Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
а) означальні (атрибутивні) — залежне слово вказує на ознаку предмета: осінній день, київські вулиці;
б) додаткові (об’єктні) — залежне слово називає предмет, на який спрямована дія або ознака: малювати картину, дивитися на людей, ласий до меду;
в) обставинні (адвербіальні) — залежне слово називає різні обставини: повернутися пізно, навчатися в університеті.
4. Між словами в підрядних словосполученнях можливі три типи зв’язку: узгодження, керування і прилягання.
При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного.
Наприклад, у словосполученні рідна земля залежне слово рідна стоїть у тому ж називному відмінку, жіночому роді й однині, що й головне слово земля. Змінимо форму головного слова на землею, відразу треба міняти й форму залежного слова — рідною. Так само й у словосполученні ти думаєш залежне слово думаєш стоїть у другій особі однини, як і головне ти. Змінимо ти на займенник третьої особи множини вони, доведеться змінити й форму залежного слова на думають.
При керуванні залежне слово завжди стоїть у певному непрямому відмінку (з прийменником або без нього) незалежно від форми головного слова.
Наприклад, у словосполученні любити Вітчизну залежне слово Вітчизну стоїть у знахідному відмінку. Як би ми не змінювали форму головного слова — люблю, любимо, люблять, любитимуть і т. д., від цього відмінок залежного слова
150
Синтаксис і пунктуація
(Вітчизну) не зміниться. У словосполученні любов до людей залежне слово до людей стоїть у родовому відмінку з прийменником, і як би ми не змінювали форму головного слова
— любові, з любов ’ю, про любов і т. д.— залежне так і стоятиме в цьому самому відмінку з прийменником.
При приляганні залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова). До головного воно приєднується лише за змістом.
Наприклад, у словосполученнях прибув удосвіта, глибоко стурбований, дуже показовий залежні слова виражені прислівниками удосвіта, глибоко, дуже; розмовляємо йдучи — дієприслівником йдучи; приїхали перевіряти — неозначеною формою дієслова перевіряти. Ці слова не мають ні роду, ні числа, ні відмінка, ні часу, ні особи. Отже, граматично вони ніяк не можуть пристосовуватися до головного слова.
§124. Побудова і вживання словосполучень
1. У побудові словосполучень, особливо з підрядним зв’язком керування, найвиразніше проявляється специфіка мови. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не «дякую вас»), розмовляю українською мовою (а не «розмовляю на українській мові»), згідно з законом (а не «згідно закону») тощо. Тому, будуючи речення, треба насамперед правильно поєднувати слова в словосполучення.
Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема й таких словосполучень з підрядним зв’язком керування:
пробачте мені (а не «мене»)
мені болить (а не «мене»)
дотримати слова (а не «слово»)
оволодіти ситуацією (а не «ситуацію»)
опанувати професію (а не «професією»)
учитися ремесла (а не «ремеслу»)
ігнорувати попередження (а не «попередженням»)
завдати шкоди (а не «шкоду»)
зазнати невдачі (а не «невдачу»)
зрадити принципи (а не «принципам»)
називати на ім я (а не «по імені»)
звернутися за адресою (а не «по адресі»)
відправити поштою (а не «по пошті»)
прийшов у справі (а не «по справі»)
комісія для складання (а не «по складанню»)
Синтаксис і пунктуація
151
заходи щодо поліпшення (а не «по поліпшенню») сталося через недбальство (а не «із-за недбальства») один раз на місяць (а не «в місяць») ввести до складу (а не «в склад») радіти з успіхів (а не «успіхам»)
2. Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде порівняння, обов’язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж: тяжчий від олова ( а не«тяжчий олова»); дорожчий за золото (а не «дорожчий золота»); сильніший, ніж страх (а не «сильніший страху»).
3. Після прикметників типу багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет.
4. При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини, а не в родовому однини: два дні, три місяці, чотири роки. І навпаки, при числівнику півтора іменник стоїть у родовому відмінку однини, а не в називному множини: півтора дня, півтора місяця, півтора року.
5. Після прийменника по іменник вживається в місцевому відмінку, а не в давальному: зв'язати по руках і ногах (а не «по рукам і ногам»), орієнтуватися по зірках (а не «по зіркам»).
6. Синтаксичні словосполучення не є застиглими, стандартними. У багатьох випадках можлива синонімічна вза-ємозаміна їх. Наприклад, однакове чи майже однакове лексичне значення мають пари словосполучень: книжкова шафа — шафа для книжок, орендна плата — плата за оренду, роздрібний продаж — продаж у роздріб, міські вулиці — вулиці міста, після впорядкування території — впорядкувавши територію, учитель й учні — учитель з учнями, роботу виконано — робота виконана.
Іноді словосполучення можна замінити одним словом і навпаки: книжкова крамниця — книгарня, дощана огорожа — паркан, край лісу — узлісся, брати в борг — позичати, відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися, стати сірим — посіріти, кожного дня — щодня, батько й мати — батьки.
