Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH "

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Еще раз об И.Е. BUDH

Автор: Топоров В.Н.
Издательство: Москва
Год издания: 1996
Страницы: 19
Читать: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141
Скачать: toporovesheraz1996.pdf

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НСЬК01 РСР
1НСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА т. О. О. ПОТЕБН1
Г. П. ШВТОРАК
ФОРМУВАННЯ I Д1АЛЕКТНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ДАВНЬОРУСЬКО! МОВИ
(1сторико-фонетичний нарис)
КИ1В НАУКОВА ДУМКА 1988
ББК 81.2 П32
У монографп на матер1ал1 лшгв1стичних (писемш пам'ятки i сучасн! народы! говори), шторичних, археолопчних, антрополопчних та шших джерел висвгглюються питания етно- i глотогенезу слов'ян, дослщжу-ються етапи Тх розселення у Схишй бврош, формування союз1в племен i IX TOBOpie, виникнення сшльних схишослов'янських особливостей, утво-рення давньорусько! народное(tm) i и мови, становления i перв1сна лока-л1защя (до XIII ст. включно) давньоруських д!алектних фонетичних рис, що згодом стали розр1знювальними особливостями pociftcbKOi, укра-1нсько1 та б1лорусько! мов. Внаслиок типолопчного з1ставлення цих рис i3 результатами розвитку в1дповиних праслов'янських фонетичних явшц в шших слов'янських мовах забезпечуеться загальнослов'янське тло до-сл1дження.
Для мовознавщв, 1сториюв, етнограф!в (дослиниюв, викладач1в вуз1в, acnipaHTiB, учител1в, студенпв) i Bcix, хто щкавиться icTopieio сх1днослов'янських мов.
В монографии на материале лингвистических (памятники письменности и современные народные говоры), исторических, археологических, антропологических и др. источников освещаются вопросы этно- и глоттогенези-са славян, исследуются этапы их расселения в Восточной Европе, формирование союзов племен и их говоров, возникновение общих восточнославянских особенностей, образование древнерусской народности и ее языка, становление и первичная локализация (к XIII в. включительно) древнерусских диалектных фонетических черт, ставших впоследствии отличительными особенностями русского, украинского и белорусского языков. Вследствие типологического сопоставления этих черт с результатами развития соответствующих праславянских фонетических явлений в других славянских языках обеспечивается общеславянский фон исследования.
Для языковедов, историков, этнографов (исследователей, преподавателей вузов, аспирантов, учителей, студентов) и всех, кто интересуется историей восточнославянских языков.
Вщповдальний редактор В. Г. Скляренко
Затверджено до друку вченою радою
iHcmumymy мовознавства iM. О. О. Потебт АН УРСР
Редакщя мовознавства Редактор Jl. М. Кудрявкша
4602000000.537 П ~~М221(04)-88
ISBN 5-12-000148-3 (c) ВидавництЕО "Наукова думка", 1988
ВСТУП
В icTOpii схщнослов'янських народ1в та ixuix мов давньору-ська епоха займае особливе Micue: вона була не тьльки перюдом формування давньоруськоТ народносп в межах могутньо! Ки-1всько1 Pyci i високорозвиненоТ, стшистично диференщйова-но1 давньоруськоТ л1тературноТ мови, але й перюдом криста-л1заци тих численных Д1*алектних рис на фонетичному, ак-центолопчному, граматичному, словотв1рному, лексичному й стшистичному р1внях, HKi на юнець XIII ст. [Карский 1903 : : 105; Иванов 1964 : 13; Журауои 1973 : 145] виявились розр!знювальними особливостями окремих сх1днослов'ян-сьадх мов^
*1стор!я схщнослов'янських мов починаеться, як вщомо, з XIV ст., вщколи росшська, украТнська та б1лоруська мови виступають як самостшш MOBHi системи, формування яких вщбувалося в цей час на Bcix мовних р!внях. Нагромаджений ниш фактичний матер!ал незаперечно свщчить про те, що характерн1 особливосп, необхщш для статусу самостшних мов, у вщповщних давньоруських д1алектних ареалах фор-мувалися пов1льно й не синхронно, починаючи з праслов'ян-ського перюду, i були зумовлеш як внутршшми законами мовного розвитку, так i впливом р1зних екстралшгвютичних чинниюв.^Проте до такого висновку в1тчизняне мовознав-ство дШшло не вщразу. За усталеною мовознавчою традищею, появу (стотних мовних вщмшностей м1ж окремими схщно-слов'янськими територ!ями вщносили до ni3Hboro часу - перюду феодально!' роздр1бненосп й найчаспше пов'язували i3 занепадом ДавньоруськоТ держави, послаблениям сусшльно-економ1чних, пол1тичних i культурних зв'язюв мгж окремими давньоруськими землями тощо. Можливють значноТ д1алект-
3
ноТ диференщащТ давньоруського мовного ареалу аж до останнього часу б1льиистю вчених виключалася або, принайми!, ставилась шд сумшв. Це вЦповщало також загальному нау-ковому р1вню 1сторичних та етногенетичних досл4джень схщ-нослов'янських племен, коли вважалося, що вони являли собою примггивш племшш об'еднання з досить низьким piB-нем економ1чного та сусшльного розвитку. Сусшльно-еконо-м1чне шднесення у них настало шбито лише напередодш ут-ворення КиТвсько! Pyci. За цими поглядами, у Давньоруськш держав! Bci племена розчинилися в единш давньоруськш народи ocTi, a YxHi племшш д1алекти злилися в сшльну давньо-руську мову без пом1тних д1алектних рис. Дальший розвиток давньоруськоТ мови вщбувався за единими мовними законами, виявлявся в сшльних мовних процесах i тенденциях. Лише з настанням перюду феодальноТ роздр!бненосп виникають д!алектш вщмшносп м\ж р1зними давньоруськими мовними територ1ями, що призвело зрештою до розпаду давньоруськоТ мови й формування окремих схщнослов'янських мов. Осюль-ки давньоруський мовний ареал, за цими поглядами, не мав пом1тних д!алектних особливостей, yci MOBHi риси, що згодом стали характерними для окремих схщнослов'янських мов (на-приклад, властиве украТнськш MOBi злиття звуюв ы, i в и, перехщ ев о шсля шиплячих перед твердим приголосним, ар-тикулящя задньоязикового g як фрикативного у або фарин-гального h i т. д.), могли виникнути лише в ход1 розпаду давньоруськоТ мови, тобто не рашше XII-XIII ст. До воображения цих та шщбних явищ у найрашших давньоруських писемних пам'ятках другоТ половини XI ст. найчаспше ста-вилися з недовip*ям [пор.: Соболевский 1907 : 135; Шахматов 1915 : 120; Булаховський 1977 : 55-56 та ш.].
< 1 > 2 3 4 5 6 7 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed