Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
д) любий — дорогий, близький серцю; будь-який — байдуже який, який завгодно;
е) на протязі — у різкому струмені повітря; протягом — за час;
є) не дивлячись — не бачачи; незважаючи — всупереч несприятливим умовам;
ж) неділя — сьомий день тижня; тиждень — сім днів;
з) об’єм — величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях; обсяг — розмір, величина чого-небудь;
12
Лексика
и) підписка — письмове зобов’язання або потвердження чогось; передплата — попередня плата за що-небудь;
і) попереджати — наперед повідомляти кого-небудь про щось; запобігати — не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь неприємне, небажане; догоджати кому-небудь;
ї) рахувати — визначати кількість, суму чого-небудь; називати числа в послідовному порядку; вважати — мати думку, гадати;
й) розгрузити — зіпсувати ходьбою, їздою розмоклу від дощу дорогу або стежку; розвантажити — знімати вантаж із машини, звільняти кого-небудь від надмірного навантаження;
к) складати — розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці; збирати докупи що-небудь; монтувати; становити — утворювати певну суму, кількість;
л) являтися — з’являтися, виринати, виникати, привиджуватися; бути — у ролі зв’язки в складеному присудку, існувати.
§5. Слова за походженням
1. Основну частину лексики української мови становлять питомі українські слова (незапозичені). До них входять:
а) найдавніші індоєвропейські слова, спільні для багатьох індоєвропейських мов (санскриту, грецької, латинської, германських, романських, слов’янських та ін.): мати, батько, брат, вовк, вівця, дерево, зерно, город, берег, вода, вогонь, новий, гострий, орати, стояти, знати, два, три, п ’ять, я, ти і т. д.;
б) праслов’янські слова, спільні для слов’янських мов: чоловік, невістка, сват, палець, ведмідь, кінь, віл, жито, пшениця, борошно, тісто, сонце, простий, солодкий, кислий, червоний, думати, пам’ятати і т. д.;
в) східнослов’янські слова, спільні для східних слов’ян: дядько, племінник, білка, зозуля, снігур, урожай, озимина, рядно, скатерть, сизий, дешевий, сорок, дев’яносто, звикати, мітити, черкати і т. д.;
г) власне українські слова: батьківщина, малеча, володар, промовець, лелека, будинок, садиба, паляниця, соняшник, забарний, кремезний, діяти, линути, очолювати, заздалегідь, згодом, безумовно, начебто, геть, цить і т. д.
2. Слова, запозичені із старослов’янської (староболгарської) мови мають:
Лексика
13
а) звукосполучення ра, ре, ла, ле замість оро, ере, оло: враг, град, здравствувати, древо, власть, злато, благо, плевели;
б) префікси воз-, пре-, пред-, со-: воздвигнути, премудрий, представити, соратник;
г) суфікси -знь, -тель, -ин(я), -ащ(ий), -ущ(ий), -м(ий): приязнь, учитель, святиня, трудящий, грядущий, неопалимий.
Старослов’янізми найчастіше вживаються для створення високопіднесеного, урочистого стилю мови.
3. Чимало слів запозичено з старогрецької та латинської мов. Це переважно наукові, мистецькі й політико-філософ-ські терміни.
Для старогрецизмів характерні на початку слів голосні а, е, і, приголосний ф, звукосполучення кс, ік тощо: архів, автор, економія, етика, ідея, фантазія, лексика, психіка.
У латинізмів є префікси де-, екс-, ім-, ін-, ре-, суфікси -альн(ий), -ат, -аці(я), -ент, -тор, -тур(а), -ум, -ус: депресія, експозиція, імпонувати, інкубатор, інтервал, реконструкція, універсальний, концентрат, інформація, інцидент, диктор, диктатура, мінімум, казус, радіус.
4. Частину слів запозичено з західноєвропейських мов: німецької, французької, англійської тощо.
Серед німецьких слів чимало складних без сполучного голосного: бутерброд, ландшафт, бухгалтер, камертон, циферблат. У них бувають звукосполучення шт на початку слова та ей, ай після приголосного: штамп, штаб, штраф, клейстер, шлейф, портвейн, шайба, майстер.
Французькі слова мають такі особливості:
а) звукосполучення уа: амплуа, кулуари, експлуатація, тротуар, вуаль;
б) пом’якшення губних та к перед у (буква ю): бюро, гравюра, капюшон, фюзеляж, кюрі, кювет\
в) звукосполучення ам, ан перед приголосними: асамблея, тампон, пансіон, авантюра, жанр',
г) суфікси -аж, -ант, -анс, -ер, -йон: екіпаж, фураж, інтендант, реверанс, режисер, шофер, батальйон, компаньйон',
ґ) незмінювані іменники з кінцевими наголошеними голосними -е, -і, -о: пенсне, турне, резюме, журі, жалюзі, метро, шапіто.
Для запозичень з англійської мови властиві звук дж, звукосполучення ай, ей, суфікс -инг (-інг): бюджет, джентльмен, комбайн, тролейбус, мітинг, тюбінг, демпінг.
5. Перебування України якийсь час під владою Польщі та Росії залишило певні сліди в українській лексиці.
З польської мови прийшли й утвердилися в українській
14
Лексика
мові слова драбина, млин, оренда, повидло, виделка, місто, ковадло, кишеня, скарга, прагнення, хвороба, мешкати, квапитися, пильнувати, трапитися, тлумачити, брунатний, розмаїтий, смутний.
З російської мови запозичено слова мужик, чиновник, артіль, завод, рудник, указ, вуз, самовар, нагідки, лящ тощо.
