Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
Втрата початкового ненаголошеного i зрщка заевщчена в писемних пам'ятках насамперед галицького походження вже
190
з XI ст.: сцЬл1ти (Будилович 182а), сътрЪблгенид (247д), съпо-вЪдаеть (3726); мать живъта вЪчнаго (Голоскевич 10), бъса ли маша (13), вЪроу мЪте мнЪ (24), мьзды не мате (61 зв.), не мамь (111 зв.) тощо, але значно часпше - у староукраТнських пам'ятках, починаючи з XIV ст. Наприклад: здавна (Гр.
1301, 1388, Пещак 13, 87); не мамъ (бПол. 9); маетъ (Гр. 1322, Пещак 20); мают (Гр. 1378 61); здавна (1388, 1424 ССУМ I 392); маеть (Гр. 1395, Пещак 126); прити мает (6КС 41 зв.); сполна (Гр. 1412, Розов 81); не мали (Гр. 1454, Русашвський I 103); маеть (Гр. 1458 40); згиноули (1464, 1489 ССУМ I 392), зволи(т) (1497 391); не маете (Ап. XV 34), не мЪю (63 зв.), во сполнение (64); мает (Ап. К 124), збавити (165), сповЪдника (621); зби(в)ши (АЖ 1582 39), не маючи (1583 46), збили, зра-нили (1584 77), мели (86), маю(т) (100) i т. п.
Спорадичне вщпадшня початкового ненаголошеного i на б!лоруськШ мовшй територп вщбувалося, очевидно, синхронно з вщповщним явищем у протоукраТнських говорах,- най-в1ропдшше, протягом XII-XIII ст. У пам'ятках старобию-русько'1 мови це явище засвщчене лише з XIV ст. Наприклад: порты с него снемъ (Гр. 1300); менованому (Гр. 1389, Пещак 103); маю (Гр. 1498); зесромочонъ (Стр. 10), зранена (11), мЪла (И зв.); маеть (Волхви 43), маеть быти (44 зв.), маеть моць (60); мети (Ж. Ол. 97 зв.), здрапавши (99), мЪла (99 зв.); маеть быти (Будны 11), мЬлъ (13), маомъ, справуютсд (13 зв.); збавителю, збавили (ССк. I 214-215), зведати (217), зводать (219), згиблое, згинулъ (220), здавъна, здалека (222), меновати (252) i т. п.
У твденно-захщних давньоруських говорах дуже рано виявилася також тенденщя до занепаду початкового ненаголошеного i в запозиченнях - переважно у власних назвах. Див., наприклад, др.: въ брихЦн) (60 103, 112, 113 зв.), Си-дороу (274); Сидора (Пат. С 13 зв.), бронимъ (178 зв.); оть брихона (Апр. 55 зв.), Сидора (190 зв.), брйсалима (201); гоу-мена (Выг. сб. 33 зв.); прЪдъ гЬмономь (Голоскевич 100 зв.), Сидора (129 зв.); ю(т) юрихона (60р. 29), скариотьскыи (81, 97), Сидора (135 зв.); Сидоръ (ЖС 521) та iH.; ст.-укр.: JTapicoHb (Гр. 1301, 1302, Пещак 14, 19); въ /€р(у)с(а)л(и)м,Ь (бПол.
11 зв.); Ларивунъ (Гр. 1366, Пещак 40), Ларивона (Гр. 1378 56); бремиа (Гр. 1456, Русашвський I 107); брусалимъ (Ап. К 118); Сидора (АЖ 1584 112) та iH.; ст.-бр.: Лкова (Гр.
1300 Я); 6роузале(ма) (Волхви 43), до Ордана, коу юрданоу (85); бросолимъ (Будны 11); брусалимъ (ССк. I 245) i т. п.
Шдпадшня початкового i зр1дка засв1дчене i в псковсько-новгородсы<1й nuceMiiocTi XIII-XIV ст., але воно пояснюеть-ся, очевидно, впливом швденноруськоТ писемно1 традищ!, бо для цього д{алектного ареалу дане фонетичне явище в щлому
191
не властиве. Пор.: оу брехона (ЖОН 159 зв.); Сидора (ГВНиП № 332 поч. XIV ст.), Сидоръ (№ 44 1373); со(т) Ларькша (Гр. НБ № 91 XIV ст.), на Сидоре (№ 92 XIV ст.); Сидоръ (Шахматов № 6, 14, 32 ) i т. п.
За фонетичним явищем редукцп початкового ненаголошеного i Ti протоукраТнсью та протобыорусью говори, в яких вона вщбулася, виявляють типолопчну под1бшсть до захщно-слов'янських мов. Пор.: п. grac, miec, spowiedz, але igla, ч. hrati, ho "iro", miti, zpoved, але jehla, слц. hrat\ mat', spoved', але ihla, вл. hrac, mec, spovedz, але jehta, нл. gla, gras, mes, skrja, skrje "icKpa", spowez. Протоукрашсью та про-тоб1лорусью говори, в яких колишнш початковий *jb- вока-л1зувався в голосний повного творения i, типолопчно близыа до тих roBopiB, на 6a3i яких сформувалися росшська та шв-деннослов'янськ1 мови, де голосний i в такш позицп зберь гаеться. Пор.: р. игла, игрйть, иметь, йсповедь, бол г. игла, иг-рйя, ймам, йзповед, м. игла, игра, има, исповед, схв. игла, йгра, йграти, ймати, ймам, йсповёст, слн. igla, igrati, imeti, imam тощо.
4.2.4. РЕФЛЕКСАЦ1Я ЗРЕДУКОВАНИХ Ъ, Ь У СПОЛУЧЕНН1 3 ПЛАВНИМИ СОНОРНИМИ Р, Л
Схщнослов'янськ1 говори успадкували вщ праслов'янсько! мови сполуки зредукованих з плавними сонорними м!ж приголосними як у препозици, так i в постпозиций тобто звуко-сполуки типу Hrt, Hit, tbrt, tbit i типу trbt, t\bt, trbt, tlbt.
4.2.4.1. ЗРЕДУК0ВАН1 b, Ъ У ПОЗИЦП ПЕРЕД ПЛАВНИМИ СОНОРНИМИ Р, Л (ЗВУКОСПОЛУКИ ТИПУ tort, tolt, tbrt, tbit)
У звукосполуках зредукованого з плавним сонорним типу tbrt, Hit, tbrt, tbit сонорн1 мали складотворчу власпдасть, завдяки чому зредуковаш в цш позицп завжди були сильними й у бмыносп давньоруських roBopiB на кшець XII ст. nociii-довно вокал1зувалися в голосш повного творения о, е, а со-HOpHi втратили складотворчу властивють, що стало в щлому сильною схщнослов'янськоюфонетичною рисою: гърбъ->горбъ, вълна волна, вьрхъ верхъ, жългЬти желгЬти i т. п. Це явище фжсуеться (хоч i зрщка) в давньоруських пам'ятках, починаючи з середини XII ст.: перьста (6Д 1164 9), верха (10), мерътвым, мертвии (И), щернигова (^=съ Чернигова) (Усп. сб. 70), четвертый (85), молчати (ПНЧ 127 зв.), ис-полндти (131, 154 зв.), истергнеть (бПут. 110), смерть, портъ (Правда С 125), долженъ (130) та iH. [IcTopin укр. мови 1979: 1811.
