Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
П1вн1чно-схщним давньоруським говорам (бьльшосп про-тобыоруських та проторосшським) перетворення етимолопч-них о, е в новозакритих складах у зв'язку i3 занепадом зредукованих було невщоме. Вимова в деяких сучасних швшчних росшських говорах голосного i на Micui ненаголошеного етимолопчного е (як i написания в окремих швшчноруських рукописах другоТ половини XIII-XIV ст. л пери Ъ заметь е переважно на Micui колишнього ь), на думку бкльшосп дослщниюв, з'явилась незалежно В1д швденноруських гово-piB i мае зовам шше походження: у деяких швшчноруських говорах шсля занепаду зредукованих (тобто вже шсля XIII ст.) на Micui е (з е та ь) виник "новий" Ъ унаслщок асим1люючого впливу наступних м'яких приголосних [Филин, 1972 : 229]. Вимова е як i переважно в закритих i значно рЦше у вщкри-тих складах ще й ниш спостер1гаеться у владимирських, вла-димирсько-поволзьких, окремих новгородських та в деяких шших говорах швшчного типу [Филин 1972 : 232]. В1ропдно, в давнину це явище охоплювало бьльший i компактшший д1а-лектний ареал, хоч, мабуть, школи не поширювалось на Bci швшчнороайсью говори. Воно, безперечно, було пов'язане з рефлексащею ё (Ъ) у цьому д1алектному ареалi: голосний е (з е та ь), зазнаючи звуження перед наступним м'яким при-голосним, зб^ався з вар1антами рефлексаци давнього Ъ i був утягнутий у його фонетичну сферу. Отже, швшчноруський "новий" Ъ - це специфпше локальне явище; з швденнорусь-ким "новим" Ъ Bin безпосередньо не пов'язаний [Филин 1972 :
232-233]. Проте не виключено, що виникнення тенденцп до
180
компенсацшного подовження етимолопчного е унаслдок занепаду зредукованих було пов'язане з швденнобалтшським праслов'янським етномовним ареалом, оскьльки за наявшстю uiei фонетичноТ* риси i niBHi4Hi, i швденш давньорусьш говори (предки roBopiB кривич1в та новгородських словен, ycix ук-раТ'нських i швденно-захщних б1лоруських roBopiB) виявили певну типолопчну схожють i3 захинослов'янськими мовами - з польською мовою, де замшне подовження голосних
о, е, a, q. а в кашубському Hapi44i - також i голосних i, и, вЦбулося в новоутворених закритих складах перед дзвшкими приголосними у кшщ складу (rod, woz, д1ал. chteb, dal, але chlop, noc, nos, os та iH.), а також i3 чеськими i словацькими говорами, сусЦшми з польськими, та з верхньолужицькою мовою [Вступ 1966 : 89].
4.2.2. РОЗВИТОК ПРИСТАВНЫХ ГОЛОСНИХ О ТА I (И, Е)
Якщо зредуковаш ъ, ъ перебували в позицп шсля сонорних л, м, р> поступове часоюльшсне скорочення зредукованих i пов-ний ix занепад у сх!днослов'янських говорах впливав на яюсть попередшх сонорних: стаючи складотворчими, вони посилю-вали свое звучания. Стшшсть uiei додатковоТ звучноеп в pis-них давньоруських говорах була неоднакова: в одних вона викликала вид^ення з надзвучного сонорного приставних голосних звумв, у шших посилене звучания втратилось, не залишивши шяких сл^в.
Сшльним давньоруським фонетичним явищем була слабо виражена в швшчно-сх1дних i сильшше - в швденно-захщ-них давньоруських говорах тeндeнцiя до виникнення в деяких лексемах приставного о на початку слова перед сонорними, шсля яких занепав зредукований. Пор.: др. льготнъи, ръжа-нъи, льнанъи-^р. [ольгбтный] -"¦ вольготный, [аржаной, ор-жаной, ольняной], бр. аржаны;г др. Въручии, лъжа->укр. Овруч, [олжа]; др. Ръша бр. Орша [Соболевский 1907 : 55; 1стор1я укр. мови 1979:200]; др. мъшаникъ-* р. укр. ом-шаник, бр. [амшйтк] (Сияшков1ч) i т. п. Цей приставний звук перед сонорними збер1гся в швденно-зах1дних украТнських говорах: оморок "морок", омроком, омшаник, омшар, омшарина (Желех1вський) та iH. Особливо поширений приставний о перед сонорними л, м> р, шсля яких занепав зредукований, у б^оруських говорах, де внасл1док акання вибувся перехщ
о > а. За даними ДАБМ (к. 26, 27), форма аржйны характерна для швшчно-схщного д1алекту бморуськоТ мови i захщного ареалу середньобыоруських roBopiB, а форма альняны най-часпше трапляеться в сх^ному ареал1 середньобшоруських TOBOpiB (схада Мопшвщица i схщна Гомельщина). Проте
181
фольклорш матер\алк та репональш словники бОоруськоТ мови засв1дчують значне поширення приставного а перед на-ступним сонорним у р1зних лексемах практично на всш б\ло-руськш мовнш територп. Пор.: альлянйна, альлянище, аль-ляный, Амцйславъ, амилара, амшарина, амшарище, амилённик, аржа, аржавенне, аржавка "в'яла, вкрита }ржею риба", аржани-ще, аржануха "горшка", аржйный (Носович), оржаными, оржа-вый, альняный, амгла та iH. [Карский 1955 : 260-261], алъля-Hina "лляна пряжа", альляншча, альлянуха "сира капуста, заправлена товченим лляним насшням", альляный, Амсьщслйу, Амщслау (Бялькев1ч), альнянта (Каспяров1ч), альняны (Кас-пяров1ч, Яусееу), алляны (Янкова), амшара, амшарына (СБГ, Каспяров1ч, Бялькев1ч), амшэнтк (Каспяров1ч), амшэнъ "по-rpi6 з надрубленим верхом" (Бялькев1ч), ардзшна "криве дерево", ардзеляваты, ардзмяваты "кручений (про деревину)" (СБГ), аржа "5ржа", (Каспяров1ч, Бялькев1ч); "(бот.) хвороба злакових культур, сажа; руда вода на болот" (СБГ), аржавень "болото, вкрите !ржою" (Каспяров1ч), аржавёц "}ржа" (Бяльке-в1ч), аржавёць (СБГ, Бялькев1ч), аржавша, аржавшня "руда на болот!", аржавштк "куни ожини" (СБГ), а/?;жау/са"заливш луки" (ММГ), аржавы(й) (СБГ, Бялькев1ч), аржанша "жито", аржанушка "самогон", аржаны (Каспяров1ч), аржоння, ажыска, арзыска "житище" (СБГ), аржбнка "тс." (Шаталава), аржэушк "тс." (Сцяшков1ч, Бялькев1ч), аржоньня (Бекш, СБГ)* аржаншча "тс." (Бялькев1ч), аржышча"тс." (СБГ, Шаталава, Сцяшков1ч), аржэвша (бот.) "житняк" (Сцяшков1ч) та iH.
