Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
Виникнення приставного звука i в давньому прийменнику съ та ашшляцшш змши приголосних згодом спричинилися до повного злиття в укра'шсьшй та в бьторуськш мовах син-таксичних функщй колишн1Х давньоруських прийменник1в съ та изъ [Соболевский, 1907 : 92; Карский 1955 : 263; Булахов-ський 1977 : 159-160; 1стор1я укр. мови 1979 : 199].
4.2.3. ВТРАТА НЕНАГОЛОШЕНОГО I "*jb)
НА ПОЧАТКУ СЛОВА
Праслов'янський *jb- на початку слова (пор. пел. *jbgla, *jbgrati, *jbmQ i т. п.) шсля розпаду праслов'янськоТ мовно? едносп, як вщомо, не збер1гся: у захщнослов'янських говорах i в сх1днослов'янському ареал1 шзшших украТнськоК та б1ло-руськоТ мов вш у бшьшост1 випадюв зник, а в проторосшських i в швденнослов'янських говорах перетворився в i. Проте зникнення початкового '"jb- у п1вденно-захщних давньоруських говорах i його видозмша в i у швшчно-схщних говорах вщ-бувалася не синхронно. На думку багатьох дослщнишв, спочатку мав Micue nepexifl *]ь- у короткий голосний i, який про-icnyBaB лише до занепаду зредукованих, та в голосний повного творения i, що у вщповщних схщнослов'янських говорах збе-р1гаеться й ниш [Селищев 1928 : 41; Филин 1972 : 233J,
№
На час занепаду зредукованих ъ та ь за рефлекс!ею пел. *jb- на початку слова давньоруська мовна територ1я дьчилася на дв1 зони: швшчно-ехцщу, де на м1сщ *jb- розвинувся звук нормально! довготи i (igrati, igla, imeti), i швденно-зах1дну з подвшною рефлексащею *jb- > i, i. Опд гадати, що niB-денно-зах1дна зона з не посл1довним, але переважаючим рефлексом *jb- > i сшввщносилася з сучасним ареалом швденно-захЦного нар1ччя б1лоруськоТ мови, зах1дно- i середньотшсь-ких roBipoK п1вн1чного нар1ччя, швшчних середньонадднш-рянських roBipoK швденно-схщного нар1ччя i бшьшоТ частини ареалу швденно-захщного нар1ччя украТнськоТ' мови (приблизно до Дшстра). Для всього цього ареалу дальший розвиток початкового короткого i < *jb- виявився сшльним: у ход! занепаду зредукованих вш, як i зредуковаш ъ, ь у слабк1й позицп, зазнавав дальшоТ редукцп й зникав: ihrati > hrati, Jhla > hla (> укр. гдлка), imati> mati тощо [Филин, 1972 :
233-234].
У твденноруських говорах швденшше Дшстра, де почат-ковий *jb- вокал1зувався у звук нормально*! довготи t, шсля занепаду зредукованих вш, як правило, послщовно збер1гся. Такий стан значною Miporo вщбивають i сучасш украТнсьш та бшорусьш говори.
