Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
У складнопідрядному реченні підрядне стоїть переважно після головного, але не завжди — воно може стояти і перед головним, і всередині його: Люблю людей землі моєї, (ч о-м у?) бо й я землі моєї син! (В. Сосюра). (Хто?) У кого мозолів на руках не було, той не підніме з долівки шматочок хліба (В. Кучер). Землю, (яку?) що крила дала мені, довічно буду любить (Ю. Петренко).
У складнопідрядному реченні є вказівні слова (не завжди) і сполучники підрядності або сполучні слова (обов’язково).
2. Вказівне слово є членом головного речення. Вказівними словами бувають:
а) вказівні займенники цей, той, такий, стільки: Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти (Нар. творчість)',
б) означальні займенники весь, всякий, кожний: Кожний, кому доручено завдання, виконував його з радістю (О. Копилен-ко)\
в) вказівні прислівники так, настільки, там, тут, туди, звідти, тоді, доти, тому: Там, де Ятрань круто в ’ється, з-під каміння б’є вода; там дівчина воду брала, чорнобрива, молода (Нар. творчість). Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси (О. Довженко).
3. Сполучник підрядності приєднує підрядне речення до головного, але членом речення не виступає.
У мові є багато сполучників підрядності, зокрема: що, як, щоб, якби, якщо, бо, коли, чи, хоч, ніж, тому що, для того щоб, дарма що, незважаючи на те що, тимчасом як, мов, немов, наче, ніби і под.: Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). Біда в тому, що дехто оцінює людей не за їхніми якостями, а за посадами (І. Цюпа).
Синтаксис і пунктуація
201
4. Сполучне слово приєднує підрядне речення до головного і водночас є членом речення.
Сполучними словами бувають:
а) відносні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки: І завжди пам’ятай про невідомих людей, які (підмет) дають тобі хліб, молоко, м ’ясо (В. Кучер)]
б) відносні прислівники як, наскільки, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, навіщо: Певно, в кожного є заповітні пороги, звідки (обставина місця) нас проводжали в життя матері (М. Сингаївський).
Сполучне слово можна замінити повнозначним словом із головного речення. Так, у наведених вище прикладах у першому реченні замість які можна підставити невідомі люди, у другому замість звідки — можна сказати: від заповітних порогів. У реченні: Єсть такі у світі речі, від яких душа сія (П. Тичина) — сполучне слово від яких можна замінити словами від них, від тих речей.
5. Слова що, як, коли в одних випадках виступають сполучниками, в інших — сполучними словами.
Сполучне слово (займенник) що можна замінити займенниками який, він або іменником: В небі ластівка мріє далека, що (яка, вона, ластівка) на крилах весну принесла (В. Сосюра). Сполучника що так замінити не можна: Настрій у нього був такий, що він хотів обняти весь світ (О. Донченко).
Сполучні слова як і коли (прислівники) можна замінити відповідно прислівниками так, таким чином і тоді: Кашель клекотів у нього в грудях, як (так клекотить) лава у вулкані, довго і грізно (О. Довженко). Звечора, коли (тоді) всі люди були зайняті святом, запріг він свої волики і поскрипів полозками з села (І. Цюпа). Але сполучників як, коли так замінити не можна: Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром (Леся Українка). Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися (Нар. творчість).
§163. Види підрядних речень
Підрядні речення замінюють або розгортають ті чи інші члени головного речення. Вони й відповідають на ті самі питання, що й члени речення. Інакше кажучи, підрядні речення, маючи свої синтаксичні центри, виконують функції членів речення. Адже можна сказати і так: Приїхав землемір (підмет тут землемір). І так: Приїхав той, що міряє землю (тут роль підмета виконує вже підрядне речення разом з вказів-
202
Синтаксис і пунктуація
ним словом). Але підрядні речення дають змогу точніше, докладніше передати певне значення, ніж звичайні члени речення.
Залежно від того, на яке питання відповідає підрядне речення і який член речення замінює, розрізняємо підрядні речення підметові, присудкові, додаткові, означальні, обставинні (способу дії, міри й ступеня, місця, часу, причини, мети, умови, допустові, наслідкові), а також супровідні.
1. Підрядне підметове замінює підмет головного речення або уточнює підмет, виражений вказівним словом, і відповідає на питання хто? що?: Благословен, (х т о?) хто викопав криницю (М. Рильський). Щасливий той, (х т о?) хто бачив мрію, але не доторкнувсь її (Д. Павличко).
2. Підрядне присудкове уточнює присудок головного речення, виражений вказівним словом, і відповідає на питання хто він такий? який він є?: Він такий, (який він є?) що повечеряє, а не прокинеться (Нар. творчість). (Який є плід?) Яке дерево, такий плід (Нар. творчість).
3. Підрядне додаткове виступає додатком до будь-якого члена головного речення або уточнює додаток, виражений вказівним словом, і відповідає на питання непрямих відмінків: Ти чуєш, (кого? що?)' я/с хвилі клекочуть і вже не вертають назад (А. Малишко). (Кого?) Хто шанується, того й люди шанувати будуть (Нар. творчість).
