Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Отже, частка -ся виступає засобом вираження різного відношення дії до суб'єкта і об'єкта її, виявленого в формі дієслова, тобто засобом вираження граматичної категорії стану дієслова.
Вживання дієслова з часткою -ся і без неї змінило також і характер дієслівного керування. Дієслово будуєм — перехідне, а співвідносне до нього будується, утворене за допомогою частки -ся>—неперехідне. Таким чином, різні відношення дії до її суб'єкта і об'єкта тісно пов'язані з перехідністю та неперехідністю дієслова.
Перехідні дієслова і неперехідні, утворені від них часткою -ся, становлять співвідносні пари (бороти — боротися, лікувати — лікуватися, учити — учитися). Граматична категорія стану саме і властива всім перехідним дієсловам та тим неперехідним, що утворені від перехідних за допомогою частки -ся, бо лише вони виражають відношення дії до її суб'єкта і об'єкта.
В українській мові є й такі неперехідні дієслова, які не співвідносні з перехідними: іти, спати, сміятися. Ці дієслова не виражають будь-яких відношень дії до її об'єкта, а тому їм граматична категорія стану зовсім не властива. Напр.: Курява стоїть ланами, де ідуть герої (В.). Замовкли останні їх кроки, а пісня пливе в вишині (С.).
Від деяких неперехідних дієслів цього типу можна утворити перехідні дієслова, але вони обов'язково змінять своє лексичне значення: ходити — виходити (щось), сміятися — висміювати (кого або що). Оскільки семантика їх різна, то вони з погляду перехідності і неперехідності не становлять співвідносних пар. Отже, категорія стану властива не всім неперехідним дієсловам. Ті з них, які не утворені від перехідних часткою -ся, цієї категорії зовсім не мають. Такі дієслова іноді називають дієсловами нульової категорії стану.
В сучасній українській мові в межах перехідних дієслів і співвідносних з ними неперехідних з часткою -ся розрізняють три стани: активний (або дійсний), зворотно-середній і пасивний.
1. Активний стан властивий всім перехідним дієсловам, тобто таким, які означають дію, що активно спрямована від діючого предмета на прямий об'єкт, виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника чи іншою частиною мови, вжитою в значенні іменника. Напр.: Тринадцять морів і два океани омивають державу мою (Нагнибіда). Вишивала я узори з тривогрю пополам (Т.). 0, як люблю я рідну землю — тебе, кохана стороно! (В.). Чолом тобі, ясна столице світу, майбутнє людства твій годинник б'є (Дм.).
350^ Спеціальних морфологічних ознак дієслова активного стану не мають, але їм властиве специфічне керування відмінковим словом.
2. Дієслова зворотно-середнього стану означають дію, яка зосереджується на суб'єкті її, тобто спрямована на діючу особу, що одночасно є і об'єктом дії. Всі вони співвідносні з дієсловами активного стану, окрему форму яких вони становлять. Морфологічним показникові їх є частка -ся. Напр.: День у день на заняттях гуртка перед комсомольцями розкривалася бо-ротьба класів (Бойч.). Мій народ головою піднісся вище тисячі стратосфер (Т.). Ідуть полки, нема їм краю, од них у даль про-слалась тінь (С.). Лиш на світанку він одірвався од рукопису і примусив себе лягти відпочити (Бат). Співвідносні до них дієслова активного стану такі: розкривала (очі), підніс (голову), прослала (доріжку), одірвав (себе).
У межах загального граматичного значення категорії зворотно-середнього стану можна виділити дрібніші особливості у відношенні дії до її суб'єкта, на якому вона зосереджується. В залежності від цього дієслова зворотно-середнього стану поділяються на окремі розряди. Найголовніші з них такі:
а) Власне зворотні дієслова. Вони означають конкретну дію, яка розповсюджується на діючу особу (чи якусь іншу живу істоту), що є прямим об'єктом власної дії. Частка -ся в них своїм значенням дорівнює займенникові себе в формі знахідного відмінка без прийменника. До цього розряду належить обмежена кількість дієслів: взуватися, одягатися, роздягатися, голитися, причепурюватися, умиватися і под.
б) Непрямо-зворотні дієслова. Вони означають дію, що її діюча особа творить для себе, при цьому ті об'єкти, на які могла б бути спрямована співвідносна перехідна дія, або зовсім усунені, або ж вжиті в формі непрямого додатка: готуватися (до зими), запасатися (їжею), збиратися (в дорогу), лаштуватися (до сну) і ін. Відповідні дієслова дійсного стану могли б, наприклад, керувати такими прямими об'єктами: готувати примі-щення (де зими), збирати речі (в дорогу), лаштувати постіль, запасати їжу.
в) Взаємно-зворотні дієслова. Вони означають взаємну дію, виконувану кількома особами, коли кожна особа є не тільки виконавцем дії, а одночасно й об'єктом дії іншої особи, напр.: боротися, змагатися, зустрічатися, листуватися, цілуватися. Дієслова з цим значенням керують залежним іменником у формі орудного відмінка: Черкаські колгоспники змагаються з працівниками ланів Саратовської області. Полтавські піонери листуються з учнями Чехословаччини.
г) Загально-зворотні дієслова. Дія, яка ними виражається, зосереджується в самій діючій особі, напрзупинитися^