Як евщчить АУМ (т. 1 к. 25, т. 2 к. 158), вщпадшня i у лек-ceMi голка, що стало нормою й сучасноТ украТнськоТ л Герату р-ноТ мови, спостер1гаеться в швшчному, в швденно-схщному нар1ччях та в швденно-захщних говорах украТнськоТ мови до Дшстра. Умовна швденна межа цього явища пролягае по Дшстру на схщ - гирло р. Серет (притока Дшстра) - гирло р.^Черемош - м. Берегомет - по р. Серет (л1ва притока Дунаю) до державного кордону з СРР. Без початкового голосного, але й без кореневого о, форма гла заходить дал1 на швдень i виступае в швденних наддшстрянських та покутсько-буковин-ських roBipKax захщшше м. Чершвщв. В основному швденшше Дшстра починаеться сущльний ;иалектний ареал i3 збе-реженими початковими t, и: 1гблка, иголка (покутсько-буко-винськ1 захщнше м. Чершвщв i схщш гуцульсью roeipKH), ила (надсянсьш, наддшстрянськ1 прибережш пшрки по обох берегах Дшстра до р. Золота Липа, лемк1всьш, закарпатсьш ужансьш гов1рки), игла (бойшвський i закарпатський говори, спорадично - в швденних наддшстрянських гов1рках захщ-шше р. Свич, у покутсько-буковинських roBipKax - найчасть ше паралельно з формами голка, колка, иголка, гла). У деяких roBipKax i3 збереженим початковим i < *]ь- виник вторинний приставний j. Зокрема форми Шголка, шгла, йиголка, йиг-ла. йагла засв1дчеш в захщнонаддшетрянських гов1рках захщшше р. Свич, у roBipKax швденшше м. Галич до р. Зо-
137
лота Липа, у надсянських, захщних бойшвських, спорадично - в гудульських б1ля витоку р. Прут, у покутських на ШВШЧНИЙ СХЩ ВЩ М. Коломш, у буКОВИНСЬКИХ М1Ж нижньою теч1ею Черемоша i Прутом, у басейш Верхнього Серету швденшше м. Берегомет. Форми i3 збереженим початковим i в лексемах шлка, iepdm* засвщчеш також у схщних шшських roBipKax niBHi4Horo нар!ччя niBHi4Hime Десни. У швшчних (м\ж Сновом i Дшпром) та в центральних схщнополкьких roBipKax швшчшше Десни виступають пперичш форми з початковим i перед г типу iepyiua "груша", що могли виникнути пщ впливом ieoAKa, iepdm9. Проте в схщнополкьких укра'ш-ських roBipKax Тх, мабуть, слщ вважати результатом впливу сусщшх схщнобыоруських roBopiB, де ця форма засвщчена досить широко. Наприклад: iepyuia "груша" (Каспяров1ч, Бяль-кев1ч), iepyuibina "грушеве дерево" (Каспяров1ч); "один з пло-д\в груш!" (KpbmiuKi СМ); "дерево i плщ rpyiui" (Юрчанка I), iepyuim "назва хатньоТ кв!тки" (Б1рыла); "плщ грушЬ (Бяль-кев!ч), iepyuiuio "сухе грушеве плля" (Свяжынсю I).
Pi3Hi рефлекси давнього *jb- i паралельне ix уживання широко вщбите i в украшськш д1алектнш лексикограф!1, почи-наючи ще з минулого столптя. Наприклад: ieoenuK "гольник", дольник (Гршченко), игла (Желех1вський, Онишкевич), иголка, иглань, иглйця, игловий, игольний, игольник, игольчатий, iepa, ггранка, играль "гравець" (Желех1вський), 1грашка (Же-лзх1вський, Гршченко), iepm (Гршченко), игривий (Желех1в-ський), ирёць, 1грище (Желех1вський, Гршченко), игровище "гра; дитячий майданчик", игролюбйвий, игрунка, имйти, им't-ти, имЫе "добро, майно, худоба", имённе "тс.", ймощ{ "добро, маетшсть" (Желех1вський), голка (Желех1вський, Гршченко), голковйтий, гольник (Желех1вський), гла, голёчник, голкар, голкарня, голйння "шпильки на сосш", гольнйк, голкастий, голкуватий, голчастий (ЕСУМ I 549), гра, грати (Желех1в-ський, Гршченко), гравёць, грайка "гра, парт1я гри; вид мухи, яка сильно дзижчить", гралка "музичний шструмент" (Желе-х1вський), грало "тс.; роззажання, гра" (Желех1вський), гра-нець "гравець, музикант" (Яворницький), гранка "гра" (Желе-х1вський), граття "гра на шструмент!; забава", грач, грачка "гра" (СБук. Г), грашка "кратка", грець "музикант, гравець", грйще "забава, гра, мкце для гри", грищовикй "учасники гри-ща" (Пискунов), грайлйвий, гральний, гранковий (Пискунов), грйстий, мати, мШи, cnoeidb, cnoeidamu, cnoeidndK (Желе-х!вський, Гршченко), спов'ьдальниця, сповЬданий, спов1дка (Же-лех!вський), сповЮдя, сповщати (Гршченко ) i т. п.
