Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
б) заперечні — вживаються в заперечних реченнях або замінюють їх: не, ні, ані; наприклад: Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (М. Коцюбинський);
в) питальні — вживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за, га, та ну; наприклад: Чи є кращі в життю літа та над молодії? (Леся Українка). Невже історія нас так нічого й не навчила?;
г) спонукальні — надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, просьби, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но; наприклад: Бодай кати їх постинали, отих царів, катів людських! (Т. Шевченко). Так годі спать! виходьте на дорогу (П. Тичина). А підійди-но сюди! (Ю. Збанацький);
г) окличні — вживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й; наприклад: Що за година гарна настала! Hy й день!
4. Приєднувальні частки вказують на певний зв’язок між висловлюваннями: теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то (за своїм значенням вони наближаються до сполучників); наприклад: Тож як мудрості доходиш,— хочеться і жить і жить! (П. Тичина). Зайди у лютому чи квітні, то хліб і сіль завжди навпіл (А. Малишко).
5. Словотворчі й формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення: абихто — аби з ким, ніщо — ні в чому, щодня — що другого дня, будь-який — будь до якого, коли-небудь, знав би, хай подумає, чийсь — чийогось, вчитися — вчишся.
До словотворчих належать частки аби-, де-, -сь, казна-, хтозна-, будь-, небудь-, ні-, що-: абищо, дехто, якийсь, казна-звідки, хтозна-куди, будь-де, коли-небудь, ніякий, щороку.
142
Морфологія і правопис
До формотворчих належать частки би, б (за їх допомогою утворюється умовний спосіб: сказав би, зраділа б); хай, нехай (за їх допомогою утворюється наказовий спосіб: хай скаже, нехай прийдуть); -ся (за її допомогою утворюються зворотні дієслова: вмиваюся, тривожаться).
§118. Написання часток
Частки з іншими словами в реченні пишуться по-різному: найчастіше — окремо, рідше — через дефіс або разом.
1. Окремо від інших слів пишеться переважна більшість часток: зробив би, принеси ж, адже ж, як же бути, ось як, он куди, тільки так.
Проте в складі сполучників та інших часток вони не виділяються як частки і пишуться разом: адже, отже, аякже, таж, тож, отож, атож, теж, авжеж, щоб, якби, мовби, немовби, ніби, неначеб, неначебто, немовбито, нібито, тобто, цебто; але окремо: коли б, коли б то, хоч би, але ж, бо ж, або ж, адже ж, отже ж.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
2. Через дефіс пишуться частки -бо, -но, підсилювально-видільні -то, -от, -таки, словотворчі хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь, невідь-, іншомовна екс-: слухай-бо, принеси-но, який-бо ти, тільки-но, якби-то, тому-то, отак-то, все-таки, зробив-таки, хтозна-коли, казна-хто, будь-який, скіль-ки-небудь, невідь-звідки, екс-чемпіон, екс-президент.
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою і словом є інше слово: хтозна-хто — хтозна з ким, будь-що — будь про що; принеси ж бо, якби ж то, все ж таки;
б) якщо частка таки стоїть перед словом, яке вона підсилює: таки зробив, таки моя правда (але: моя-таки правда).
3. Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ні-, ані-, чи-, як-, чим-, що- з будь-якою частиною мови: абиякий, дехто, колись, ніщо, нізвідки, аніскільки, анітрохи, чималий, якнайкраще, якраз, чимдалі, чимскоріше, щоправда, щодуху, щоразу, щороку, щодо.
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою й словом є інше слово: абихто — аби до кого, дещо — де про що, ніхто — ні з ким, щогодини —
Морфологія і правопис
143
що дві години, щодня — що другого дня, щодень — що не день, щодо — що ж до;
б) якщо частка що стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що, хіба що, ледве що.
4. Крім того, слід мати на увазі, що є три різні частки то:
а) вказівна — пишеться окремо: Народна пісня — то ж вона усій землі окраса (М. Рильський);
б) підсилювальна — пишеться, як правило, через дефіс: Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на журбу зверне (Т. Шевченко);
в) словотворча — пишеться разом: Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).
5. Про написання частки не з різними частинами мови див.:
а) з іменниками — параграф 63;
б) з прикметниками — параграф 72;
в) з різними формами дієслова — параграф 102;
г) з прислівниками — параграф 109.
З числівниками, займенниками, прийменниками, сполучниками, вигуками частка не пишеться окремо: не десять, не перший, не я, не наш, не весь, не цей, не при людях, не для слави, не без успіхів, не щоб допомогти, не ах який.
Але не пишеться разом у прийменнику незважаючи на і з займенником неабиякий.
ВИГУК §119. Значення вигуків
1. Вигуки — це слова, що виражають емоції та спонукання, не називаючи їх, а також відтворюють нечленоподільні звуки.
