Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
2. До вузьковживаних належать терміни — слова, які виражають чітко окреслені поняття з різних галузей науки, техніки й мистецтва: електорат, диктатура, посол, аташе, адвокат, позов, бюджет, ліцензія, дивіденди, бісектриса, електрон, калорія, сульфат, бокс, ринг, вірш, поема, підмет, тенор, орнамент, готика тощо.
3. Територіальні діалектизми відомі тільки в певній місцевості. Наприклад, у південно-східній частині України вживають такі слова: скотина (худоба), бовдур (димар), жалива (кропива), баклажан (помідор), кип’яч (окріп), зобува (взуття), гарман (тік); на півночі України — товар (худоба), живець (джерело), мигунка (блискавка), веселуха (райдуга), ляскавиця (грім), хупавий (гарний) тощо.
Діалектизми є джерелом для поповнення літературної мови.
4. Соціальні діалектизми вживаються тільки певними соціальними групами носіїв мови. До них належать професіо-налізми, жаргонізми й арготизми.
Професіоналізми бувають у мові людей окремих професій. Наприклад, оператори ЕОМ вживають чимало слів, не відомих людям, які не мають справи з комп’ютерами: інсталяція, архівація, драйвер, монітор, файл, утиліта, форматування, стример, сканер, принтер тощо.
Жаргонізми — слова, властиві розмовній мові певного середовища. Наприклад, серед частини молоді побутують слова: бакси (долари), штука (тисяча), лимон (мільйон), шлунок (гаманець), ксива (паспорт, посвідчення особи тощо), базар (розмови), пакет (наряд міліції), стрілочник (донощик),
Лексика
17
черепи (свої хлопці), гнати (брехати), кинути (обманути), наїжджати (чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре).
Арго — це умовна говірка соціальної групи з певним набором слів, не зрозумілих для сторонніх. Відомі злодійське, картярське, лірницьке, жебрацьке арго. Ось як Г. Хоткевич відтворив розповідь жебрака (у дужках подано переклади ар-готизмів): Розказував, як він попав раз на вечорниці...— А там самі терпелюки (парубки) та каравони (дівчар). Покургав (пограв) я їм, що знав, іду вже з хати, коли якась скелиха (сука) й обзивається: «Чи не дати вам, діду, мукиці?»— «Оце, думаю, клево (добре)! Годі сухмаї кусморити (сухарі гризти), хоч ставреників накурляю (вареників наварю)...»
5. В історичних працях, у художніх творах трапляються застарілі слова, які тепер звичайно не вживаються. Застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми.
Історизми — це назви представників різних верств населення минулих часів (князь, боярин, смерд, війт, осавула), давніх установ і організацій (віче, волость, магістрат, ратуша, сенат), давніх професій (мечник, лучник, бровар), старовинної зброї та знарядь праці (булава, гаківниця, сагайдак, мушкет, соха, рало), старовинного одягу (жупан, кирея, намітка, сап’янці, очкур), колишніх грошових одиниць, одиниць міри (гривеник, дукат, аршин, корець, фунт) тощо. Історизми не мають синонімів.
Архаїзми — це слова, витіснені з мови іншими словами: вікторія (перемога), десниця (права рука), чадо (дитя), благо (добро), стража (сторожа), словеса (слова), фортеція (фортеця), ректи (сказати), достойно (гідно), сей (цей), оний (той), сіреч (тобто), вольний (вільний). Архаїзми мають синоніми.
6. Слова, які щойно з’являються в мові, називаються неологізмами. Наприклад, останнім часом в українській мові стали вживатися слова маркетинг, менеджмент, конверсія, дилер, рекетир, ваучер, імідж, Грант, стінка (набір шаф) тощо. Це неологізми. Частина з них, може, й залишиться в мові, решта відійде разом з нашою добою.
§8. Стилістичне розшарування лексики
Усі слова із стилістичного погляду поділяються на стилістично нейтральні й стилістично забарвлені.
Переважна більшість слів стилістично нейтральні. Ці слова вільно, без будь-яких обмежень вживаються в усіх випадках спілкування: син, сестра, нога, вухо, вода, мороз, дуб, стіл,
18
Лексика
двері, жовтий, зелений, добрий, ходити, шукати, сьогодні, швидко, десять, я, яш, той, але, зате, при, заради.
Стилістично забарвлені слова надають висловлюванню певних емоційних відтінків. Вони вживаються переважно в художній літературі, публіцистиці, розмовному стилі.
Стилістично забарвлена лексика поділяється на слова піднесеного плану і слова зниженого плану.
До слів піднесеного плану належать:
а) книжна лексика: доблесть, торжество, глава, страж, обранець, достойний, вікопомний, благословенний, мислити, бентежити, репрезентувати;
б) поетизми: небокрай, відлуння, приваба, легіт, надхмар'я, борня, знамено, лебідонька, живодайний, осяйний, гожий, легкокрилий, линути, зоріти, лунати, мовити;
в) офіційно-ділова лексика: пропозиція, ухвала, акт, указ, посвідчення, високі договірні сторони, розглянути, постановити, звернути увагу, вищеназваний;
г) наукова лексика: функція, генератор, дослід, пропорція, суфікс, тангенс, нейтрон, маса, енергія.
До слів зниженого плану належать:
а) розмовна лексика: поплічник, гуляка, телепень, відлюдько, крутій, лахміття, шкапа, балакати, базікати, репетувати, шастати, плентатися, панькатися, дебелий, хуткий, навсидячки, манівцями, позавчора;
