, глибина до 2 м. Транше! захищають поручнями, а через канави зГ сторони транше! (за межами робочо! довжини) встановлю-ють перехщш мютки. Транше! (тунелГ) повиннГ мати не менше одного вихо-ду на 2..3 канави.
Широю канави довше автомобГля, що обслуговуеться, на 1..1,2 м при шириш 1,4..3,0 м. Для роботи збоку передбачаються трапи (гратки), що зш-маються. Широю канави забезпечують бГльшу зручшсть при роботах знизу, чим вузью, оскГльки пГд автомобГлем е велика вГльна зона, зручна для роз-мГщення технологГчного обладнання, Гнструмента, запасних частин, що забезпечуе вГльний маневр працюючих знизу робГтниюв.
Широю канави з колГйним мостом дозволяють обслуговувати тГльки тГ автомобГлГ (групу автомобГлГв), якГ мають ширину колГ!, що приблизно дорь внюе колГ! моста.
БГльш унГверсальнГ широкГ канави з вивГшенням автомобГля. ВивГшуючГ вГзки пГд переднГй i заднГй мости перемщуються вздовж канави по рейках.
У шшах стГн канав (вузьких, широких) встановлюють низьковольтш (до 42 В) свГгальники. У нГшах сухих, облицьованих плиткою канав допу-скаеться установка люмшесцентних свГтильникГв з напругою 220 В. При цьому досягаеться помГтна економГя електроенергГ!. Канави повиннГ венти-люватися i обГгрГватися припливом теплого повГтря, яке мае температуру 16_25 0С, що подаеться в юлькосп не менше за 200 м3/год на кожний метр
55
довжини канави (при швидкосл 2,0_2,5 м/с), i пГдлоги, що направляеться шд кутом 450 до площини шдлоги.
Для видалення вГдпрацьованих газГв канави повинш мати спецГальнГ витяжнГ пристро!.
Залежно вГд призначення канави обладнуються пГдГймальним присто-суванням (канавними шдйомниками), пересувними воронками для зливу ввдпрацьованого масла i пристосуванням для заправляння мастилами, водою i повГтрям.
Основна перевага канав полягае в !хнш ушверсальносп, можливостГ одночасного провадження робгт знизу i зверху. До числа недолтв можна вГднести слабке природне освГтлення автомобГля знизу, незручнГсть робгт з деякими агрегатами i мехашзмами автомобГля.
ШирокГ канави вГдносно складш в облаштуваннГ. Площа для широких канав потрГбна значно бГльша, шж для будь-якого Гншого оглядового пристрою. 1стотним недолГком канав всГх типГв е те, що вони не дозволяють проводити швидку i вгльну перепланГровку виробничого примГщення без великих витрат часу i коштГв.
Естакади являють собою металевГ, залГзобетоннГ i дерев'янГ колГйнГ мости, розташоваш вище за рГвень шдлоги на 0,7__1,4 м, з рампами, що мають
схил 20_25 %, для в1'зду i з'Ъду автомобГля. Естакади можуть бути про!зднГ i тупиковГ, стацюнарш i пересувнГ.
Для одночасного провадження робгт знизу, зверху i збоку автомобГля, а також для скорочення площГ нашвестакади роблять висотою не бгльше
0,8 м, з неглибокою оглядовою канавою шд нею.
ПГдйомники платформного типу (ширина направляючих платформ пгдйомника досягае 700_800 мм) випускаються 4-стояковГ з електро-гГдравлГчним або електромехашчним приводом. Використовуються такГ пГдйомники часлше за все на дгльнищ мащення, в зонГ технГчного обслуговування i ремонту. Для розширення обсягу робгт, що проводяться, пГдйомники додатково комплектуються допомГжним обладнанням (балконами, домкратами та ш.).
Мастильно-заправне обладнання
Обладнання, що описуеться в цьому роздш, призначено для забезпе-чення виконання робгт щодо заправляння маслом двигушв, коробок передач, мослв, стернових мехашзмГв, збору вГдпрацьованих масел, змащення через прес-маслянки окремих вузлГв пластичними мастилами, заправляння систем охолоджування i гальмових систем робочими рвдинами, перевГрки тиску по-вгтря в шинах i накачки шин. Вказане обладнання може бути переносним, пересувним i стацГонарним, а за видом приводу - з ручним приводом, пневмоприводом i електроприводом.
56
Основними тенденщями розвитку ще!' групи обладнання е створення як комплексних центрашзованих мастильно-заправних установок для забез-печення усього необхгдного асортименту експлуатацГйних матерГалГв для змащення i заправляння автомобГлГв, так i бГльшого асортименту окремих установок для рГзного застосування, пГдвищення зручносл використання, надГйностГ роботи, експлуатацшно!' економГчностГ.
