Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
6. Запозичення з тюркських мов відбувалися переважно усним шляхом. Тому ці слова здебільшого не сприймаються тепер як чужомовні: базар, гарбуз, кавун, тютюн, кулак, шатро, диван, казан, чавун, чубук, гайдамака, чабан, баран, кабан, сарай, халат, шапка, башлик, килим, туман.
7. Якщо є дві назви — українська й іншомовна, то перевагу слід надавати українській. Українська назва завжди зро-зуміліша, милозвучніша, легше запам’ятовується. Наприклад, краще сказати вихідний, ніж уїкенд', образ, ніж імідж, нестача, ніж дефіцит', чинник, ніж фактор; відшкодування, ніж компенсація', торгівля, ніж маркетинг; відповідник, ніж еквівалент; вада, ніж дефект', оплески, ніж аплодисменти', обрій, ніж горизонт; велетенський, ніж гігантський', поважний, ніж респектабельний', продовжений, ніж пролонгований і т. д.
Щоправда, іноді іншомовне слово і його український відповідник можуть різнитися відтінками або обсягом значення. Наприклад, коли йдеться про офіційне відвідання, вживають слово візит, а не відвідини. Різні відтінки значення мають слова повідомлення, звіт і рапорт; ухвала і резолюція (останнє означає ще й напис службової особи на заяві, доповідній записці тощо); вигідний, зручний і комфортабельний (останнє має ще й значення «затишний»).
Є чимало іншомовних слів, які не мають точних українських відповідників: абстрактний, аварія, валюта, варіант, жетон, економіка, інститут, конкурс, копія, ліміт, ломбард, медаль, організація, практика, приватний, регулярний, стандарт, суб’єкт, транспорт, факт, фонд, центр, штаб і т. д.
§6. Фонетичні ознаки іншомовних слів
Слова, запозичені з інших мов, не завжди пристосовані до фонетичних законів української мови. І пишуться вони в певних випадках за іншими правилами, ніж українські. Тому для правопису важливо вміти розрізняти запозичені й неза-позичені слова.
1. Майже всі слова, які починаються на а, е і більшість на і — іншомовного походження: абітурієнт, абстракція,
Лексика
15
автомобіль, адміністрація, аеродром, аукціон', евакуація, економіка, експеримент, електрика, ефективний; ідеологія, інтеграція, інфраструктура, історія.
2. Іншомовного походження всі ті слова, що мають звук ф: фабрика, факультет, фарфор, феєрверк, фешенебельний, форма, фунікулер, футбол, графік, сифон, торф (за винятком слів Фастів і форкати).
3. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біографія, варіант, ваучер, віртуозний, гіацинт, океан, поезія, радіо, сеанс.
В українських — збіги голосних можливі лише на межі значущих частин слова, найчастіше префікса й кореня: втрати, заозерний, наодинці, наосліп, прообраз, самоочисний, кароокий.
4. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: бургомістр, демонстрант, комплект, матч, пункт, сандвіч, тембр, тюбінг, умбра, циліндр.
5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е, як в українських: бетон — бетону (пор. українське: дзвін — дзвону), ваніль — ванілі (пор. сіль — солі), бюлетень — бюлетеня (пор.: день — дня), катер — катера (пор.: вітер — вітру), тон — тону (пор.: сон — сну).
Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються й не випадають: тінь — тіні, ліс — лісу, мороз — морозу, берег — берега, приятель — приятеля.
6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів (на відміну від українських слів, у яких корені одно-, рідше двоскладові): вітамін, гіпотеза, дисципліна, температура, характер. Якщо ж і виділяємо префікси й суфікси, то вони відмінні від споконвічних українських: а-соціація, ди-соціація; експорт, ім-порт, транс-порт, дез-організація, ре-організація; де-монстр-ант, демонстр-ація, арбітр-аж.
7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, комюніке, шосе, журі, таксі, ескімо, кіно, метро, рагу, кенгуру, інтерв’ю.
Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом і т. д.
§7. Слова за вживанням
1. Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються, належать до загальновживаної лексики.
Сюди входять назви спорідненості людей (батько, мати,
16
Лексика
дід, бабуся, внук, тесть, свекруха), назви частин тіла (голова, вухо, груди, зуби, рука, серце, ребро), назви свійських і широко відомих диких тварин (кінь, корова, вовк, лисиця, ворона, ластівка, чайка, карась, щука), назви культурних і широко відомих диких рослин (яблуня, слива, жито, мак, картопля, граб, калина, суниці, полин), назви, пов’язані з харчуванням (хліб, сіль, молоко, їсти, пити), назви будівель, господарських предметів та домашнього начиння (будинок, двері, поріг, віник, граблі, відро, миска), назви одягу і взуття (сорочка, шапка, черевики), назви почуттір (радість, щастя, жаль), назви різних дій (сидіти, мити, сіяти, хотіти, могти), назви кольору, смаку, розміру, інших якостей (зелений, блідий, солоний, кислий, великий, добрий, чистий), назви відомих явищ культури і мистецтва (музика, кіно, книга, картина, олівець), числові поняття (один, два, тридцятий), займенники й службові слова (я, ти, він, від, над, при, і, та, тому що) та ін.
